Справа № 750/14611/23
Провадження № 2/750/1972/23
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
судді - Маринченко О.А.,
секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
02 жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» з використанням засобів поштового зв'язку звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором у сумі 81430 грн. 73 коп.
Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 17 серпня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду № С01.230.72285 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. На виконання укладеного договору відповідачу відкрито поточний рахунок з максимальним кредитним лімітом 200000 грн., з доступним лімітом на момент укладення угоди 15800 грн. Процентна ставка за користування коштами становить 42% річних. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Оскільки відповідач прострочила виконання грошового зобов'язання, а тому зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних. 03 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» та Акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено договір факторингу № 12/90, на підставі якого позивач набув права вимоги, в тому числі до відповідача за угодою № С01.230.72285 від 17 серпня 2016 року. Враховуючи, що відповідач заборгованість не погасила, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Відповідач відзив на позов не подала.
У судове засідання представник позивача не з'явився, просив справу розглянути за його відсутності та задовольнити позов, вказавши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи по суті сповіщалася завчасно та належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою її місця проживання, зареєстрованою в установленому законом порядку.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
17 серпня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (банк) та ОСОБА_1 (клієнт) було укладено угоду № С01.230.72285 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування, що затверджений розпорядженням банку із усіма змінами та доповненнями до нього, діюча редакція якого розміщена на Інтернет-сторінці банку за електронною адресою www.ideabank.ua (а.с. 6-7).
На підставі вказаної угоди банк відкрив відповідачу поточний рахунок у гривні та випустив міжнародну платіжну картку MasterCard World терміном дії два роки з моменту її випуску.
За умовами угоди відповідач отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по поточному рахунку. Максимальний ліміт кредитної лінії - 200000 грн.; ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, - 15800 грн.; процентна ставка за користування коштами кредитної лінії - 42 % річних.
03 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (фактор) та Акціонерним товариством «Ідея Банк» (клієнт) укладено договір факторингу № 12/90, за яким клієнт відступив фактору, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в Реєстрі боржників. Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід?ємною частиною цього Договору.
З витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 12/90 від 03 грудня 2020 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача за угодою № С01.230.72285 від 17 серпня 2016 року в сумі 69059 грн. 81 коп. (а.с. 27-29).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого ліміту.
Однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Так, згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 03 грудня 2020 року становить 69059 грн. 81 коп., до якої входить: 27498 грн. 76 коп. - заборгованість за основним боргом, 41561 грн. 05 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками (а.с. 19).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, три проценти річних від простроченої суми за період з 03 грудня 2020 року до 23 лютого 2022 року складає 2542 грн. 46 коп.; встановлений індекс інфляції за весь час прострочення складає 9828 грн. 45 коп.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с. 9-18).
Доказів, які б спростовували зазначені обставини, відповідач суду не надала.
За вказаних обставин, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань, у добровільному порядку не повернула отримані грошові кошти та не сплатила проценти за користування ними, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми підлягають задоволенню.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.
Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачу правничу допомогу надавало Адвокатське об'єднання «Правовий діалог» на підставі договору про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28 вересня 2021 року (а.с. 32-35) та додаткової угоди № 6 від 12 червня 2023 року до договору про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28 вересня 2021 року (а.с. 36).
Згідно з актом № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 11 вересня 2023 року до договору про надання правової допомоги від № 28092021-1 від 28 вересня 2021 року розмір винагороди Адвокатського об'єднання «Правовий діалог» за проведення консультації з клієнтом, вивчення документів та підготовку проекту позовної заяви для направлення до суду, зокрема, щодо ОСОБА_1 складає 7000 грн. (а.с. 38).
Копією платіжної інструкції № 265 від 14 вересня 2023 року підтверджується сплата позивачем Адвокатському об'єднанню «Правовий діалог» 112000 грн. за договором про надання правової допомоги від № 28092021-1 від 28 вересня 2021 року та відповідно до акту № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 11 вересня 2023 року (а.с. 40).
Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Проаналізувавши опис наданих адвокатом позивачу послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 3000 грн.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 4, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 39992082) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість у сумі 81430 грн. 73 коп. (вісімдесят одна тисяча чотириста тридцять грн. 73 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 2684 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя