Справа № 752/21269/23
Провадження № 2/752/7351/23
РІШЕННЯ
іменем України
01 грудня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
у жовтні 2023 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк», Банк), звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 125 115,50 грн заборгованості за кредитним договором і 2 684,00 грн сплаченого судового збору.
Свої вимоги мотивувало тим, що 11.10.2021 року між ним та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 56_088, на умовах якого позивач надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 150 000,00 грн, строком повернення не пізніше 10.10.2026 року на умовах сплати 29 % річних.
Станом на 01.09.2023 року розмір заборгованості відповідача перед банком за договором про споживчий кредит від 11.10.2021 року № 56_088 становить: 113 938,84 грн - борг за кредитом; 11 164,80 грн - проценти за користування кредитом; 1,13 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення боргу; 8,64 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 2,09 грн - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, відповідно до умов договору та в силу приписів закону, позивач має право достроково стягнути з відповідача всю суму заборгованості за договором по кредиту, процентах та пені в судовому порядку.
Ухвалою від 12.10.2023 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 77).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 11.10.2021 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 56_088 на умовах якого позивач надав, а відповідач отримав суму кредиту в визначеному кредитним договором розмірі.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору Банк зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору, а Позичальник має право отримати та зобов'язується належним чином використати і повернути в передбачені Кредитним договором строки Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених Кредитним договором.
Згідно з п. 2.2. вказаного кредитного договору, кредит надається в загальному розмірі 150 000,00 грн на строк 60 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 10.10.2026 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору.
Пунктом 2.4.1. цього ж кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 29 % річних.
Відповідно до п. 3.2.1. кредитного договору банк здійснює надання кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
При цьому, згідно п. 1.1.15 поточний рахунок - рахунок відкритий в банку позичальником, поточний рахунок № НОМЕР_1 .
За змістом п. 3.1.1. кредитного договору банк надає кредит з моменту виконання позичальником всіх та кожної з наведених нижче умов надання кредиту (Умови надання кредиту):
3.1.1.1. сплати позичальником комісійної винагороди за надання кредиту в розмірі 7 500,00 грн протягом 1 (одного) банківського дня з моменту підписання цього Договору;
3.1.1.2. Банк здійснює договірне списання комісійної винагороди з поточного рахунку позичальника одночасно з зарахуванням на поточний рахунок суми кредиту, для чого позичальник зобов'язаний забезпечити наявність на поточному рахунку суми коштів, достатньої для списання комісійної винагороди. Позичальник усвідомлює та погоджується з тим, що комісійна винагорода буде списана з поточного рахунку в тому числі за рахунок коштів, що надійшли у вигляді кредиту, у зв'язку з чим сума коштів (в тому числі отриманих у вигляді кредиту), що буде доступна йому для використання на поточному рахунку після списання комісійної винагороди зменшиться на розмір комісійної винагороди Банку.
Згідно з п. 3.3.3. кредитного договору, позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 2 500,00 грн та сплату процентів, нарахованих Банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно, до 3 числа місяця наступного за звітним, починаючи з листопада 2021 року.
За умовами п. 4.3. спірного кредитного договору позичальник зобов'язаний: належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе цим договором зобов'язання у строки, обумовлені цим Договором повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим договором, а у випадку порушення умов цього договору достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійної винагороди, а також сплатити неустойку (штрафні санкції), як це передбачено в договорі, а також відшкодувати Банку в повному обсязі збитки.
За умовами п. 3.9.3.2. кредитного договору, дострокове повернення кредиту за ініціативою Банку відбувається у разі прострочення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором щодо 88 календарних днів.
Крім того, сторони погодили зміну терміну остаточного повернення кредиту у зв'язку з настанням відкладальних обставин, зокрема у разі прострочення виконання зобов'язань позичальником за цим договором щодо погашення заборгованості (у тому числі за кредитом та/або процентами та/або комісіями) на строк понад 88 календарних днів (п. 3.10.2.2 кредитного договору).
Положеннями ч. 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Встановлено, що свої зобов'язання перед позичальником Банк виконав у повному обсязі та надав відповідачу обумовлені кредитні кошти, однак, останній, порушив умови кредитного договору в частині сплати щомісячних платежів в рахунок погашення кредиту, в зв'язку із чим, виникла заборгованість.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч. 2 ст. 615 ЦК України).
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
З огляду на викладене, в розрізі даного спору вбачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним договором про споживчий кредит від 11.10.2021 року № 56_088, та у зв'язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, в позивача, як кредитора за спірними зобов'язаннями, виникло право вимоги достроково стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, по відсоткам за користування кредитом, а також по передбаченим законодавством санкціям за порушення грошового зобов'язання.
Згідно наданого позивачем розрахунку, перевіреного судом та не спростованого відповідачем, станом на 01.09.2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 125 115,50 грн, з яких: 113 938,84 грн - борг за кредитом; 11 164,80 грн - проценти за користування кредитом; 1,13 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення боргу; 8,64 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 2,09 грн - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Слід зазначити, що стороною відповідача не надано будь-яких доказів на спростування доводів позивача, а також не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_1 порушила умови договору, а тому з неї слід стягнути на користь позивача заборгованість в розмірі 125 115,50 грн.
У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 610, 611, 615, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором про споживчий кредит від 11.10.2021 року № 56_088 в розмірі 125 115,50 грн (сто двадцять п'ять тисяч сто п'ятнадцять гривень 50 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) сплаченого судового збору.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09322277, місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. 27, м. Київ, 01001.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко