ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21656/23
провадження № 1-кс/753/3754/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сімферополь, Автономної Республіки Крим, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, депутатом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
ВСТАНОВИВ:
26.11.2023 слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12022100000000891 від 24.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого чч. 3, 4 ст. 190 КК України.
За змістом підозри, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи прямий злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43637532) шляхом обману, під приводом допомоги у наданні послуг з перевезень службою таксі «BOLT», використовуючи для досягнення своєї корисливої мети невизначену електронно-обчислювальну техніку із доступом до всесвітньої мережі Інтернет, за попередньою змовою групою невстановлених осіб, розробив план злочинних дій, які спрямовані на введення в оману вказане Товариство, шляхом надання послуг з фіктивного заниження вартості послуг таксі служби «BOLT» у мессенджері «Telegram» та у подальшому, отримував грошові кошти, за нібито надані послуги з перевезення.
З метою реалізації свого умислу ОСОБА_5 , у невизначені слідством точну дату, час та місці, усвідомлюючи протиправний характер своїх умисних дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, використовуючи для досягнення своєї корисливої мети невизначену електронно-обчислювальну техніку із доступом до всесвітньої мережі Інтернет та інтерфейс мессенджеру «Telegram», а саме відкриті для загального доступу канали із назвами: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 та обліковий запис ІНФОРМАЦІЯ_6 з авторизованим номером телефону НОМЕР_1 , розміщував на вищевказаних веб-ресурсах різні публікації, у яких у текстовому та графічному вигляді малися написи стосовно надання потенційним підписникам цих ресурсів послуг з пасажирських перевезень за допомогою служби таксі «BOLT» за значно нижчою вартістю, ніж встановлена ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА».
Механізм шахрайських дій ОСОБА_5 полягав у наступному: у мессенджері «Telegram», а саме у обліковому записі ІНФОРМАЦІЯ_6 з авторизованим номером телефону НОМЕР_1 , що використовувався останнім, ОСОБА_5 отримував замовлення на пасажирські перевезення від невстановлених осіб, які є підписниками каналів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 та за допомогою додатку таксі «BOLT» здійснював замовлення.
У цей же час, не маючи на банківських рахунках, що прив'язані до конкретного акаунту додатку «BOLT» достатньої суми для оплати вартості кінцевого замовлення клієнта, використовуючи при цьому невизначену електронно-обчислювальну техніку, з використанням різних акаунтів для входу та особистих даних в мобільний додаток «BOLT», здійснював замовлення послуг з перевезення по території міста Києва у вказаному додатку на невелику відстань та після отримання водієм служби таксі «BOLT» замовлення на перевезення, під час руху автомобіля вказаної служби, змінював маршрут перевезення на більш довгу відстань, яку попередньо було замовлено клієнтом у месенджері «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою групою невстановлених осіб, ОСОБА_5 , у мессенджері «Telegram», надавав зацікавленим особам реквізити різних банківських карток, які використовувались ним для отримання сплати послуг від потенційних клієнтів за нібито надані ним послуги у розмірі від 100 до 650 гривень за поїздку на будь-яку відстань.
Таким чином, ОСОБА_5 в період з жовтня 2022 року по липень 2023 року заволодів чужим майном ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА» шляхом обману (шахрайство) та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, за попередньою змовою групою осіб.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та представника потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення та недостатністю менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Захисник підозрюваного та ОСОБА_5 , заперечуючи проти задоволення клопотання слідчого, посилались на відсутність доказів існування ризиків, наведених прокурором. Крім того, захисник стверджував про відсутність намірів у підозрюваного вчиняти інші злочини чи переховуватись від слідства, впливати в будь-яких спосіб на свідків у кримінальному провадженні. Просив врахувати наявність у ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, позитивні характеристики з місця навчання та проживання, відсутність судимостей.
В судове засідання з'явився ОСОБА_7 - особа, яка виявила бажання взяти підозрюваного ОСОБА_5 на поруки.
Слідчим суддею на виконання вимог ч. 3 ст. 180 КПК України роз'яснено особі, яка виявила намір стати поручителями, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , передбачені законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права.
ОСОБА_7 зазначив, що є вітчимом підозрюваного, зобов'язався забезпечувати його явку та слідкувати за поведінкою підозрюваного. Просив врахувати десятки років його сумлінної служби державі на народу України, не заплямовану ділову репутацію офіцера, численні нагороди та відзнаки, перебування на дипломатичній службі, морально-етичні якості та задовольнити заяву про взяття підозрюваного на особисту поруку.
Вислухавши позиції сторін, заслухавши позицію особи, що виявила намір взяти підозрюваного ОСОБА_5 на поруки, дослідивши матеріали клопотання, заяву про бажання взяти особу на поруки з додатками, долучені стороною захисту документи, слідчий суддя приходить до наступного.
