Рішення
Іменем України
Справа № 712/7560/23
Провадження №2/712/2476/23
23 листопада 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко О.П.
позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Зубалій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Черкаської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, -
ВСТАНОВИВ:
25 липня 2023 року позивач звернулася з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 17 лютого 2007 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, про що відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в книзі реєстрації шлюбів вчинено відповідний актовий запис № 70. Протягом останніх років відношення з відповідачем поступово погіршувались. В результаті цього між сторонами зникло взаєморозуміння. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів, оскільки у них з відповідачем різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Таким чином, подружні відносини між ними припинилися більше року потому до дня подання позову. З цього часу вони з відповідачем проживають окремо, спільне господарство не ведуть, наскільки йому відомо відповідач досі проживає в м. Херсон. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам та інтересам дітей. Тому вважає за необхідне розірвати шлюб між ним та відповідачем. На даний час їх шлюб носить лише формальний характер, тому примирення неможливе. Від шлюбу з відповідачем мають дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти фактично знаходиться на його утриманні та проживають разом з ним.
Просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , укладений 17.02.2007 року. Визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком - ОСОБА_1 .
28 липня 2023 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
14 серпня 2023 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси визначено позивачу строк для усунення недоліку шляхом доплати судового збору.
31 серпня 2023 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси визначено перейти від розгляду за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження та замінено судове засідання підготовчим судовим засіданням. Залучено в якості третьої особи Орган опіки і піклування Черкаської міської ради.
13 вересня 2023 року позивач скерував уточнення позовних вимог, які обґрунтував тим, що від шлюбу з відповідачем мають дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти фактично знаходиться на його утриманні та проживають разом з ним. Під час їх спільного життя, він був свідком багатьох занепокійливих подій, які вплинули на їх та їхніх дітей. Протягом останнього часу його дружина регулярно зловживала алкоголем. Ця поведінка велася виходячи за межі здорового глузду, і демонструвала неадекватність у цьому стані. У такому стані, вона не лише ображала його, але і нападала на їх дітей. Вона вчиняла неприпустимі дії, такі як фізична агресія, супроводжуючи це сварками та образами. Коли ситуація в їх регіоні стала надзвичайно небезпечною через окупацію, діти самі звернулись до нього з проханням про виїзд на підконтрольну територію України. Вони намагались пропонувати можливість виїзду разом, але їх мати від подібних рішень відмовилась. Позивач не вживає алкоголь взагалі, не палить, займається спортом. Вживає і готує здорову їжу, дітей забезпечую овочами і фруктами, почав вчитися грі на гітарі і барабанах. Майже вільно спілкується українською, дітей виховує патріотично. Прагне стати позитивним прикладом для дітей та дбати про їхнє фізичне і психічне здоров'я.
21 вересня 2023 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси прийнято до розгляду заяву про зміну підстав позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.
31 жовтня 2023 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Зобов'язано позивача забезпечити участь неповнолітніх дітей в судовому засіданні для заслуховуванні їх думок щодо вирішення спору. Витребувано висновок органу опіки і піклування щодо роз'язання спору про визначення місця проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком ОСОБА_1 .
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові. Додатково вказував, що внутрішнє переміщення ним здійснено тимчасово для убезпечення дітей та створення належних умов для їх проживання. Мати дітей не здійснює заходів щодо воз'єднання з дітьми, які фактично проживають з позивачем.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду невідомі. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Відзиву на позов не подала.
Представник третьої особи Зубалій Н.А. в судовому засіданні при вирішення спору поклалась на розсуд суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами сімейного законодавства.
Судом встановлено, що 17 лютого 2007 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 70. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до висновку від 17 жовтня 2023 року № 3236-01-21 органу опіки та піклування м. Черкаси про визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 вважає за не доцільне визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що неповнолітня ОСОБА_3 досягла того віку, коли може самостійно визначитися з ким із батьків їй проживати, а також доцільно визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_1 .
В судовому засіданні неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначили, що хочуть проживати з батьком, які створив їм всі умови для проживання та навчання.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя відповідно до ст. 110 СК України. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, оскільки сім'я розпалась остаточно, для її відновлення можливостей немає, вжиті судом заходи щодо примирення подружжя позитивного результату не дали, сторони припинили сімейні відносини, спільно не проживають, спільне господарство не ведуть, за таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, оскільки кожен з подружжя має право припинити шлюбні стосунки, примушування до збереження шлюбних стосунків є порушенням права на особисту свободу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивачем не заявлено вимоги про відшкодування відповідачем судових витрат.
На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Вирішуючи вимогу про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (стаття 160 СК України).
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (частини перша та друга статті 161 СК України).
Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки (принцип 7 Декларації прав дитини).
Аналіз наведених норм національного законодавства, а також положень міжнародних договорів, свідчить про закріплення переважного права на визначення місця проживання дитини з батьками (одним із батьків), що кореспондується з обов'язком батьків забезпечувати найкращі інтереси дитини, здійснювати захист прав та інтересів своїх дітей.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Частинами першою, другою статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.1-3 ст.157 ЦК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ч.1,2 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Згідно з ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року проголошує, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Європейський Суд у своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (наприклад див. пункт 100 згадуваного вище рішення у справі «Мамчур проти України»).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах в період воєнного стану у державі найкращим інтересам дитини відповідатиме постійне проживання дітей разом із батьком на території, більш віддаленій від місць активних бойових дій для цілей забезпечення безпеки для здоров'я та життя дітей.
До такого висновку суд доходить з урахуванням прихильності дітей до батька, відсутність заперечень проти цього з боку дітей та органу опіки і піклування та беручи до уваги, що протягом періоду проживання з дітьми батько створив їм належні умови для проживання та розвитку.
У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивачем не заявлено вимоги про відшкодування відповідачем судових витрат.
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що передбачено ст.280 ЦПК України.
Керуючись п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 4, 7, 10, 81, 141, 263-266, 280-282, 352-354 ЦПК України, ст.ст.109, 110,112-114 СК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 17 лютого 2007 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 70 - розірвати.
Визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком ОСОБА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
Повний текст рішення виготовлено 04 грудня 2023 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Третя особа: орган опіки та піклування Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Благовісна, 170)