Справа № 755/17399/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023105040000507, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, p вищою освітою, непрацевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 18.03.2010 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;
- 09.09.2011 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 КК України, з урахуванням ст. ст. 70, 71 Кримінального кодексу України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;
- 13.09.2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 190 КК України, який змінено вироком Вінницького апеляційного суду від 21.11.2019 до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 10 місяців, звільнений 02.04.2021 з ДУ «Вінницька виправна колонія № 86» у зв'язку з відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
УСТАНОВИВ:
Судом визнано доведеним, що 26.03.2023 року ОСОБА_6 познайомився з ОСОБА_4 , який працював водієм таксі, та послугами якого скористався ОСОБА_6 . Цього самого дня ОСОБА_4 допоміг наглядно знайомому ОСОБА_6 винайняти подобово квартиру в м.Бориспіль, та між вказаними особами склались довірливі відносини.
В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не раніше, 28.03.2023 у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на повторне заволодіння чужими грошовими коштами, а саме, наглядно знайомого ОСОБА_4 , з яким склались довірливі відносини, шляхом зловживання довірою останнього.
Реалізуючи свої злочинні наміри, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного повторного збагачення, шляхом зловживання довірою знайомого ОСОБА_4 , в ході телефонної розмови 28.03.2023 ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 неправдиву інформацію про те, що у нього є можливість придбати 100 одиниць електронних сигарет безпосередньо з митного складу по зниженій ціні з метою подальшого продажу, та запропонував ОСОБА_4 також вкласти грошові кошти в викуп вказаної партії електронних сигарет з метою подальшого отримання прибутку.
ОСОБА_4 , не здогадуючись про злочинні корисливі наміри ОСОБА_6 будучи переконаним в добропорядності останнього та довіряючи йому, погодився на вказану пропозицію, та 28.03.2023 року о 16 год. 05 хв. перебуваючи за місцем мешкання, а саме, за адресою АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний додаток «Монобанк» з власної банківської картки, перерахував на банківську картку НОМЕР_1 , що видана ПАТ «Банк Восток» на ім'я ОСОБА_6 (реквізити якої надав ОСОБА_6 ) двома транзакціями (4160 грн. та 1040 грн.) грошові кошти на загальну суму 5200 гривень.
Того ж дня, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння чужим майном повторно шляхом зловживання довірою ОСОБА_4 , не маючи намірів та можливості виконувати взяті на себе зобов'язання, у телефонній розмові з останнім, підтвердив отримання грошових коштів, та повідомив ОСОБА_4 неправдиву інформацію, що потрібно кілька годин зачекати для розмитнення товару.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 28.03.2023 в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_4 , що він займається продажем різної техніки та запропонував придбати у нього ігрову консоль за привабливою ціною. Вказана пропозиція зацікавила ОСОБА_4 , та останній 28.03.2023 року о 20 год.49 хв., перебуваючи за місцем мешкання, а саме, за адресою АДРЕСА_2 з власної банківської картки, перерахував на банківську картку НОМЕР_1 , що видана ПАТ «Банк Восток» на ім'я ОСОБА_6 (реквізити якої надав ОСОБА_6 ) двома транзакціями (6700 грн. та 4300 грн.) грошові кошти на загальну суму 11 000 гривень.
В подальшому, ОСОБА_6 , не маючи намірів та можливості виконувати взяти на себе зобов'язання, підтвердив отримання грошових коштів, та повідомив ОСОБА_4 неправдиву інформацію, що наступного дня, тобто 29.03.2023 року під час особистої зустрічі він передасть весь попередньо оплачений товар.
29.03.2023 року ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння чужим майном, а саме, грошовими коштами наглядно знайомого ОСОБА_4 , повторно, шляхом зловживання його довірою, в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_4 , що потрібно доплатити ще 5500 гривень нібито для отримання товару, після чого останній самостійно привезе його за місцем мешкання ОСОБА_4 . В свою чергу, ОСОБА_4 , того ж дня, з власної банківської картки, перерахував на банківську картку НОМЕР_1 , що видана ПАТ «Банк Восток» на ім'я ОСОБА_6 (реквізити якої надав ОСОБА_6 ) грошові кошти в сумі 5500 гривень.
Після цього, ОСОБА_6 , заволодівши грошовими коштами повторно, шляхом зловживання довірою ОСОБА_4 , на загальну суму 21700 гривень 00 копійок, завдавши останньому матеріального збитку, висловивши йому завідомо неправдиву інформацію та створивши у потерпілого хибне уявлення про виконання взятих на себе зобов'язань, перестав виходити на зв'язок з ОСОБА_4 та припинив з ним спілкування, а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні та підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті, а саме: дату, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, суму заявленого потерпілим цивільного позову визнав у повному обсязі, та показав суду, що дійсно повідомив ОСОБА_4 що він має можливість придбати електронні сигарети по заниженій ціні, з метою подальшого перепродажу. ОСОБА_4 погодився та перерахував 28 та 29 березня йому грошові кошти, також ОСОБА_4 перерахував йому кошти ще й за ігрову консоль. Усього від ОСОБА_4 він отримав 21 700 грн. Він щиро розкаюється у вчиненому та просить суворо його не карати, готовий відшкодовувати потерпілому заподіяну шкоду.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 тих, що стосуються вирішення питання щодо долі речових доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Винуватість ОСОБА_6 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, раніше неодноразово судимий за шахрайство, не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, не перебуває на обліку у лікаря психіатра.
Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшує покарання ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Суд виключає із обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 рецидив злочинів, оскільки судимість за ч. 2 ст. 190 КК України, є кваліфікуючою ознакою повторності цього злочину.
Крім того, при призначенні ОСОБА_6 покарання, суд враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Тому суд приходить до висновку, що з метою виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого. Цей вид покарання буде справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 , сприятиме попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.
Підстав для застосування до ОСОБА_6 положень ст. 69 та ст. 75 КК України судом не встановлено.
Крім того, суд враховує, що 30.01.2023 року до Святошинського районного суду м.Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100080001690 від 01.09.2022 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та саме в рамках зазначеного кримінального провадження до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, за Дніпровським районним судом м. Києва обвинувачений не рахується.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, тяжкість призначеного обвинуваченому покарання, вік, стан здоров'я, соціальні зв'язки останнього, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризик вчинити нове кримінальне правопорушення чи ухилитися від суду.
Отже, до набрання вироком законної сили слід застосувати до ОСОБА_6 , який вже перебуває під вартою в рамках іншого кримінального провадження, запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 30 листопада 2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.
Крім того, потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні було заявлено до обвинуваченого цивільний позов про відшкодування майнової шкоди у сумі 21700 гривень, яка повністю збігається із сумою заподіяної шкоди, яка зазначена в обвинувальному акті та повністю визнана обвинуваченим, а отже підлягає стягненню з обвинуваченого.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 30 листопада 2023 року.
До набрання вироком законної сили, обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою, але не більше ніж на 60 днів.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду в розмірі 21 700 грн.
Речові докази:
DVD -R диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1