ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий суддя у першій інстанції: Мачульський В.В.
04 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/10904/23 пров. № А/857/18285/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі № 140/10904/23 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
19.05.2023р. позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, у якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000472-09 від 14.04.2023р.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.08.2023р. позов задоволено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління ДПС у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.08.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.02.2023р. Головне управління Національної поліції у Волинській області направило лист №426/20-4/01-2023 із матеріалами до Головного управління ДПС у Волинській області щодо вжиття заходів реагування та притягнення до відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності за фактами вчинення продавцем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителькою АДРЕСА_1 , продавцем магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”, що у АДРЕСА_2 , адміністративного правопорушення за ч. 2 ст.156 КУпАП (порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами).
Із змісту листа та матеріалів направлених на адресу Головного управління ДПС у Волинській області, видно, що громадянка ОСОБА_3 , 15.10.2022р. в 18 год. 00 хв. перебуваючи на робочому місці у магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 здійснила продаж слабоалкогольного напою “Рево”, ємкістю 0,5 літра вартістю 48 грн. особі яка недосягла 18-річного віку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_3 , чим порушила вимоги ст.15-3 Закону України від 19.12.1995р. №481/95 - ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального” (із змінами).
02.12.2022р. адміністративна комісія Городищинської сільської ради Луцького району Волинської області винесла постанову №4 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП. Зокрема, провадження по справі відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
14.04.2023р. контролюючий орган прийняв рішення про застосування фінансових санкцій №000472-09 в сумі - 6800,00 гривень за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, відповідно до абз.14 ч.2 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.
ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В п.2 ч.1 ст.15-3 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
ч.4 ст.15-3 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачено, якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, продавець повинен звернутися до такого покупця з вимогою пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його віку.
Аналіз наведених норм свідчить про імперативне запровадження заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.
При цьому, незважаючи на те, що Закон «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» прямо не зобов'язує перевіряти вік кожної особи, яка купує алкогольні напої або тютюнові вироби, наявність у ст.15-3 цього Закону категоричної заборони їх продажу неповнолітній особі зумовлює дотримання належного рівня обачності суб'єктів господарювання, який би унеможливлював порушення вказаної заборони. Відсутність же у продавця сумніву щодо віку покупця, та продаж у зв'язку із цим забороненого товару неповнолітній особі, не може бути підставою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності.
Передбачена ст.15-3 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» правова норма містить загальні превентивні положення з метою запобігання продажу алкогольних напоїв чи тютюнових виробів особам, які не досягли 18-річного віку, тобто вчиненню порушення, передбаченого КУпАП і, як наслідок, застосуванню адміністративно-господарських санкцій податковим органом.
ч.2 ст.17 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст.15-3 цього Закону в розмірі - 6800 грн.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», визначено Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790, відповідно до п.п. 3 та 5 якого до суб'єктів господарювання, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом. Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що підставою для встановлення податковим органом порушення п.2 ч.1 ст.15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, є матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.156 КУпАП, які надійшли від Управління превентивної діяльності ГУНП у Волинській області, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення від 05.11.2022р. серія ВАВ 286933.
Інших доказів, які би підтверджували факт продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі, під час прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 14.04.2023р. №000472-09, податковий орган не витребував та не досліджував, а також не надав суду.
Одночасно, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 05.11.2022р. серія ВАВ 286933, складений з процесуальними порушеннями ст.ст. 251, 254 КУпАП, а саме оформлення протоколів та повідомлення особи про вчинення нею правопорушення відбулося більше через два тижні, замість двадцяти чотирьох годин, як цього вимагає Закон.
Разом з цим, факт здійснення самого правопорушення підтверджено лише одними поясненнями неповнолітніх осіб, а саме громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 які 15.10.2022р., усі знаходилися в нетверезому стані.
На підтвердження правомірності оскарженого рішення податковий орган не надав жодного іншого доказу вчинення ФОП ОСОБА_1 правопорушення, зокрема, фіскального чека, матеріалів фото-чи відеофіксації, а отже не виконаного обов'язку встановленого ч.2 ст.77 КАС України, яка є імперативною та передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Колегія суддів також звертає увагу апелянта і на те, що при винесенні оскаржуваного рішення контролюючий орган не врахував те, що 02.12.2022р. адміністративна комісія Городищинської сільської ради Луцького району Волинської області винесла постанову №4, якою провадження по справі відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Волинській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року у справі № 140/10904/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 04.12.2023р.