ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
Справа №500/7713/23
04 грудня 2023 рокум. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Житлова комісія Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
28 листопада 2023 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Житлова комісія Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить:
визнати протиправними дії житлової комісії військової частини НОМЕР_1 при розгляді заяви позивача щодо поновлення на квартирному обліку та включення до списку осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов,
зобов'язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити позивача на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов зі збереженням часу перебування на обліку в загальній черзі з 28.07.1992.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , підполковник запасу, проходив військову службу з 1980 року по 1997 рік, зокрема в Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_2 з липня 1992 року по 30 травня 1997 року у м. Славута, Хмельницької області та був звільнений у запас за пунктом 65 п.п. "В" (за станом здоров'я) Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу на підставі наказу начальника Генерального штабу ЗС України №0159 від 18 квітня 1997 року. У військовій частині НОМЕР_2 перебував на квартирному обліку з 28.07.1992. Перед звільненням у запас, в травні 1997 року, на підставі рапорту облікову справу позивача про взяття на квартирний облік відправили до Тернопільської КЕЧ району у м. Тернопіль, який позивач обрав для проживання після звільнення. Крім того, 26.05.1997 з військової частини надіслали Тернопільському міському військовому комісару клопотання про постановку позивача на квартирній облік для отримання житла згідно ст.37 наказу МО України №20 від 03.02.1995. Наказом командира військовою частини НОМЕР_2 №99 від 30.05.1997 позивач з 01.06.1997 був виключений зі списків особового складу військової частини та направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В 2002 році йому стало відомо про відсутність облікової справи в Тернопільській КЕЧ і на підставі рапорту від 10.06.2002 позивача зарахували (поновили) в ІНФОРМАЦІЯ_2 на квартирний облік з 10.07.2002, а в подальшому на підставі п.37 наказу МОУ від 03.02.1995 №20 з 15.04.2003.
Рішенням житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.02.2018 позивача зняли з квартирного обліку та виключили із списків військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) при житловій комісії Тернопільського ОВК у зв'язку поданням відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік.
В усній формі позивачу пояснили, що його неправомірно зарахували на квартирний облік при ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок порушення діючого законодавства прийняття на квартирний облік і рекомендували відновитися у черзі на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 , з якої він був звільнений у запас. Натомість, на запит адвоката із відповіді начальника КЕВ м. Хмельницький, стало відомо, що Військова частина НОМЕР_2 розформована, а облікові справи на той час до КЕЧ не надавались, оскільки керівними документами це не вимагалось.
В подальшому позивач звернувся до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України з зверненням-запитом надати інформацію щодо реалізації ним гарантованого державою права на одержання житла для постійного проживання або грошової компенсації.
У відповіді Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України від 22.02.2023 №370/2/1175 на вказане звернення-запит зазначено, зокрема, що для поновлення на квартирному обліку має право звернутися до правонаступника житлової комісії у якій перебував на квартирному обліку.
З урахуванням вищезазначеного, позивач звернувся з заявою до житлової комісії при Славутському об'єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання інформації щодо переліку документів для поновлення на квартирний облік та включення до списків військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов в Славутському ОМТЦКтаСП. На дану заяву отримав лист №1/1852 від 17.04.2023 Шепетівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому було зазначено, що в зв'язку з тим, що військова частина НОМЕР_1 є правонаступником житлової комісії Славутського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, документи направлені 17.04.2023. вих.№1/1849 до командира військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться в АДРЕСА_2 .
В червні 2023 року позивач отримав лист військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2023 №2270, яким, з посиланням на лист начальника КЕВ м. Хмельницький від 05.05.2023 №577/7/1630, йому у поновленні на квартирний облік та включенні до списків військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов, відмовлено, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 46 КАС України).
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень (частини друга статті 46 КАС України).
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частини третя статті 46 КАС України).
Згідно з визначенням, наведеним у пункті 9 частини першої статті 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
В розумінні вищенаведених положень КАС України відповідачем в адміністративному судочинстві виступає суб'єкт владних повноважень, який своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушив права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За нормами пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Із положень пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у поєднанні з вимогами статей 5, 77 цього Кодексу (обов'язок доказування) випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв'язку з цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Такі відомості у позові відсутні.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставини, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Крім того, у позовній заяві, з урахуванням змісту наведених положень КАС України та враховуючи завдання адміністративного судочинства, визначені у частині першій статті 2 КАС України, а саме: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, позивач має обґрунтовано довести існування у взаємозв'язку сукупності таких обставин: 1) юридичного спору між ним і відповідачем; 2) публічно-правових відносин між ним і відповідачем; 3) порушеного права (прав) позивача відповідачем у існуючих між ними правовідносинах; 4) факту порушення права (прав) позивача відповідачем.
Відтак, відповідача у справі позивач визначає не довільно, а вказує того суб'єкта владних повноважень, який має відповідати за його позовними вимогами, оскільки приймав оскаржуване рішення, вчиняв дію чи допустив бездіяльність, і з приводу яких у позивача з ним виник юридичний спір.
Однак заявляючи позовну вимогу визнати протиправними дії житлової комісії військової частини НОМЕР_1 при розгляді заяви позивача щодо поновлення на квартирному обліку та включення до списку осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов, позивач не вказує, які саме дії визнати протиправними і підстави їх визнання такими.
Крім того, позивач у позовній заяві як учасників справи вказав треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Житлова комісія Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Частиною четвертою статті 49 КАС України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи (частина п'ята статті 49 КАС України).
Відповідно до пункту 7 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.
Системний аналіз вказаних вище норм КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з адміністративним позовом позивач одночасно може клопотати перед судом залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача. Проте обґрунтування доцільності вчинення судом такої процесуальної дії має бути викладене позивачем або ж окремим клопотанням, доданим до позовної заяви, або ж міститися у тексті самого позову, а також позивач має вказати процесуальний статус такої третьої особи, яка може залучатися як на стороні позивача або так і на стороні відповідача.
Формальне зазначення у тексті позовної заяви реквізитів особи, як третьої особи, не є безумовною та автоматичною підставою для вирішення такого питання судом, оскільки таке клопотання має бути обґрунтоване позивачем.
Відтак, для вирішення питання щодо залучення до участі у справі третьої особи, (третіх осіб) позивач має подати до суду відповідне клопотання.
Щодо позовної вимоги зобов'язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити позивача на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов зі збереженням часу перебування на обліку в загальній черзі з 28.07.1992, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
"… для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів."
Позивач оскаржує дії відповідача які мали місце 28.07.1992, однак з цим позовом звернувся до суду 28.11.2023 тобто більше ніж через 31 рік та відповідно з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого приписами КАС України. При цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач не подав.
Так, згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У випадку пропуску такого строку, виключними підставами для визнання судом поважних причин такого пропуску може бути лише наявність об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до суду позивач звернувся з порушенням строку звернення та відсутністю клопотання про поновлення пропущеного строку.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду:
позовної заяви, яка відповідатиме вимогам статті 5, пунктів 3, 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, з чітким формулюванням змісту позовних вимог, визначенням відповідача (відповідачів), викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і обґрунтуванням порушення ним прав, свобод, інтересів позивача
клопотання про залучення третьої особи (третіх осіб) з обґрунтуванням відповідно до положень КАС України,
заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати поважні причини пропуску цього строку та надати відповідні докази на їх підтвердження.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Житлова комісія Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання необхідних документів на адресу суду: 46001 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мартиць О.І.