ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20423/23
провадження № 3/753/7836/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (протокол серії ГП № 309026),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , 28.10.2023 року о 19 год. 20 хв., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру по відношенню до своєї співмешканки - ОСОБА_2 , в ході якого давав стусани, штовхав та вдарив по голові, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 173-2 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтею 173-2 КУпАП не належить до цих випадків.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.
Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що конфлікт дійсно мав місце, однак на даний час все вирішилося мирним шляхом і вони із співмешканцем примирилися, останній попросив у неї вибачення та запевняв, що в майбутньому подібне не повториться, при цьому вважала можливим обмежитись усним зауваження.
Вислухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується даними протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 ; заяви потерпілої ОСОБА_2 та письмовими поясненнями останньої; термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 213313; форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також відеозапису, відтвореного в судовому засіданні.
Таким чином, розглянувши всі сторони даного адміністративного правопорушення, оцінюючи наслідки вчиненого, дослідивши обстановку, за якої правопорушення було скоєно, враховуючи дані про особу правопорушника, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, позицію потерпілої по справі, яка просила не карати порушника, приходжу до висновку, що вчинене адміністративне правопорушення є малозначним, і тому вважаю, що на підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 можливо звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, оскільки вказаний метод виховного впливу в даному випадку є достатнім для усвідомлення правопорушником протиправності своєї поведінки для того, щоб не допускати її в майбутньому.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення не накладається, підстав для стягнення судового збору на підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП не вбачається.
Керуючись ст. ст. 22, 173-2 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та обмежитись усним зауваженням, провадження по справі - закрити.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя