РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року м. Рівне №460/20185/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С. Ляшук; представника позивача - адвоката К.В.Перепечай; представника відповідача - не прибув; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кооперативного підприємства «Гощанське виробничо-заготівельно-торгове підприємство» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Кооперативного підприємства «Гощанське виробничо-заготівельно-торгове підприємство» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.07.2023 №573017000705-22, яким застосовано штраф в розмірі 122957,35 грн.
Заяви по суті справи.
Позовна заява обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення від 05.07.2023 №573017000705-22, яким застосовано штраф в розмірі 122957,35 грн, є протиправним, оскільки платник податків не допускав порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР. Також позивач вказує на порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки, що є підставою для скасування результатів такої перевірки.
Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом установлено факти порушення платником податків вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР: не забезпечено використання режиму попереднього програмування в РРО коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД під час продажу алкогольних напоїв, згідно з додатком 2; не забезпечено надання відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту при проведенні розрахункових операцій, а саме: під час продажу алкогольних напоїв згідно з додатком 1 у фіскальних чеках на загальну суму розрахунків 78649,90 грн не відображено такий обов'язковий реквізит, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія / номер). Допущені порушення слугували підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 05.07.2023 №573017000705-22, яке є обґрунтованим та правомірним.
Ухвалою суду від 28.08.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 11.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 03.10.2023.
Ухвалою суду від 03.10.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у підготовчому засіданні оголошена перерва до 31.10.2023.
Ухвалою суду від 31.10.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 21.11.2023.
Ухвалою суду від 21.11.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні оголошена перерва до 28.11.2023.
У судове засідання 28.11.2023 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 28.11.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, вирішено продовжити розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у відкритому судовому засіданні 28.11.2023 у порядку статей 243, 250 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Наказом керівника Головного управління ДПС у Рівненській області «Про проведення фактичної перевірки КП Гощанське «ВЗТП» код за ЄДРПОУ 31620801» від 05.06.2023 №876-п (далі - Наказ №876-п), вирішено провести фактичну перевірку в маркеті «Рікос» за адресою: смт Гоща, вул. Соборна, 2А, де здійснює господарську діяльність КП Гощанське «ВЗТП», з 06 червня 2023 року терміном 10 діб, з метою перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та / або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Період діяльності, що перевіряється, згідно статті 102 ПКУ (а.с. 22).
12 червня 2023 року контролюючим органом проведена фактична перевірка, за результатами якої складений Акт фактичної перевірки від 12.06.2023 (номер бланка 002208) (далі - Акт перевірки):
пункт 2.2.12 Акта перевірки: Проведення контрольної розрахункової операції - із застосуванням РРО;
пункт 2.2.13 Акта перевірки: Надання розрахункового документа встановленої форми та змісту - забезпечено;
пункт 2.2.14 Акта перевірки: Фіскальний режим роботи РРО - забезпечено;
пункт 2.2.15 Акта перевірки: Використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості - не забезпечено;
пункт 2.2.20 Акта перевірки: Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки: не забезпечено використання режиму попереднього програмування в РРО коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД під час продажу алкогольних напоїв, згідно з додатком 2; не забезпечено надання відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту при проведенні розрахункових операцій, а саме: під час продажу алкогольних напоїв згідно з додатком 1 у фіскальних чеках на загальну суму розрахунків 78649,90 грн не відображено такий обов'язковий реквізит, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія / номер).
Додаток №1 до Акта перевірки: «Реалізація алкогольних напоїв через РРО, з фіскальним номером 30000927179, без зазначення у фіскальних чеках такого обов'язкового реквізиту, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серії та номера)» (а.с. 27);
Додаток №2 до Акта перевірки (щодо проведення розрахункових операцій через РРО та / або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості) (а.с. 42).
Платник подків подав до контролюючого органу Заперечення на Акт перевірки та Доповнення до Заперечень (а.с. 43, 46), за результатами розгляду яких контролюючий орган залишив без змін висновки Акта перевірки (а.с. 50).
На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесене Податкове повідомлення-рішення від 05.07.2023 №573017000705-22 (далі - ППР), яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 122957,35 грн (а.с. 19).
Розрахунок штрафних санкцій (а.с. 21):
(1) В фіскальних чеках не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв на суму 235,00 грн; відповідальність передбачена пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР): у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не видачі (в паперовому вигляді та / або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі 100% (за перше порушення) вартості проданих з порушенням товарів;
сума штрафних санкцій: 235,00 грн;
(2) в фіскальних чеках не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв на суму 78414,90 грн; відповідальність передбачена пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не видачі (в паперовому вигляді та / або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі 150% вартості проданих з порушенням товарів - за кожне наступне вчинене порушення;
сума штрафних санкцій: 78414,90 грн (78414,90 х 150% = 117622,35 грн);
разом сума штрафних санкцій по пунктах 1, 2 становить 117857,35 грн;
(3) проведення розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму програмування товарів, із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості; відповідальність передбачена пунктом 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР: застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та / або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
сума штрафних санкцій: 5100,00 грн (17,00 х 300) - п. 11 ст. 3;
Загальна сума штрафних санкцій становить 122957,35 грн.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - ППР, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).
У постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі справа №160/7797/23 (адміністративне провадження № К/990/34645/23) зазначено:
«Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства»;
«Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскаржуючи саме наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень (рішень) платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка»;
«Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України».
Позовні вимоги про скасування ППР обґрунтовуються, зокрема, відсутністю підстав для проведення перевірки та винесення Наказу №876-п, тому суд надає правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.
Так, у Наказі №876-п (яким призначено проведення фактичної перевірки) міститься посилання на норму підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), як на правову підставу для проведення перевірки.
За правилами пункту 80.1. статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Відповідно до пункту 81.1. статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Норми пункту 81.1 статті 81 ПК України визначають обов'язковість зазначення в наказі про проведення перевірки, зокрема, фактичної, підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.
Суд констатує, що у Наказі №876-п відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України); у Наказі №876-п не відображено того, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено можливі факти порушення підприємством норм чинного законодавства; у Наказі №876-п не вказано, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти можливих порушень.
Приймаючи Наказ №876-п про проведення фактичної перевірки, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.
Посилаючись в Наказі №876-п лише на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України та не назначаючи конкретні обставини щодо наявності можливого порушення підприємством норм законодавства, контролюючий орган зазначив мету перевірки: «дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та / або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)».
Тобто зазначена відповідачем мета перевірки не відповідає підставам проведення перевірки, оскільки питання «дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки», «наявності свідоцтв, ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)», не стосуються суті підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Суд зауважує, що стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки.
Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов'язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.
Суд констатує, що Наказ №876-п не відповідає вимогам ПК України; винесений з порушенням принципу «обґрунтованості» рішення.
Відповідно до пункту 86.5. статті 86 ПК України, Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Суд зазначає, що фактична перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом, як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення фактичної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; Акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Вищезазначене свідчить про відсутність правових підстав для проведення фактичної перевірки, що є самостійною правовою підставою для скасування оскаржуваного ППР.
Щодо питання оформлення Акта перевірки, суд зазначає таке.
З матеріалів справи установлено, що фактична перевірки проводилася контролюючим органом 12.06.2023.
Представнику підприємства вручений примірник Акта перевірки (номер бланка 002208) без зазначення дати його складання (оформлення): в графі «Дата» відсутні записи (а.с. 23).
Оскаржуване ППР містить посилання на підставу його прийняття: акт перевірки від 13.06.2023 №5423/Ж5/17-00-07-05-17/31650801.
На вимогу суду відповідач надав примірник Акта перевірки (примірник контролюючого органу), де в графі «Дата» зазначено - 12.06.2023; в графі «Дата реєстрації акта в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання» - 13.06.2023; в гшрафі «Реєстраційний №» зазначено - 5423/Ж5/17-00-07-05-17/31650801 (а.с. 202).
Відповідно до пункту 86.5. статті 86 ПК України, Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Тобто, обидва примірники Акта перевірки (один з яких надається суб'єкту господарювання) повинні містити відповідні записи у графі «Дата».
Загальний алгоритм оформлення результатів перевірок передбачає такі етапи:
складення акта (довідки),
реєстрація акта (довідки) в єдиному журналі реєстрації актів (довідок) перевірок,
підписання акта (довідки) платником податків та контролюючим органом,
вручення примірника акта (довідки) платнику податків.
Проте, суд зазначає, що на відміну від процедури оформлення результатів документальних перевірок в частині складання та реєстрації актів перевірок, при якій датою акта є дата реєстрації акта в електронному журналі реєстрації актів у територіальному органі ДПС/апараті ДПС структурним підрозділом, - при проведенні фактичної перевірки датою складання акта перевірки є дата, яка зазначається саме у графі «Дата» та визначається днем проведення перевірки, а не днем реєстрації акта в органі ДПС.
Специфіка оформлення акта фактичної перевірки полягає в тому, що такий акт складається саме в день проведення фактичної перевірки та відразу ж підписується посадовими особами контролюючих органів та платником податків (уповноваженою особою).
Тому датою акта саме фактичної перевірки є дата, зазначена у графі «Дата», а не в графі «Дата реєстрації акта в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання».
По суті виявлених органом ДПС порушень суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 80.4. статті 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
За правилами підпункту 20.1.10. пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Зі змісту Акта перевірки вбачається, що відповідачем проведена контрольна розрахункова операція 12.06.2023 - придбання 1 пляшки коньяку «Шуснов» 0,25 л.
Платником податків видані документи на придбання та повернення товару, про що свідчать чеки, які за змістом повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
Щодо порушення, зазначеного в Розрахунку штрафних санкцій, «в фіскальних чеках не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв на суму 235,00 грн; відповідальність передбачена пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР): у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не видачі (в паперовому вигляді та / або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі 100% (за перше порушення) вартості проданих з порушенням товарів; сума штрафних санкцій: 235,00 грн;
в фіскальних чеках не забезпечено відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв на суму 78414,90 грн; відповідальність передбачена пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не видачі (в паперовому вигляді та / або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі 150% вартості проданих з порушенням товарів - за кожне наступне вчинене порушення; сума штрафних санкцій: 78414,90 грн (78414,90 х 150% = 117622,35 грн); разом сума штрафних санкцій по пунктах 1, 2 становить 117857,35 грн», суд зазначає таке.
У Розрахунку штрафних санкцій зазначено про порушення платником податків пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
В пунктів пункт 2.2.20 Акта перевірки зазначено: не забезпечено надання відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту при проведенні розрахункових операцій, а саме: під час продажу алкогольних напоїв згідно з додатком 1 у фіскальних чеках на загальну суму розрахунків 78649,90 грн не відображено такий обов'язковий реквізит, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія / номер).
Додаток 1 до Акта перевірки сформований контролюючим органом у табличній формі (витяг з системи) із зазначенням колонок: «Дата в час операції», «Фіскальний номер документа», «Документ відкликано», «Код товару згідно з УКТ ЗЕД», «Найменування товару», «Серія та номер МАП», «Кількість / об'єм товару», «Ціна за одиницю», «Сума операції».
Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» від 21.01.2016 №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів; Порядок подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок); форму Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) та Інструкцію щодо його заповнення (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за № 220/28350) (далі - Положення №13).
Наказом Міністерства фінансів України під 08.06.2021 №329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2021 року за №832/36454, набрав чинності 01 липня 2021 року) (далі - Наказ №329) розділ 11, III Положення №13 викладено у новій редакції.
Положення №13 у редакції Наказу №329 щодо форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів доповнено новим реквізитом - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).
Також пунктом 2 Наказу №329 установлено, що: до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статгі 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
Запровадженню такого реквізиту фіскального касового чека, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, передувало внесення постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року №97 змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2010 року №1251, в частині обов'язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв. До таких реквізитів було додано двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 року №74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» затверджені марки акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, які запроваджені в обіг з 01 травня 2020 року.
У свою чергу марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №296та перебували в обігу з 01 липня 2015 року, не мали штрих-коду та QR-коду.
Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01 травня 2020 року відповідно до положень абзаців четвертого, шостого частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР, згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів. Таким чином, на дату початку дії змін до Положення №13 у частині обов'язковою відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01 жовтня 2021 року) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом).
Обов'язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код.
Отже, продаж з 01 жовтня 2021 року алкогольних напоїв, маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та / або ПРРО відомостей із штрих-коду марки акцизного податку (серії та номера), не може вважатися порушенням законодавства.
За висновками Акта перевірки, суть порушення, за яке на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції, полягає у тому, що роздруковані та видані фіскальні чеки не мали цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, й у них були відсутні серія і номер марки акцизного податку (Додаток 1 до Акта перевірки).
Суд зазначає, що відсутність маркування маркою акцизного податку алкогольного напою або маркування алкогольних напоїв марками старого зразка (без штрихового коду) унеможливлює відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки.
Оскільки алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без штрихового коду), реалізуються в межах придатності такого напою до споживання, то при продажу алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка рядок 9 цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не відображається (через відсутність штрихового коду).
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 - продавець магазину, вказала, що в магазині реалізовуються товари - алкогольні напої, які марковані марками попереднього зразка (без штрихового коду).
Суд також зазначає, що відповідач не надав жодних належних і допустимих доказів проведення перевірки первинних документів щодо придбання підприємством алкогольних напоїв, маркованих марками попереднього зразка (без штрихового коду).
Висновки контролюючого органу базуються виключно на даних системи СОД РРО за період з 01.01.2022 по 04.06.2023.
За правилами пункту 1 частини першої статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Установлені судом обставини свідчать про те, що у контролюючого органу не було жодних правових підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу, як за первинне порушення, так і за кожне наступне вчинене порушення.
Щодо порушення, зазначеного у Розрахунку штрафних санкцій, «проведення розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму програмування товарів, із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості; відповідальність передбачена пунктом 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР: застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та / або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості; сума штрафних санкцій: 5100,00 грн (17,00 х 300) - п. 11 ст. 3», суд зазначає таке.
В Додатку №2 міститься інформація про розрахункову операцію від 04.01.2023 о 13:06:22, фіскальний номер документа 18705, розділ «Код товару згідно з УКТЗЕД» зазначено «0», в графі «Найменування товару» зазначено «Код:31005 / л22060003100#Н-й винФрателФраголБьян».
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ. «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення №13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
За приписами пункту 2 Розділу ІІ. «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення №13, фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).
Відповідно до пункту 4 Розділу I Положення №13, у наведених у додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Написи на розрахункових документах, указані в додатках у кутових дужках (наприклад, ), означають надруковані, проштамповані або записані в розрахунковому документі конкретизовані дані про СГ, товар, послугу тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 21.05.2012 №428 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України”, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
Пунктом 7 Порядку визначено, що за поданням центральних органів виконавчої влади Держмитслужба приймає рішення щодо можливості деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні (далі - рішення щодо можливості деталізації товарів) з урахуванням загальноприйнятих правил класифікації товарів у Гармонізованій системі. Така деталізація проводиться на рівні дев'ятого і десятого знаків товарного коду з метою забезпечення захисту національного товаровиробника шляхом вжиття заходів з тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності та вдосконалення статистичного обліку.
Під час розгляду справи по суті судом установлено, що платником податків не заперечується той факт, що у фіскальному чеку №18705 від 04.01.2023 з фіскальним номером РРО 3000927179 в рядку, де вказується код товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, вказано 11 цифр, а саме: 22060003100.
УКТ ЗЕД не містить коду «22060003100», оскільки в ньому 11 цифр, а не 10.
Водночас, в класифікаторі міститься код «2206003100» для сидрів і перрі.
Реалізований позивачем товар - напій винний «винФрателФраголБьян» відповідає вказаній товарній підкатегорії, відповідно платником податків допущено технічну помилку з проставлення одного зайвого символу (зазначено зайвий «0») під час програмування коду підкатегорії УКТ ЗЕД.
За приписами пункту 7 частини першої статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Умовою для застосування штрафних санкцій за вказаною нормою є проведення розрахункових операцій через РРО «без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД».
Суд зазначає, що платник податків провів розрахункову операцію 04.01.2023 з продажу товару з використанням режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Допущена технічна помилка у зазначенні коду «22060003100», а не «2206003100», не може свідчити про порушення платником податків саме пункту 7 частини першої статті 17 Закону №265/95-ВР, оскільки операція з продажу товару відбулася без будь-якого наміру ухилення від сплати податків. Мала місце саме технічна помилка у зазначенні зайвого символу «0» у коді товару.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення - ППР в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2684,00 грн, сплачена відповідно до платіжної інструкції від 01.09.2023 №8002.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Кооперативного підприємства «Гощанське виробничо-заготівельно-торгове підприємство» (вулиця Нова, 2, селище міського типу Гоща, Рівненська область, 35400; код ЄДРПОУ 31650801) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 44070166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 05 липня 2023 року №573017000705-22.
Стягнути на користь Кооперативного підприємства «Гощанське виробничо-заготівельно-торгове підприємство» суму судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 04 грудня 2023 року
Суддя К.М. Недашківська