РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року м. Рівне №460/52719/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації
доДержавної аудиторської служби України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробнича компанія Форвард плюс"
про визнання протиправними та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -
ВСТАНОВИВ:
Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (далі - позивач, департамент, замовник) звернувся до суду з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, орган державного фінансового контролю, Держаудитслужба), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі від 23.12.2022, що проведена департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, предмет закупівлі: відкриті торги «Реконструкція будівлі спортивної школи по вул. Київська, 15а в м. Березне Рівненської області», ідентифікатор закупівлі UA-2022-08-02-009130-a.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 03.08.2022 оприлюднено в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі: «Реконструкція будівлі спортивної школи по вул. Київська, 15а в м. Березне Рівненської області», ідентифікатор закупівлі UA-2022-08-02-009130-a, очікуваною вартістю 45 919 236 грн. 00 коп. Переможцем проведеної закупівлі стало Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна виробнича компанія «Форвард Плюс», як учасник, який надав найбільш економічно вигідну цінову пропозицію у розмірі 44 178 787 грн. 20 коп.
Однак, 02.12.2022 Відповідачем прийнято Наказ № 286 про початок моніторингу процедур закупівель, за результатом якого установлено наступні порушення:
Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі 15.12.2022 Держаудитслужба звернулась через електронну систему закупівель до позивача для отримання інформації та документів, що стосуються обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, у тому числі визначення його очікуваної вартості, у тому числі інформації у частині перерахування авансу переможцю торгів Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» відповідно до умов пункту 3.2 Договору.
При цьому, з недотриманням строків, встановлених частиною п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 VIII (із - змінами) (далі - Закон № 922 VIII) департамент надав через електронну систему закупівель відповідь 21.12.2022, чим перевищив строк у три робочі дні з дня оприлюднення зазначеного запиту
Враховуючи зазначене, з посиланням на вимоги частини п'ятої статті 8 Закону відповідачем зазначено про недотримання позивачем строку для надання відповідних пояснень.
Додатково, з посиланням на вимоги абзацу п'ятого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 VIII тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна виробнича компанія «Форвард Плюс» підлягала відхиленню як така, що не відповідає вимогам пункту 2 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» з підстав відсутності у її складі довідки з банку про залишок коштів на рахунку, виданої банком-гарантом, завіреної печаткою банку-гаранта та підписом уповноваженої особи такого банку.
З урахуванням наведеного, Держаудитслужба зобов'язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, що укладений за результатом проведення описаної процедури закупівлі, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Проте, вважаючи вказаний висновок відповідача незаконним, позивач просить його скасувати у судовому порядку.
Обґрунтовуючи протиправність висновків органу державного фінансового контролю, зазначено, що відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 922 VIII департамент повинен був у термін включно до 20.12.2022 надати пояснення по суті отриманого запиту від органу державного фінансового контролю.
Водночас, з посиланням на Графіки обмеження електропостачання у місті Рівне та на режим роботи установи, з підстав відсутності належного електропостачання за місцезнаходженням установи позивачем забезпечено оприлюднення в електронній системі відповіді на запит з пропуском в один робочий день, а саме 21.12.2022.
З огляду на зазначене, позивач вважає упередженою позицію Відповідача у даній частині спірного висновку, адже органом державного фінансового контролю під час встановлення факту порушення вимог Закону № 922 VIII не враховано настання об'єктивних підстав, які унеможливили вчасне реагування замовника закупівлі на описаний запит.
Крім того, з посиланням на норми статті 560 Цивільного кодексу України, Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» позивач зазначає, що під час здійснення аналізу тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна виробнича компанія «Форвард Плюс» у частині відсутності в її складі довідки з банку про залишок коштів на рахунку, виданої Банком-гарантом, установою замовника обґрунтовано здійснено висновок про відповідність поданих документів вимогам тендерної документації, адже відсутність вказаного документу не спричинило будь-яких юридичних наслідків, документ мав суто інформаційний характер, який у межах Закупівлі не був необхідним, а тому, з огляду на підстави для відхилення тендерної пропозиції, визначених ст. 31 Закону № 922 VIII, підстави для відхилення пропозиції описаного учасника не настали.
Також, наголошено на тому, що здійснення закупівлі повністю відповідало принципам її проведення, які регламентовані чинним законодавством, а тому підстави для виконання вимоги спірного висновку відсутні. На думку позивача, оскаржуваний висновок винесений з формальних, надуманих підстав, а тому не відповідає критеріям встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З наведених підстав просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 03.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив, відповідно до якого щодо задоволення позовних вимог заперечив. Так, органом державного фінансового контролю, на підтвердження правомірності спірного висновку зазначено, що графіки відключення електроенергії оприлюднюються заздалегідь, такі обмеження застосовуються не лише до позивача, а до усіх фізичних та юридичних особі України. До того ж, пояснення замовника складаються із трьох речень, тобто за змістом, обсягом та складністю є невеликими, а тому їх підготовка не потребувала додаткового вивчення чи аналізу великого масиву інформації, що свідчить про можливість їх вчасного оприлюднення навіть за умов обмеженого електропостачання. Враховуючи наведене, на думку відповідача, застосування графіків відключення електроенергії як причина пропуску строку для оприлюднення пояснень замовником є неповажною.
Поруч з цим, відповідачем вказано, що замовник на стадії розроблення та затвердження тендерної документації не обмежений у своєму праві стосовно зазначення у тендерній документації усіх необхідних на його погляд умов, що дадуть змогу максимально ефективно оцінити подані учасниками тендерні пропозиції щодо їх відповідності предмету закупівлі. Тому, на думку Відповідача, відсутність у складі тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна виробнича компанія «Форвард Плюс» довідки з банку про залишок коштів на рахунку, виданої банком-гарантом, завіреної печаткою банку-гаранта та підписом уповноваженої особи такого банку-гаранта, є порушенням пункту 2 розділу ІІІ Тендерної документації, що має наслідком відхилення пропозиції такого учасника на підставі абзацу п'ятого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 VIII.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації 03.08.2022 оприлюднено в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі: «Реконструкція будівлі спортивної школи по вул. Київська, 15а в м. Березне Рівненської області», ідентифікатор закупівлі UA-2022-08-02-009130-a, очікуваною вартістю 45 919 236 грн. 00 коп. (далі - Закупівля).
У Закупівлі взяло участь два учасника, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна виробнича компанія «Форвард Плюс» із остаточною ціновою пропозицією 44 178 787 грн. 20 коп. та Приватне підприємство "БЛАГОБУДСЕРВІС" із остаточною ціновою пропозицією 45 915 236 грн. 00 коп.
З огляду на те, що цінова пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна виробнича компанія «Форвард Плюс» (далі - ТОВ БВК «Форвард Плюс») була найбільш економічно вигідною та беручи до уваги, що тендерна пропозиція вказаного учасника відповідала вимогам тендерної документації, складеної до Закупівлі, між департаментом та ТОВ БВК «Форвард Плюс» 21.09.2022 укладено договір підряду № 31 (далі - Договір).
Відповідно до Наказу Державної аудиторської служби України № 286 від 02.12.2022 «Про початок моніторингу процедур закупівель» розпочато проведення моніторингу закупівлі за унікальним номером UA-2022-08-02-009130-a, здійсненої позивачем.
Суд зауважує, що відомості та інформація, розміщені в інформаційно-телекомунікаційній системі "ProZorro", є відкритими та знаходяться у вільному доступі.
Згідно з даними електронної системи закупівель ProZorro 15.12.2022 відповідачем було опубліковано запит замовнику на пояснення.
21.12.2022 позивачем опубліковано відповідь замовника на пояснення.
23.12.2022 відповідачем опубліковано Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-08-02-009130-a (далі - Висновок), відповідно до якого встановлено, що відповідно до вимог частини п'ятої статті 8 Закону № 922 VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
З огляду на викладене під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 15.12.2022 звернулась через електронну систему закупівель до замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів на підставі яких замовник обґрунтував розмір бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначив його очікувану вартість та щодо перерахуванню авансу переможцю торгів ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» відповідно до умов пункту 3.2 Договору. Однак, на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону замовник надав через електронну систему закупівель зазначені документи та інформацію 21.12.2022, чим перевищив строк у три робочі дні з дня оприлюднення запиту.
Додатково, за результатами моніторингу установлено, що відповідно до пункту 2 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» замовник установив вимогу щодо надання учасником забезпечення тендерної пропозиції у формі електронної банківської гарантії. Банківська гарантія повинна бути оформлена з повним грошовим покриттям на весь строк дії такої гарантії. На підтвердження наявності грошового покриття, надається довідка з банку про залишок коштів на рахунку, виданої банком-гарантом, завіреної печаткою банку-гаранта та підписом уповноваженої особи такого банку-гаранта із надання підтвердження повноважень такої Уповноваженої особи від Банку-гаранта.
