Справа № 755/18202/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023105120000307 від 08.09.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, не є інвалідом, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-30.06.2023 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт (покарання не відбуте),
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 09 год. 55 хв. 08.09.2023, перебуваючи по вул. Лаврухіна, 8, в м. Києві, а саме біля смітника знайшов посвідчення «Учасника бойових дій» серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , видане Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 від 11.01.2016. В цей час, у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, направлений на підроблення вказаного посвідчення «Учасник бойових дій», яке видається установою, яка має право видавати таке посвідчення, і який надає права, з метою його подальшого використання в громадському транспорті.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 09 год. 55 хв. 08.09.2023, переніс вказане посвідчення «Учасник бойових дій» за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де видалив із посвідчення «Учасника бойових дій» серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 видане Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 від 11.01.2016, фотокартку та вклеїв у вказане посвідчення фотокартку зі своїм зображенням, тим самим підробив дане посвідчення.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/1 11-23/49032-ДД від 12.10.2023 у посвідченні учасника бойових дій - серія НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_3 , до первинного змісту, вносилися зміни, шляхом - переклейки фотокартки.
Таким чином, ОСОБА_2 , вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 358 КК України, а саме підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такий документ, і який надає права, з метою використання його.
Крім того, ОСОБА_2 08.09.2023 приблизно о 09 год. 55 хв., проходячи через контрольний пропускний пункт на станції метро "Дарниця" КП "Київський метрополітен" у м. Києві, з метою безкоштовного проїзду в громадському транспорті, пред'явив працівнику поліції завідомо підроблене посвідчення «Учасника бойових дій» серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , видане Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 від 11.01.2016, тим самим використав завідомо підроблений документ.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-23/49032-ДД від 12.10.2023 у посвідченні учасника бойових дій - серія НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_3 , до первинного змісту, вносилися зміни, шляхом - переклейки фотокартки.
Таким чином ОСОБА_2 , вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором ОСОБА_4 долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодний на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_2 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінальних проступків він беззаперечно визнає, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості підозрюваним, підтверджено його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, заяву ОСОБА_2 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такий документ, і який надає права, з метою використання його та використанні завідомо підробленого документа.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінальних правопорушень, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_2 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_2 кримінальних проступків, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такий документ, і який надає права, з метою використання його та використання завідомо підробленого документа.
Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 11.08.2020 року, діагноз: Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів Синдром залежності, раніше судимий, не є інвалідом, позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві; ступінь тяжкості вчинених кримінальних проступків, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкцій ч. 1 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України у виді арешту із застосуванням положень ст.ст. 70, 71, 72 КК України, із урахуванням вироку Дніпровського районого суду м. Києва від 30.06.2023 року, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати вирішено відповідно до ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання за:
-ч. 1 ст. 358 КК України у виді арешту строком на 3 (три) місяці;
-ч. 4 ст. 358 КК України у виді арешту строком на 2 (два) місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці.
На підставі ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного даним вироком, повністю приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30.06.2023 року, та остаточно визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці 15 (пятнадцять) днів.
Запобіжний захід не обирався.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати на залучення експерта (висновок експерта СЕ-19/111-23/49032-ДД від 12.10.2023) у сумі 1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн.
Речові докази у кримінальному проваджені:
- посвідчення «Учасника бойових дій» серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 видане Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 від 11.01.2016 - знищити.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя