УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 712/13165/23
Провадження № 1-кс/712/5805/23
04 грудня 2023 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу директора КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача СД ЧРУП ГУНП про закриття кримінального провадження № 12023255330000293 від 04.03.2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
30 листопада 2023 року директор КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого дізнавача СД ЧРУП ГУНП про закриття кримінального провадження № 12023255330000293 від 04.03.2023 року, -
В обґрунтування скарги посилається на те, що в.о. директора комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» в порядку ст.214 КПК України, до Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області було подано заяву від 01.03.2023 року, про вчинення гр. ОСОБА_4 , кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, яка скерована до Черкаського відділу поліції, та внесена до ЄРДР за № 12023255330000293 від 04.03.2023 року. В поданій заяві йшлося про те, що 01.03.2023 р. Черкаською міжрайонною МСЕК № 4, вперше громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , встановлена 2 група інвалідності, від загального захворювання, безтерміново.
В подальшому при перевірці наявних медичних документів виявлено факт надання гр. ОСОБА_4 підроблених документів про захворювання а саме: виписки із історії хвороби № 638 про нібито стаціонарне лікування утерапевтичному відділенні КНП «Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування» в період з 04.06. по 11.06.2020 року. Факт надання підроблених документів підтверджено листом завідувача відділенням цієї лікарні від 16.02.2023 року.
Надання зазначених вище підроблених медичних документів про захворювання гр. ОСОБА_4 , стало підставою для необґрунтованого рішення комісії про встановлення йому групи інвалідності, та в подальшому незаконне отримання пенсії в пенсійному фонді Черкаської області, та іншої соціальної допомоги як особа з інвалідністю.
В подальшому на їхню адресу 29.11.2023 року, надійшов лист з постановою від 10.10.2023 року, старшого дізнавача СД Черкаського районного управління поліції ОСОБА_5 , про закриття кримінального провадження за відсутністю в діяннях ОСОБА_6 складу кримінального проступку.
Вивчивши постанову заклад не погоджується з винесеним рішенням слідчого з таких підстав:
Відповідне розслідування посадовою особою не здійснювалось зовсім, а в постанові викладено не підстави для закриття провадження а просто розписано пояснення як пацієнт повинен лікуватись.
Не зроблено відповідні запити до медичної установи яка надала відповідь що ОСОБА_6 не лікувався в період з 04.06. по 11.06.2020 р.
Не вилучено слідчими діями у ОСОБА_6 оригіналу виписки із історії хвороби № 638 за 2020 рік, як єдиного підробленого медичного документу на підставі чого була встановлена МСЕК група інвалідності.
Не проведена експертиза щодо легітимності підписів лікарів у виписці про хворобу № 638.
Не проведено допити лікарів та завідуючого відділенням, Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування з приводу лікування ОСОБА_6 у вказаний місяць у виписці із історії хвороби.
Не вжито заходів щодо розшуку ОСОБА_6 для проведення відповідного допиту, по суті надання підробленої виписки із історії хвороби.
Дізнавачем навмисно ігноровано той факт, що під таким же номером на іншого громадянина по якому відкрито за нашою заявою кримінальне провадження №12023255330000292 від 04.03.2023 року, є аналогічна виписка із історії хвороби, з таким же діагнозом, періодами лікування в цій же лікувальній установі.
Дізнавачем ігноровано факт підтвердження посадових осіб КНП «П'ятий Черкаський центр ПМСД» про те що медичні документи за ф. 088/0 на Поліщука для огляду на МСЕК не направлялись. Таким чином постанова дізнавача Черкаського РУП ГУНП В Черкаській області про закриття кримінального провадження від 10.10.2023 року, є необгрунтованою так як розслідування зовсім не проведено, що дає підстави для скасування судом відповідної постанови.
Просить суд скасувати постанову старшого дізнавача СД Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 10.10.2023 року, про закриття кримінального провадження відносно гр. ОСОБА_4 , та направити матеріали справи до Черкаського РУП ГУІ1П в Черкаській області, для продовження досудового розслідування.
В судове засідання заявник не з'явився, скерував клопотання про розгляд скарги без участі, скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Прокурор, слідчий в судове засідання не з'явилися, разом з цим згідно ст. 306 КПК України неявка прокурора, слідчого в судове засідання, не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадженняє захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних поводжень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Нормами ст.26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У свою чергу, слідчий під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
З положень ст.84 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Відповідно до ст. 110 КПК України, постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
В ході розгляду скарги встановлено, що в провадженні сектору дізнання Черкаського районного управління поліції Головного управління НП в Черкаській області перебували матеріали кримінального провадження № 12023255330000293 від 04.03.2023 р. за ч. 4 ст. 358 КК України.
10 жовтня 2023 року постановою дізнавача СД Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 кримінальне провадженню № 12023255330000293 від 04.03.2023 р. за ч. 4 ст. 358 КК України закрито у зв'язку із відсутністю в даній події складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 283,284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, у зв'язку з чим рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження відповідно до встановленої законом процесуальної процедури.
Під час розгляду вказаної скарги встановлено, що спірна постанова не вмотивована належним чином, оскільки не містить повного та об'єктивного дослідження слідчим всіх обставин, що виключають кримінальне провадження у співставленні з результатами слідчих та процесуальних дій.
Так, в постанові зазначено, що даних, які б вказували на факт підробки виписки з історії хвороби № 638, виданої КНП "Друга Черкаська міська лікарня" не встановлено, проте не зазначено будь-яких слідчих дій, за результатами яких було б підтверджено факт її видачі та підстави, зокрема не були допитані посадові особи лікарні з даного приводу, також відсутні відомості про те, тобто чи вичерпані можливості для здійснення досудового розслідування кримінального провадження упродовж встановленого законом строку.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що спірна постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню.
При новому розслідуванні слідчому слід виконати необхідні дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність обставин, що виключають кримінальне провадження і в залежності від встановленого прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача СД Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 від 10 жовтня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12023255330000293 від 04.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1