23.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: допитами свідків, протоколами обшуків, протоколами огляду речей і документів, рапортами співробітників поліції та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що існує висока ймовірність, що зазначені слідчим обставини мали місце, а ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується достатніми на цьому етапі розслідування доказами.
При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).
Встановленням особи підозрюваного з'ясовано, що останній уродженець м. Сімферополь, АРК, громадянин України, з вищою освітою, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має зареєстроване місце проживання, де позитивно характеризується, раніше не судимий.
Підозрюваний, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має певні соціальні зв'язки для особи його віку та статусу.
У разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Враховуючи доводи підозрюваного щодо відсутності намірів втрати довіри держави, слідчий суддя вважає, що ризик втечі останнього є маловірогідним.
Слідчий суддя звертає увагу, на те, що при обґрунтуванні ризику втечі прокурор посилався лише на суворість покарання, за відсутності аналізу та оцінки факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій ОСОБА_5 піддається кримінальному переслідуванню, що в свою чергу прямо суперечить практиці ЄСПЛ.
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, то відсутність постійного джерела доходу може спонукати підозрюваного до вчинення інших кримінальних правопорушень.
Разом з тим, з урахуванням особи підозрюваного, який раніше несудимий, відсутності даних, які б негативно характеризували підозрюваного, зокрема по місцю проживання та навчання, слідчий суддя вважає, що у даному випадку небезпека вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень не є явною, а запобіжний захід у виді тримання під вартою, в світлі обставин справи, не є необхідним для забезпечення підозрюваним виконання процесуальних обов'язків.
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та представника потерпілого, то такі твердження слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні не підтверджено будь-якими фактами або ж обставинами, а тому ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеним.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Тримання під вартою відповідно до статті 5 § 1 (с) має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, §§ 55-56).
Постанова про тримання під вартою повинна містити конкретні підстави і встановлювала точну тривалість такого заходу (Meloni проти Швейцарії, § 53).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov проти Росії § 140). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov проти Росії, § 183; Lelievre проти Бельгії, § 97; Shabani проти Швейцарії, § 62).
Отже, суд повинен розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Ambruszkiewicz проти Польщі, § 32).
Прокурором не доведено, що має місце такий надзвичайний ступінь ризиків, які б виправдовували застосування найсуворішого запобіжного заходу, а інші найменш обтяжливі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного, в даному випадку, не підлягають застосуванню запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання, застави у зв'язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаних ризиків.
Щодо клопотання ОСОБА_7 про передання підозрюваного на поруки, то слідчий суддя виходить з наступних підстав.
Так, ст. 180 КПК України передбачено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку підозрюваного, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.
Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість слідчого судді в тому, що поручитель дійсно може впливати на поведінку підозрюваного та забезпечити його доставлення до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваного до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.
Тягар доказування обставин, що свідчать про те, що особи, які виявили бажання стати поручителями заслуговують на довіру або особливу довіру, а також обставин, що свідчать про фінансову спроможність вказаних осіб сплатити грошове стягнення у разі невиконання ними взятих на себе зобов'язань, покладається на сторону кримінального провадження, що заявила клопотання про застосування запобіжного заходу у виді поруки.
При цьому, на думку слідчого судді, застосування особистої поруки є ефективним, коли для підозрюваного розрив соціальних зв'язків з поручителем або підрив його авторитету є гіршим, ніж застосування більш суворого запобіжного заходу.
Аналізуючи зазначені вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, дослідженні документи та пояснення, надані особою, яка виявила бажання бути поручителем підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_7 дійсно заслуговує на особливу довіру, враховуючи його численні нагороди та відзнаки, в тому числі за особливі заслуги перед Україною, двічі перебування на дипломатичній службі, морально-етичні якості, благодійну діяльність тощо.
Разом з тим, на переконання слідчого судді, навіть за умови беззаперечного авторитету ОСОБА_7 , враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, такий запобіжний захід в межах вказаного кримінального провадження, не буде достатнім для запобігання ризику продовження чи повторення протиправної поведінки ОСОБА_5 .
Відтак, враховуючи характер висунутої підозри, процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, а також відсутність даних про наявність з його сторони спроб ухилитися від органу досудового розслідування та перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя вбачає підстави для застосування другого за суворістю запобіжного заходу у виді домашнього арешту з забороною ОСОБА_8 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, з покладенням обов'язків протягом двох місяців не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись статтями 180, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
У клопотанні ОСОБА_7 в порядку ст.180 КПК України про передачу йому на поруки підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 27.01.2024, з покладенням на підозрюваного наступних обов'язків:
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання ним обов'язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дія ухвали закінчується 27.01.2024.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали складено 01.12.2023.
Слідчий суддя: ОСОБА_1