УХВАЛА
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 953/14116/21
провадження № 61-14637ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди на рішення Київського районного суду міста Харкова від 28 вересня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди по визнання незаконними та скасування наказів, встановлення факту, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
10 жовтня 2023 року Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду міста Харкова від 28 вересня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року підстави для поновлення строку визнано неповажними, касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Запропоновано надіслати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказати поважність причин пропуску строку та надати належні докази, які підтверджуватимуть поважність причин пропуску строку. Зокрема, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди зазначав, що ухвалами Верховного Суду від 18 травня 2023 року, 16 червня 2023 року, 12 липня 2023 року, 23 серпня 2023 року та 19 вересня 2023 року йому повернуто подані касаційні скарги. Разом з тим, у зазначених ухвалах вказано, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Тому, відповідач, користуючись своїм процесуальним правом, подає касаційну скаргу повторно та вважає підстави пропуску строку на касаційне оскарження поважними з огляду на повернення касаційної скарги відповідачу для усунення недоліків, визначених відповідними ухвалами Верховного Суду. Крім того, має місце сукупність обставин непереборної сили, а саме: введення воєнного стану, що є винятковими обставинами, які підтверджують неможливість вчинення відповідних процесуальних дій та є підставою для поновлення відповідного процесуального строку.
На виконання ухвали Верховного Суду 25 жовтня 2023 року Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. Заява повторно обґрунтована тим, що ухвалами Верховного Суду від 18 травня 2023 року, 16 червня 2023 року, 12 липня 2023 року, 23 серпня 2023 року та 19 вересня 2023 року йому повернуто касаційні скарги. Разом з тим, у зазначених ухвалах вказано, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Тому, відповідач, користуючись своїм процесуальним правом, подає касаційну скаргу повторно та вважає підстави пропуску строку на касаційне оскарження поважними з огляду на повернення касаційної скарги відповідачу для усунення недоліків, визначених відповідними ухвалами Верховного Суду. Крім того, є сукупність обставин непереборної сили, а саме: введення воєнного стану, що є винятковими обставинами, які підтверджують неможливість вчинення відповідних процесуальних дій та є підставою для поновлення відповідного процесуального строку.
Крім того, зазначив, що постанова Харківського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року надійшла на адресу відповідача 20 квітня 2023 року та зареєстрована за вх. №01/10-263, а касаційна скарга подана 10 травня 2023 року, через 20 днів після отримання рішення. Окрім цього, під час ракетних обстрілів м. Харкова було пошкоджено головний навчальний корпус Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, внаслідок чого були відсутні необхідні засоби для повноцінного функціонування університету (Інтернет, електропостачання і т. інш.), у зв'язку з чим більшість працівників переведено на дистанційну форму роботи та працюють так і наразі. Зазначені обставини негативно вплинули на процес документообігу та комунікації між працівниками, в тому числі, на нормальне виконання своїх обов'язків особами, які відповідальні за подання касаційної скарги.
Однак вказані нові підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судом не можуть бути визнані поважними, оскільки зазначені обставини, а саме: обмеження, впроваджені у зв'язку із запровадження військового стану, які негативно вплинули на процес документообігу та комунікації між працівниками, в тому числі, на нормальне виконання своїх обов'язків особами, які відповідальні за подання касаційної скарги у зв'язку із введення воєнного стану перебувала на дистанційній роботі не є такими, що підтверджують неможливість надання касаційної скарги на електронну адресу Верховного Суду або через підсистему «Електронний Суд», а також не підтверджують неможливість звернутися до іншого фахівця за правовою допомогою у строк, встановлений у статті 390 ЦПК України, а також до часу звернення зі скаргою, що вказує на необґрунтованість заявленого Харківським національним педагогічним університетом імені Г. С. Сковороди клопотання, оскільки не вказано підстав, що об'єктивно перешкоджали йому подати касаційну скаргу у передбачений ЦПК України строк або в розумний строк.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Особа, яка подала касаційну скаргу, у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження зазначила, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином та запровадження військового стану і зазначене перешкоджало їй подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк.
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди не обґрунтував та не надав жодних доказів того, чому він був позбавлений можливості звернутися з касаційною скаргою у передбачений частиною другою статті 390 ЦПК України строк.
Аналіз змісту клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження свідчить, що Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди у зв'язку з запровадженням військового стану пропустив процесуальний строк, про оскаржувану постанову апеляційного суду дізнався 20 квітня 2023 року, про що самостійно вказав у клопотанні. Крім того, більшість працівників працюють дистанційно.
Аргумент про те, що запроваджений військовий стан, не підтверджує неможливість подання касаційної скарги Харківським національним педагогічним університетом імені Г. С. Сковороди у встановлений законом строк, а також не підтверджує неможливість направлення касаційної скарги на електронну адресу Верховного Суду або через підсистему «Електронний Суд»у строк, передбачений у частині другій статті 390 ЦПК України, або у розумний строк.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану продовжено подальшими Указами Президента України.
Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень без підтвердження заявником конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, зроблено висновок: «Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди не зазначив конкретних обставин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану на території України, які б стали для них об'єктивною перешкодою для своєчасного подання апеляційної скарги.
У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 12 квітня 2023 року. Повний текст постанови суду складений 13 квітня 2023 року. Касаційна скарга Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди здана до поштового відділення 10 жовтня 2023 року, що підтверджується відбитком штемпеля на поштовому конверті. Тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 15 травня 2023 року.
Зазначені Харківським національним педагогічним університетом імені Г. С. Сковороди обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження судом не можуть бути визнані поважними, оскільки не є такими, які об'єктивно унеможливлювали подання касаційної скарги у визначений законом строк.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Положення аналогічного змісту містить також частина третя статті 393 ЦПК України.
Оскільки, зазначені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження рішення Київського районного суду міста Харкова від 28 вересня 2022 року та постанови Харківського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року є неповажними, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 393, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди на рішення Київського районного суду міста Харкова від 28 вересня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди по визнання незаконними та скасування наказів, встановлення факту, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук