ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий суддя у першій інстанції: Щербакова В.В.
04 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/14743/23 пров. № А/857/18821/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 460/14743/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
20.06.2023р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, у якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність, яка виразилась у відмові зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи в Здолбунівській районній раді народних депутатів: 15.09.1994р. - 07.12.1995р.; Здолбунівській районній державній адміністрації: 08.12.1995р. - 10.01.1999р.; Рівненській обласній державній адміністрації 11.01.1999р. - 18.09.2002р.; Реєстраційній службі Рівненського міського управління юстиції 01.10.2012р. - 25.12.2015р.; Управлінні комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради: 28.12.2015р. - 21.11.2019р.
- зобов'язати зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи в Здолбунівській районній раді народних депутатів: 15.09.1994р.- 07.12.1995р.; Здолбунівській районній державній адміністрації: 08.12.1995р. - 10.01.1999р.; Рівненській обласній державній адміністрації: 11.01.1999р. - 18.09.2002; Реєстраційній службі Рівненського міського управління юстиції: 01.10.2012р.- 25.12.2015р.; Управлінні комунальною власністю виконавчого комітету Рівенської міської ради: 28.12.2015р. - 21.11.2019р.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2023р. позов задоволено частково.
Суд першої інстанції визнав протиправною та скасував відмову Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, яка оформлена листом №48.05-317 від 19.06.2023р.
Крім того, суд зобов'язав Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи в Здолбунівській районній раді народних депутатів: 15.09.1994р. - 07.12.1995р., Здолбунівській районній державній адміністрації: 08.12.1995р. - 10.01.1999р., Рівненській обласній державній адміністрації: 11.01.1999р. - 18.09.2002р., Реєстраційній службі Рівненського міського управління юстиції: 01.10.2012р. - 25.12.2015р., Управлінні комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради: 28.12.2015р. - 21.11.2019р. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погоджуючись із даним рішенням в частині задоволених позовних вимог, апелянт Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Рівненського о окружного адміністративного суду від 12.09.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржене, тому відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України в апеляційному порядку не переглядається.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
25.11.2019р. Наказом територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області №92 о/с ОСОБА_1 , як переможця конкурсу, призначено на посаду начальника юридичної служби.
08.06.2023р позивач звернулася до територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області з рапортом щодо зарахування до стажу служби у Службі судової охорони періодів попередньої роботи в державних органах.
19.06.2023р Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області листом №48.05-317 відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні спірного періоду роботи в державних органах у зв'язку із тим, що на теперішній час перелік посад середнього і вищого складу, у разі переходу на які зараховується час роботи в державних органах, не затверджений Головою Служби судової охорони, тому зазначений час роботи в державних органах не може бути зарахований до стажу служби в Службі судової охорони.
ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIII визначено, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (стаття 161 Закону).
ч.4 ст. 163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 1402-VIII (в редакції Закону від 05.08.2018р.) передбачено, що до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
З метою вдосконаленні існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних та інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки Верховною Радою України прийнято Закон України №1417-IX від 27.04.2021р. «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено ст.162-1 такого змісту:
«Стаття 162-1. Правовий статус працівників Служби судової охорони
1. До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.
2. Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.
3. На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
4. Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.
5. Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.
6. Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об'єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь».
Водночас статтю 163 Закону після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту:
« 4. На співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони».
У зв'язку з цим частини четверту - восьму вважати відповідно частинами п'ятою - дев'ятою;
При цьому абзац другий частини п'ятої та частину сьому Закону виключено.
Рішенням Вищої ради правосуддя 04.04.2019р. №1052/0/15-19 «Про затвердження Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони», затверджено Положення, яке визначення порядок проходження громадянами України служби в Службі судової охорони (далі Положення).
Положенням (із змінами, внесеними згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя №2236/0/15-21 від 18.11.2021р.) унормовано наступне.
Час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.
Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» (пункт 5 Положення).
Отже, п.5 Положення містить бланкетну норму до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1999 року №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».
В п. «и» ч.1 ст.17 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у п. «б»-«д», «з» ст.12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019р. № 435 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» доповнено порядок обчислення вислуги років у новоствореному державному органі - Службі судової охорони. Зокрема, абз.20 п.1 Постанови №393 зі змінами викладений в наступній редакції: «час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу або службу в органи Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони".
Таким чином, особам, які мають право на призначення пенсії на підставі Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони, і відповідно до стажу служби у Службі судової охорони.
ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Із змісту записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка видана ОСОБА_2 01.06.1995р. видно, що позивач працювала у Здолбунівській районній раді народних депутатів: 15.09.1994р.- 07.12.1995р; у Здолбунівській районній державній адміністрації :08.12.1995р.- 10.01.1999р.; у Рівненській обласній державній адміністрації: 11.01.1999р.-18.09.2002р.; у Реєстраційній службі Рівненського міського управління юстиції: 01.10.2012р.- 25.12.2015р.; в Управлінні комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради: 28.12.2015р. - 21.11.2019р.
Тобто, обставини того, що ОСОБА_1 у спірні періоди працювала саме в державних органах, Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області не оспорює.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на час виникнення спірних правовідносин, перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах не був затверджений.
Разом з тим колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що наказом Служби судової охорони "Про затвердження Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах" № 454 від 24.10.2022р., відповідно до якого позивач не обіймав посад за таким переліком, оскільки, з огляду на принцип дії нормативно-правових актів в часі, такий не існував на час виникнення спірних правовідносин та, відповідно, не поширює на них свою дію.
Верховний Суд, вирішуючи спори щодо призначення пенсій та зарахування стажу для осіб, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», неодноразово зазначав, що цей Закон для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов'язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Крім того, принцип юридичної визначеності, закріплений у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності - в даному випадку відсутність визначеного переліку посад середнього і вищого складу Служби судової охорони для обрахунку стажу.
При цьому, колегія суддів зазначає, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання для співробітників Служби судової охорони певних гарантій, а саме реалізацію права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони за правилами, встановленими п. «и» ч.1 ст.17 Закону №2262-ХІІ, держава, в даному випадку в особі Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області, безпідставно, відступаючи від гарантованих позивачу прав та правомірних сподівань не зарахували до стажу службу в державних органах, як особі, на яку поширюється дія Закону №2262-ХІІ.
Такі висновки наведені Верховним Судом у постановах від 14.08.2019р. у справі №1740/2508/18, від 20.09.2019р. у справі №813/904/15, від 18.11.2019р. №813/5876/15.
Одночасно, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що ст.164 Закону «Про судоустрій і статус суддів» установлюються спеціальні звання співробітників Служби судової охорони.
Зокрема, спеціальними званнями середнього складу є молодший лейтенант Служби судової охорони; лейтенант Служби судової охорони; старший лейтенант Служби судової охорони; капітан Служби судової охорони; майор Служби судової охорони; підполковник Служби судової охорони; полковник Служби судової охорони (п.2 ч.1 ст.164 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)
Колегія суддів зазначає, що відповідно до наказу від 25.11.2019р. територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області №92 о/с ОСОБА_1 , як переможця конкурсу, призначено на посаду начальника юридичної служби, де вона проходить службу станом на момент розгляду справи, що додатково підтверджує перебування позивача на посаді у Службі судової охорони, у разі переходу на яку підлягає зарахуванню попередній період роботи в державних органах.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач протиправно відмовив щодо зарахування до служби в Службі судової охорони спірні періоди роботи та обґрунтовано зобов'язав зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони вказані періоди роботи ОСОБА_1 на державній службі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області - залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі № 460/14743/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 04.12.2023р.