Так, в складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «БВК «Форвард Плюс» надано банківську гарантію від 31.08.2022 № G0822/6489, що видана акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК». Проте, довідка з банку про залишок коштів на рахунку, виданої банком-гарантом, завіреної печаткою банку-гаранта та підписом уповноваженої особи такого банку-гаранта у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «БВК «Форвард Плюс» відсутня, чим не дотримано вимоги пункту 2 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції.
Враховуючи наведене, замовник на порушення вимог абзацу п'ятого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 VIII не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «БВК «Форвард Плюс» як таку, забезпечення тендерної пропозиції якого не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації, обрав такого учасника переможцем торгів та уклав з ним Договір.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язала департамент здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з таким висновком відповідача позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).
У відповідності до частини 1 статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-XII).
Статтею 5 Закону № 2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України"Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
В свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон № 922-VIII, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 7 Закону № 922-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону № 922 VIII.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону № 922 VIII.
Згідно із частиною 2 статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За правилами визначеними частинами 3-11, 19 статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
В свою чергу, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 9 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що відповідач наділений повноваженнями здійснення моніторингу закупівель, а за наслідком такого моніторингу складається висновок, який може бути оскаржений замовником протягом 10 днів до суду з дня його оприлюднення.
Отже, при вирішенні спірних правовідносин, які винили між сторонами суд спочатку перевіряє дотримання відповідачем встановленої законодавством процедури винесення оскаржуваного висновку, а після цього правових підстав на яких прийняте таке рішення.
Так, судом встановлено, що моніторинг публічної закупівлі за предметом «Реконструкція будівлі спортивної школи по вул. Київська, 15а в м. Березне Рівненської області», ідентифікатор закупівлі UA-2022-08-02-009130-a був здійснений на підставі наказу Державної аудиторської служби України від 02.12.2022 за № 286. Підставою для його прийняття були виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Такий моніторинг здійснювався з 02.12.2022 по 23.12.2022, тобто в межах встановленого Законом № 922 VIII (15 робочих днів) строку на його проведення.
Разом з тим, у цій справі предметом оскарження є висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі, яким зобов'язано позивача як замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.
Стосовно порушення позивачем строків для надання пояснень (інформацію, документів) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, суд зазначає наступне.
Як зазначалось, частиною 5 статті 8 Закону № 922 VIII визначено, зокрема, порядок та строк отримання інформації від замовника щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Так, 15.12.2022 у електронній системі закупівель відповідачем оприлюднено запит замовника на пояснення, відповідно до якого запитувалась інформація та відповідні документи на підставі яких позивачем здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. Також, уточнювалась інформація про перерахування авансу переможцю торгів Товариству з обмеженою відповідальність «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» відповідно до умов пункту 3.2 договору підряду від 21.09.2022 № 31. При цьому, у разі перерахування такого авансу відповідач просив надати документальне підтвердження його використання відповідно до умов пункту 3.2 Договору.
21.12.2022 позивачем у електронній системі закупівель оприлюднено відповідь на запит наступного змісту: «Документ на підставі якого здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість експертний звіт № 18-0502/01-21. Жодних виплат, включно з авансовими, по договору підряду від 21.09.2022 № 31 не здійснювалося. Відповідь надана 21.12.2022 року у зв'язку з відсутністю технічної можливості надати відповідь у термін визначений Законом України "Про публічні закупівлі", так як у замовника відсутня електрична енергія.».
Зважаючи на те, що 17.12.2022 та 18.12.2022 були вихідні дні, то департамент повинен був у термін до 20.12.2022 надати пояснення по суті отриманого запиту від органу державного фінансового контролю.
Однак, з пропуском в один робочий день, 21.12.2022 позивачем забезпечено оприлюднення в електронній системі відповіді на запит. Невчасне надання відповіді на запит обґрунтовано відсутністю електропостачання.
Оцінюючи доводи сторін, суд зазначає, що поважність причин є оціночною категорією, яка повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022; від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»; від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»; від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»; від 07 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»; від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» тощо продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
При цьому, на момент спірних правовідносин, а саме станом на грудень 2022 року, електропостачання підлягало обмеженню, що додатково підтверджується долученими до справи Графіками обмеження електропостачання.
Як встановлено судом, фактичним місцезнаходженням департаменту є провулок Кавказький 9а. Станом на 16.12.2022, 19 - 20.12.2022 (робочі дні для надання відповіді) у місті Рівне на провулку Кавказькому обмежувалося електропостачання із 07:00-11:00, 15:00-19:00. Графік роботи у департаменті є наступним: із понеділка-четвер - 08:00 - 17:15, обідня перерва із 13:00-14:00; п'ятниця - 08:00 - 16:00, обідня перерва із 13:00-14:00.
Суд погоджується із доводами позивача, що у зв'язку із обмеженням електропостачання три повноцінні робочі години є критично малим відліком часу для забезпечення нормального функціонування установи.
З огляду на зазначене, беручи до уваги системність відключення електропостачання та несвоєчасність його ввімкнення, а також триваючий воєнний стан в Україні, суд вважає поважною причиною пропуску строку для надання відповіді на запит на один робочий день з наведених обставин.
Водночас, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи наведене, описані обставини є поважною причиною пропущення строку на один робочий день, адже ввімкнення та вимкнення електропостачання не залежало від волі чи бажання установи позивача.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що висновок відповідача у даній частині спірного висновку є необгрунтованим, адже органом державного фінансового контролю під час встановлення факту порушення вимог Закону не враховано настання об'єктивних підстав, які унеможливили вчасне реагування замовника закупівлі на запити Держаудитслужби, подані в порядку статті 8 Закону № 922 VIII.
Стосовно констатації порушення позивачем вимог абзацу п'ятого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 VIII, суд зазначає наступне.
У спірному висновку, з посиланням на пункт 2 розділ ІІІ «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» відповідач зазначає, що у складі тендерної пропозиції переможця торгів відсутня довідка, що видана банком-гарантом про залишок коштів на рахунку. Вказана обставина, на думку відповідача, призвела до порушення департаментом вимог абзацу п'ятого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 VIII.
Так, пункт 2 розділу ІІІ «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» регулював порядок та процедуру забезпечення тендерних пропозицій та зокрема визначав, що банківська гарантія повинна бути оформлена з повним грошовим покриттям на весь строк дії такої гарантії. На підтвердження наявності грошового покриття, надається довідка з банку про залишок коштів на рахунку, виданої Банком-гарантом, завіреної печаткою Банку-гаранта та підписом уповноваженої особи такого Банку-гаранта із надання підтвердження повноважень такої Уповноваженої особи від Банку-гаранта.
На виконання вимоги замовника щодо забезпечення тендерних пропозицій, ТОВ БВК «Форвард Плюс» надало Банківську гарантію № G0822/6489, видану 31.08.2022, де гарантом виступає Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» та Договір-заяву № G0822/6489 про надання гарантії від 16.08.2022 разом з додатком.
Відповідно до Банківської гарантії № G0822/6489 Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» як гарант гарантує перед департаментом, який виступає бенефіціаром виконання ТОВ БВК «Форвард Плюс» (принципалом) свого обов'язку. Сума описаної гарантії становить 229 596 грн. 18 коп. Банківська гарантія оформлена належним чином із дотриманням вимог, встановлених до такого роду документів, що сторонами по справі не заперечується.
Щодо вимоги тендерної документації про подання довідки з банку про залишок коштів на рахунку, виданої Банком-гарантом, завіреної печаткою Банку-гаранта та підписом уповноваженої особи такого Банку-гаранта із наданням підтвердження повноважень такої Уповноваженої особи від Банку-гаранта, суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 560 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) гарантія Ї це односторонній правочин, за яким банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Отже, гарантія створює зобов'язання виключно для гаранта.
Порядок, умови надання й отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 із змінами (далі - Положення).
Пунктом 3 розділу I Положення визначено, що гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гаранті.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Пунктом 7 частини першої статті 4 цього Закону визначено, що гарантія вважається фінансовою послугою.
Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» унормовано, що фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір повинен містити, зокрема, розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.
Отже, у розумінні цивільного законодавства умову договору гарантії про розміщення принципалом грошового покриття на відповідних рахунках банку-гаранта у розмірі суми гарантії не можна вважати ані строком, ані терміном, оскільки така умова не є подією, яка має неминуче настати. Ця подія залежить від дій або бездіяльності принципала щодо внесення ним грошового покриття на рахунок банку.
При цьому, наявність або відсутність коштів на рахунку принципала на момент отримання гарантії немає юридичного значення для бенефіціара.
