30.11.2023 Справа № 756/12214/23
Унікальний № 756/12214/23
Провадження № 2/756/5035/23
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2023 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.‚
при секретарі - Міщенку О.В.,
за участі відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року АТ «ОТП Банк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 73 535,66 грн. та судових витрат.
Представник позивача вказує, що 22.12.2016 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2014314502, який за правовою природою є змішаним договором кредитного договору та договору про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток. На картковий рахунок відкритий за погодженням із відповідачем було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою.
Відповідно до п.2.4. розділу 2 договору про надання споживчого кредиту, за користування кредитом АТ «ОТП Банк» нараховує проценти у розмірі 40,00% (сорок відсотків) річних.
На виконання умов вищевказаного договору АТ «ОТП БАНК» свої зобов?язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Згідно з звітом-рахунком відповідачем використано кредит в загальному розмірі: 52 000,00 грн.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості, яка у відповідності до розрахунку позивача станом на 05.07.2023 року становить 73 535,66 грн., що складається з: прострочена заборгованість по тілу - 52 000,00 грн.; заборгованість по відсотках - 21 535,66 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання, в якому позивач підтримує позовні вимоги та просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника, щодо заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач в судовому визнав позов частково, вказував на скрутне матеріальне становище.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.
22.12.2016 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2014314502, який за правовою природою є змішаним договором кредитного договору та договору про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток. На картковий рахунок відкритий за погодженням із відповідачем було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою.
Відповідно до п.2.4. розділу 2 договору про надання споживчого кредиту, за користування кредитом АТ «ОТП Банк» нараховує проценти у розмірі 40,00% (сорок відсотків) річних.
На виконання умов вищевказаного договору АТ «ОТП БАНК» свої зобов?язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Згідно з Звітом-рахунком Відповідачем використано кредит в загальному розмірі: 52 000,00 грн.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В порушення вимог кредитного договору відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості.
Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача станом на 05.07.2023 року становить 73 535,66 грн., що складається з: прострочена заборгованість по тілу - 52 000,00 грн.; заборгованість по відсотках - 21 535,66 грн.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім цього, ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормою ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Проаналізувавши зміст спірного договору, суд встановив, що укладений між сторонами кредитний договір від 22.12.2016 року № 2014314502 містить всі істотні умови передбачені законодавством України, позивач була ознайомлена зі всіма істотними умовами кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, посилання відповідача на скрутне матеріальне становище не є підставою для звільнення його від забов'язання за кредитним договором.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 623, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» (ЄДРПОУ 21685166) загальну суму заборгованості за кредитним договором від 22.12.2016 року № 2014314502 в розмірі 73 535 (сімдесят три тисячі п'ятсот тридцять п'ять) гривень 66 копійок та сплачений судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя А.В. Шевчук