УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2023 Справа №607/22721/23
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в приміщенні зали судових засідань скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 07 липня 2023 про закриття кримінального провадження № 42017210000000041 від 17 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 371 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій скаржник просить скасувати постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 07 липня 2023 про закриття кримінального провадження № 42017210000000041 від 17 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 371 КК України.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 вказує на те, що 02 грудня 2016 року близько 18.00 год., в офісі, за адресою м. Тернопіль вул. Грушевського, 38А, де він перебував на своєму робочому місці, між ним та його колишньою дружиною ОСОБА_5 виник конфлікт з приводу користування автомобілем «Шевроле Епіка», номерний знак НОМЕР_1 , який придбаний за час шлюбу та належить їм на праві спільної сумісної власності. За викликом ОСОБА_5 , за вказаною адресою прибули працівники поліції, які, вирішили безпричинно затримати його та доставити у відділення поліції. Жодної непокори працівникам поліції він не чинив, а, закривши офісне приміщення, прослідував до службового автомобіля, що зафіксовано відеозаписом із нагрудних камер поліцейських. Крім того, працівники поліції, протягом тривалого часу намагалися незаконно вилучити в ОСОБА_3 та передати ОСОБА_5 належний їм на праві спільної сумісної власності автомобіль «Шевроле Епіка», номерний знак НОМЕР_1 , яким він щоденно користувався на протязі восьми років і сплачував одноосібно за нього кредит. Посвідчення водія, технічний паспорт на автомобіль, а також страховий поліс на своє ім'я ОСОБА_3 представляв працівникам поліції, однак на зауваження заявника щодо протиправності їхніх дій, працівники поліції не реагували, затримали його проти волі, застосувавши спеціальні засоби у вигляді кайданок та доставили в Тернопільський ВП ГУНП в Тернопільській області. Внаслідок застосування кайданок працівниками патрульної поліції ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження. Будь-яких документів про затримання останнього і застосування до заявника засобів примусового впливу не складалося і до будь-яких видів відповідальності він не був притягнутий, так як для цього були відсутні правові підстави. 15 лютого 2017 року за заявою ОСОБА_3 за даним фактом прокуратурою Тернопільської області було внесенні відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 365 КК України. Однак, незважаючи на докази у даній справі, скаржник вважає, що слідчі Тернопільської обласної прокуратури, а тепер уже слідчі ДБР протягом семи років зволікають у розслідуванні кримінального провадження, не бажають виконувати слідчі дії і прийняти по них законне рішення, фальсифікують матеріали справи та постійно намагаються безпідставно закрити дане кримінальне провадження. Усі постанови про закриття кримінального провадження були скасовані відповідними ухвалами слідчих суддів. 05 жовтня 2022 року слідчий ОСОБА_4 , на думку скаржника, всупереч вимогам закону, перекваліфікував незаконні дії працівників поліції із ч.2 ст. 365 КК України на ч.1 ст. 371 КК України, в подальшому, вказівок, зазначених в ухвалі Тернопільського апеляційного суду від 19.12.2022 року, не виконав та 07 липня 2023 року прийняв рішення про закриття кримінального провадження № 42017210000000041 від 17 лютого 2017 року по ст. 284 КПК України, яка за своїм змістом є аналогічною постанові від 02.12.2022 року. ОСОБА_3 вважає, що на сьогоднішній день залишаються не дослідженими наступні обставини справи ,а саме: на яких підставах працівники поліції протягом тривалого часу намагалися вилучити належний йому на праві спільної власності автомобіль «Шевроле Епіка», номерний знак НОМЕР_1 та передати його для користування іншій особі; переконавшись на місці, що злочину скоєно не було, про що їм повідомила сама заявниця ОСОБА_5 , на яких підставах та згідно яких законів чи нормативних актів вони його насильно затримали на певний час, незаконно позбавили волі, доставивши у відділ поліції, про цьому, що він ніяких злочинів чи правопорушень не скоював; чому при його затриманні не були складені жодні документи, як за ст.. 208 КПК України, так і за ст.. 185 КУпАП, відомчих рапортів ними також не складались за цим фактом і в справі відсутні; чому до нього були застосовані кайданки та при цьому не було складено жодного документу. Крім цього вважає, що в постанові про закриття кримінального провадження слідчий покликається на покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які на думку скаржника повністю суперечать даним з відеокамер поліцейських, а також спотворив чи сфальсифікував у своєму висновку про те, що він вчинив опір працівникам поліції, що суперечить фактичних записам на відеокамерах працівників поліції.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав та просить її задовольнити з мотивів, викладених у ній.
Старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду скарги повідомлявся вчасно та належним чином.
На вимогу слідчого судді, з Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові надійшли матеріали кримінального провадження №42017210000000041 від 17 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 371 КК України.
Вивчивши матеріали скарги та долучені до неї документи, оглянувши матеріали кримінального провадження №42017210000000041 від 17 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 371 КК України, заслухавши пояснення скаржника, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Слідчий суддя встановив, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017210000000041 від 17 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 371 КК України.
Відомості про дане кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.02.2017 року №607/1875/17, якою зобов'язано внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 16.12.2016 р. №1605.
Постановою старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 07 липня 2023 року, дане кримінальне провадження було закрите відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Закриваючи кримінальне провадження №42017210000000041 від 17 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 371 КК України, в мотивувальній частині спірної постанови, слідчий зазначив, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що зібрані у ході досудового розслідування докази вказують на відсутність в діях працівників УПП ДПП в Тернопільській області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , які 02.12.2016 прибули на повідомлення про вчинення правопорушення, ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 371 КК України.
Слідчим суддею також встановлено, що ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 19.12.2022 року, у справі №607/17185/22, постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 07 жовтня 2022 року про закриття кримінального провадження №42017210000000041 від 17 лютого 2017 року, скасовано, матеріали вказаного кримінального провадження направлено для проведення досудового розслідування.
При цьому, у даній ухвалі при скасуванні чергової постанови про закриття кримінального провадження зазначено, що слідчим не надано оцінки поясненням ОСОБА_3 про те, що його дружина у присутності поліцейських визнала факт належності їй автомобіля на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 , прав користування яким він також підтвердив пред'явивши технічний паспорт з спеціальною відміткою про це, що зафіксована відеозаписі, не з'ясовано конкретної підстави затримання (відповідний пункт ст.208 КПК України і чи роз'яснювались йому при затриманні визначені законом права та чи дотримано вимоги ст.213 КПК України, а лише зроблено висновок про правомірність затримання по суті і його невідповідність щодо форми, а також суперечливою є позиція слідчого щодо підстав застосування до ОСОБА_3 кайданок: у зв'язку з його затриманням, опором працівникам поліції чи відмовою проїхали у відділення поліції. 3'ясування даних фактів та їх відображення у процесуальному рішенні може мати значення також для цивільно-правових відносин, зокрема, можливості відшкодування шкоди.
Однак слідчим, без з'ясування указаних в ухвалі Тернопільського апеляційного суду від 19.12.2022 року, у справі №607/17185/22 обставин, без проведення їх аналізу, повторно 07.07.2023 приймається рішення про закриття даного кримінального провадження.
Частина 2 ст. 9 КПК України встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Оцінюючи на предмет законності оскаржувану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, дізнавача, прокурора.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Аналіз наведених положень КПК України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч. 1 ст. 284 КПК України, має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Разом з тим, для прийняття відповідного процесуального рішення, зокрема, про закриття кримінального провадження, положення ч. 1 ст. 94 КПК України, покладають на слідчого, дізнавача обов'язок на підставі всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
При цьому, постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, а її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим за наявними в провадженні матеріалами, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, і відповіді на всі порушені нею питання, які виключають провадження у справі та обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обов'язком органу влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Дєдовський та інші проти Росії»).
При цьому, мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄСПЛ, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (рішення ЄСПЛ у справі «Алексахін проти України»).
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені обставини свідчать про формальний характер такого досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та невжиття заходів для виконання завдань кримінального провадження, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 38 КПК України, а саме обов'язку органу досудового розслідування застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування. Крім того вказані обставини беззаперечно свідчать про недотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо всебічного, повного і неупереджено дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яка б не викликала жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення. У зв'язку з цим існують обставини, що вказують на поверховість здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, як наслідок, спірне рішення слідчого про закриття кримінального провадження слід оцінювати як невмотивоване.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 07 липня 2023 про закриття кримінального провадження № 42017210000000041 від 17 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 371 КК України, підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню як така, що винесена передчасно, з формальних підстав, без повного та всебічного встановлення усіх обставин справи, що становить безумовне порушення такої засади кримінального провадження як законність.
При цьому, слідчий суддя вважає, що під час проведення досудового розслідування, належить вжити всіх заходів для встановлення об'єктивної істини, в повному обсязі провести необхідні слідчі (розшукові) дії, зазначені в мотивувальній частині ухвали, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 38, 40-1, 110, 303-307, 284, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 07 липня 2023 про закриття кримінального провадження № 42017210000000041 від 17 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 371 КК України, задовольнити.
Постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 07 липня 2023 про закриття кримінального провадження № 42017210000000041 від 17 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 371 КК України, скасувати.
Копію ухвали та матеріали кримінального провадження № 42017210000000041 від 17 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 371 КК України, направити до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Ухвалу у повному обсязі оголошено 05 грудня 2023 року о 09 год.15 хв.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1