ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2023 Справа №607/21175/23
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
26.10.2023 об 11 год. 10 хв. по вул. Торговиця, 7 у м. Тернополі, було встановлено, що ОСОБА_1 порушила порядок провадження господарської діяльності, а саме систематично здійснювала господарську діяльність, а саме обмін валютних цінностей без одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, всупереч вимогам Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а саме ст. 7, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
27.11.2023 від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - адвоката Кметика В.С. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи для ознайомлення. У вказаному клопотанні зазначено, що адвокат не зможе з'явитись у судове засідання у зв'язку з перебуванням на лікуванні в Тернопільській обласній клінічній лікарні з 27.11.2023. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження поважності причини неявки в судове засідання до клопотання не долучено, від-так таке клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим, та розцінюється судом як спосіб затягування розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Також, враховуючи строки розгляду справи, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 та її захисника.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Вина ОСОБА_1 повністю доведена матеріалами справи дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №039385 від 26.10.2023; рапортом старшого інспектора ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Мартинюк Л. від 18.10.2023; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.01.2018 (справа № 607/16418/17); копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.04.2022 (справа № 607/4258/22); копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.09.2023 (справа № 607/16143/23).
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, її майновий стан, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись 33, 40-1, 164, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень у дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. М. Братасюк