Так, пунктом першим частини першої статті 31 Закону № 922 VIII передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо, зокрема, учасник процедури закупівлі:
- не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
- не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
- зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону;
- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;
- не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
- не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;
- визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.
Тобто, виходячи із змісту абзацу 5 пункту 1 частини 1 ст. 31 Закону № 922 VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції.
Проте, до складу тендерної пропозиції ТОВ БВК «Форвард Плюс» надало чинну Банківську гарантію № G0822/6489, видану 31.08.2022 та чинний Договір-заяву № G0822/6489 про надання гарантії від 16.08.2022 разом з додатком, що свідчить про виконання умов, визначених позивачем у тендерній документації щодо забезпечення тендерних пропозицій учасниками.
З огляду на наведене, суд погоджується із позицією департаменту, який дійшов правомірного висновку, що відсутність довідки з банку про залишок коштів на рахунку, виданої Банком-гарантом не спричинило жодних негативних юридичних наслідків, адже означений документ не встановлює та не визначає для замовника та учасника прав або обов'язків та має суто інформаційний характер, який у межах закупівлі не був необхідним.
З огляду на наведені обставини тендерна пропозиція переможця торгів відповідала вимогам, як Закону № 922-VIII, так і вимогам тендерної документації на закупівлю UA-2022-08-02-009130-a.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в оскаржуваному висновку зазначено спосіб усунення встановлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору. Водночас такий захід реагування, на думку суду, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.
На переконання суду зауваження, зазначені у висновку, носять формальний характер та не пов'язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
При цьому, судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.
Статтею 10 Закону № 2939-XII передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.
Крім того, відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Суд зауважує, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою контролюючого органу про припинення зобов'язань за договором укладеним за результатами публічної закупівлі.
Тому, орган державного фінансового контролю не наділений повноваженнями спонукати суб'єктів господарювання до розірвання господарського договору. Спонукання позивача на розірвання господарського договору може призвести до порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене, в світлі обов'язкового характеру вимог органу державного фінансового контролю, є порушенням вимог Закону № 922-VIII до змісту висновку як акту індивідуальної дії.
Водночас за результатами аналізу відповідачем питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця порушень законодавства не встановлено, що також свідчить про добросовісне проведення позивачем процедури публічної закупівлі.
З наведеного, суд вважає, що зазначені у висновку порушення є проявом надмірного формалізму, що є нелогічним та не відображає основної мети Закону № 922-VIII, а саме - забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з підпунктом 20 пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
У спірній ситуації відповідач не порушував перед відповідними державними органами, тобто, у цьому конкретному випадку перед судом, питання про визнання недійсним договору з підрядником, укладеним позивачем за результатами відкритих торгів, отже діяв не у визначений спосіб.
З огляду на такі обставини зобов'язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним заходом впливу на замовника закупівлі.
Критерій «пропорційності» передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
Відтак, суд погоджується з аргументами позивача, про те, що оскаржуваний висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору.
Інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не мають вирішального значення для правильного вирішення судового спору по суті.
Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява № 34049/96) від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що Держаудитслужба, приймаючи оскаржуваний висновок, діяла необгрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення, що не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень
Протиправний висновок відповідача порушує права та інтереси позивача щодо безперешкодного здійснення в межах своєї компетенції публічної закупівлі із реконструкції будівлі спортивної школи в м. Березне.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів повноти правопорушення позивача у сфері публічних закупівель, а його відсутність у спірних правовідносинах доводить протиправність оскарженого рішення та необхідність його скасування, що відповідає меті адміністративного судочинства при вирішенні спорів цієї категорії. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 гривень, сплачені згідно з платіжним дорученням № 448 від 26.12.2022.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу закупівлі від 23.12.2022, що проведена департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, предмет закупівлі: відкриті торги «Реконструкція будівлі спортивної школи по вул. Київська, 15а в м. Березне Рівненської області», ідентифікатор закупівлі UA-2022-08-02-009130-a.
Стягнути на користь Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації суму судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної аудиторської служби України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 04 грудня 2023 року.
Учасники справи:
Позивач: Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (майдан Просвіти, 1,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33013, ідентифікаційний код 36565276)
Відповідач: Державна аудиторська служба України (вул. Сагайдачного Петра, 4,м. Київ,04070, код ЄДРПОУ 40165856)
Третя особа: ТОВ "Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс" (вул.Центральна,80, с.Грем'яче Острозький район Рівненська область, код ЄДРПОУ 33707409).
Суддя В.В. Щербаков