УХВАЛА
29 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 674/193/23
провадження № 61-16811ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київстар» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про визнання незаконними дій та повернення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київстар» (далі - ПрАТ «Київстар») про визнання дій незаконними та повернення грошових коштів.
В обґрунтування позову зазначав, що він користується послугами оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» за тарифним планом «Онлайн без меж» вартістю 135,00 грн на чотири тижні. Пакет послуг передбачає 10 000 МБ мобільного Інтернету на час дії послуги. Дата чергового списання коштів - 04 лютого 2023 року о 23:59.
01 лютого 2023 року на його мобільний телефон від оператора мобільного зв'язку надійшло SMS-повідомлення про те, що через три дні знімається плата за тарифом 135 грн/4 тижні, з попередженням, якщо грошових коштів буде менше, то надаватиметься щоденний пакет послуг за 20 грн/день. 03 лютого 2023 року о 06:12 відповідач надіслав йому SMS-повідомлення про те, що закінчуються додаткові 100 МБ, у кожному наступному пакеті 100 МБ за 10,00 грн, після використання 10-го пакету, до кінця доби інтернет діє без обмежень.
03 лютого 2023 року о 08:47 він поповнив свій рахунок на 135,00 грн (залишок на рахунку - 152,00 грн), однак оператор мобільного зв'язку не зарахував внесені ним грошові кошти і списав 10,00 грн за послуги Інтернет. Того ж дня він отримав від оператора SMS-повідомлення про використання 2443,36 МБ з додаткових пакетів, після чого відповідач списав з його рахунку 30,00 грн за послуги Інтернет. У подальшому, 04 лютого 2023 року та 05 лютого 2023 року, ПрАТ «Київстар» списало з рахунку позивача ще по 20,00 грн у день.
05 лютого 2023 року, з'ясувавши, що розмір залишку коштів на його рахунку склав 82,00 грн, він поповнив рахунок на 55,00 грн, після чого оператор мобільного зв'язку зарахував 135,00 грн на оплату послуг за тарифним планом.
Вказував, що ПрАТ «Київстар» своєчасно не зарахувало грошові кошти на оплату послуг мобільного зв'язку, штучно створило дефіцит грошових коштів на його рахунку та безпідставно списало грошові кошти з цього рахунку на оплату ненаданих послуг.
Враховуючи викладене, просив суд визнати дії ПрАТ «Київстар» щодо списання грошових коштів у сумі 100,00 грн з рахунку належного йому мобільного телефону НОМЕР_1 у період з 03 лютого 2023 року до 05 лютого 2023 року незаконними та зобов'язати відповідача повернути ці грошові кошти.
Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що ПрАТ «Київстар» надає абоненту з телефонним номером НОМЕР_1 телекомунікаційні послуги за публічним договором, умови якого визначені для необмеженого кола споживачів та оприлюднені на сайті відповідача. Оскільки ОСОБА_1 використав усі основні та додаткові мегабайти тарифу, а на рахунку була відсутня необхідна сума грошових коштів для оплати послуг Інтернету за тарифним планом, то відповідач у порядку надання щоденного пакету послуг правомірно списав з його рахунку грошові кошти.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконними дії ПрАТ «Київстар» щодо списання з 03 лютого 2023 року до 05 лютого 2023 року з рахунку номеру телефону НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 70,00 грн. Зобов'язано ПрАТ «Київстар» повернути ОСОБА_1 70,00 грн неправомірно списаних з рахунку грошових коштів. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ПрАТ «Київстар» як постачальник електронних комунікаційних послуг не довело належними та допустимими доказами правомірність списання з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 70,00 грн, а саме: невнесення ОСОБА_1 відповідного платежу в установлений строк, використання та перевитрату ним мегабайтів основного та додаткового пакетів тарифного плану, що давало відповідачу підстави для зняття з рахунку грошових коштів за денні пакети послуг.
21 листопада 2023 ПрАТ «Київстар» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судоми норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 червня 2023 року.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Предметом спору у цій справі є вимога майнового характеру про повернення грошових коштів у розмірі 100,00 грн, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також вимоги немайнового характеру про визнання дій щодо списання грошових коштів у розмірі 100,00 грн з рахунку мобільного телефону незаконними.
Верховний Суд, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет спору та устелену судову практику, дійшов висновку, що справа № 674/193/23 є справою незначної складності, відповідно є малозначною справою.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер і предмет позову у цій справі та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною.
Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Оскільки, касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київстар» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про визнання незаконними дій та повернення грошових коштів відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний