04.12.2023 Справа № 756/11148/23
Справа № 756/11148/23
Провадження №2/756/4745/23
УХВАЛА
04 грудня 2023 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною,
ВСТАНОВИВ:
До Оболонського районного суду м. Києва через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.09.2023 позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Копія вказаної ухвали була направлена позивачу 05.09.2023 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену ним у позовній заяві.
Як убачається з довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 04.09.2023 по справі № 756/11148/23 була доставлена до електронного кабінету у системі "Електронний суд" 05.09.2023 о 19:26:24.
Відповідно до ч.5, 7 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженої рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду. Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
У той же час Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя
№ 1845/0/15-21 від 17.08.2021 року, також передбачено, що підсистема "Електронний суд" - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу серед іншого отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Отже, позивач мав можливість ознайомитись з усіма процесуальними документами, наявними у справі за допомогою системи «Електронний суд». При цьому, ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 04.09.2023 була доставлена позивачу в його електронний кабінет 05.09.2023 о 19:26:24.
Таким чином, ухвала суду про залишення позовної заяви без руху була отримана позивачем, однак, недоліки не були усунені протягом вказаного в ухвалі строку.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі 759/14068/19, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, заявник , як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладені обставини, той факт, що позивач за спливом тривалого проміжку часу не цікавився рухом справи та не реалізував своїх процесуальних обов'язків належним чином, не усунув недоліки, зазначені в ухвалі від 04.09.2023, беручи до уваги правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №759/14068/19 та 17.11.2022 у справі №560/541/20, відповідно до яких застосування судами альтернативних засобів комунікації не суперечать діючому законодавству та дозволяють досягти правової мети - інформування учасника справи, таким чином направлення листа на дійсну електронну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, а отже здійснення судом всіх можливих спроб для повідомлення позивача про наявність відповідної ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для повернення позову позивачу.
Керуючись статтею 185, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О.Тиха