МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 р. № 400/13170/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач) про:
- визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області по відмові у виплаті утриманої з 03.07.2018 року суми індексації пенсії ОСОБА_1 , а також відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області провести перерахунок пенсії та виплатити не донараховані з 03.07.2018 року суми індексації пенсії з урахуванням раніше визначеного базового місяця для проведення індексації та відновити індексацію пенсії ОСОБА_1 наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 № 1078.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року у справі №400/5282/20 ГУ ПФУ в Миколаївській області було зобов'язано поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 в частині періоду з 25.04.2013 по 02.07.2018 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з нарахуванням індексації. Листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 1400-0202-В/9055 від 04.02.2021 року надано довідку, згідно якої позивачу нараховано пенсію в розмірі 64,01 грн. на місяць. На виконання наведеного судового рішення відповідачем було поновлено виплату пенсії позивачці, проте розмір пенсійних виплат не відповідає діючому законодавству України, а тому позивачка звернулася до пенсійного органу із відповідною заявою. Відповідачем надано відповідь, в якій повідомлено, що на виконання рішення суду від 29.12.2020 року позивачці поновлено виплату пенсії за віком в частині періоду з 25.04.2013 по 02.07.2018 відповідно до норм Закону № 1058, а зобов'язань щодо проведення подальших перерахунків пенсії на орган Пенсійного фонду не покладалось. Вказала, що уважає дії управління протиправними, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою від 26.10.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №400/13170/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивачка отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у справі № 400/18/19 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 року у справі №400/18/19 позивачці поновлено виплату пенсії за віком з 03.07.2018 року відповідно до Закону № 1058, яка виплачується по теперішній час. Розмір пенсійної виплати позивачка становить 2045,00 грн. Крім того, рішенням суду від 29.12.2020 року у справі №400/5282/20 зобов'язано Головне управління поновити позивачці виплату пенсії за віком в частині періоду з 25.04.2013 року по 02.07.2018 року відповідно до норм Закону № 1058. На виконання рішення від 29.12.2020 року позивачці поновлено виплату пенсії за віком в частині періоду з 25.04.2013 року по 02.07.2018 року відповідно до норм Закону № 1058. Вказав, що зобов'язань щодо проведення подальших перерахунків пенсії на орган Пенсійного фонду не покладалось.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 . З У жовтні 2012 року виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де постійно проживає.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області припинено виплату пенсії позивачці, у зв'язку із виїздом за кордон на постійне місце проживання.
Позивачка через представника звернулася до відповідача із заявою про поновлення їй виплати пенсії.
Листом відповідач відмовив позивачці у поновленні виплати пенсії.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у справі №400/18/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірним та скасувати рішення Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області № 9276/02 від 08.05.2018 про відмову в поновленні пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов'язано Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області поновити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 03.07.2018 року. В решті позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у справі №400/18/19 позивачці поновлено виплату пенсії за віком в розмірі 2045,00 грн. на місяць
28.06.2023 року позивачка через свого представника звернулася із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням всіх підвищень індексації, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як непрацюючому пенсіонеру.
Листом від 04.07.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повідомило позивачку про те, що з 03.07.2018 року ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії. Вказало, що зобов'язань щодо проведення подальших перерахунків пенсії на орган Пенсійного фонду не покладалось.
Не погодившись з такими діями Головного управління ПФУ в Миколаївській області при проведенні перерахунку пенсії, позивачка звернулася до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право на отримання пенсії є конституційним правом громадянина України.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
За приписами частини 2 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-ІV), пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно частиною 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Тобто, відповідач при розрахунку пенсії повинен враховувати страховий стаж та заробітну плату позивачки та прийняти до уваги, що пенсія позивачці повинна обраховуватись у розмірі, не нижчому рівня прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Абзацом 3 частиною 2 статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Відповідно до статті 28 Закону України № 1058-ІV встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Частиною 1 статті 28 Закону № 1058-ІV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Відповідно до положень законодавства, викладених у статтях 28, 42 Закону № 1058-ІV, чітко встановлено, що перерахунок (підвищення розміру) пенсії здійснюється органом Пенсійного фонду України автоматично, незалежно від наявності заяви пенсіонера про перерахунок (підвищення розміру) пенсії. Разом з тим, відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 1 статті 42 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент відновлення права позивачки за РКСУ №25-рп/2009), пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Суд зазначає, що норми статті 42 Закону № 1058-ІV , є імперативними та свідчать, що підставою для перерахунку пенсії є становлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
При цьому, в силу статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (стаття 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Крім того, відповідно до пункту 2.21 Порядку 22-1 документом, що підтверджує, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є, зокрема, трудова книжка.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що з метою підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін та дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України здійснюється індексація грошових доходів, які не мають разового характеру, а саме пенсії, стипендії, оплата праці та інші.
Крім того, суд зазначає, що з 01.10.2017 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII розпочато осучаснення (підвищення) пенсій в автоматичному режимі, без звернення пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ.
Ураховуючи, що розглядом справи доведено протиправність дій відповідача, суд, поновлюючи права позивачки, зобов'язує відповідача здійснювати нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , з усіма перерахунками, індексаціями та надбавками, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з осучасненням розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону №1058-IV.
Таким чином, позовні вимоги належать до задоволення.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області щодо відмови у виплаті утриманої з 03.07.2018 року суми індексації пенсії ОСОБА_1 , а також відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , з усіма перерахунками, індексаціями та надбавками, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також з осучасненням розміру пенсії відповідно до пенсійної реформи України, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до статей 27, 42 Закону №1058-IV.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко