Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4488/23
Номер провадження 2-о/711/142/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого-судді Демчика Р.В., при секретарі Кофановій А.О., за участі: заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Давидюк А.Ю., заінтересованої особи - ОСОБА_2 представника заінтересованої особи ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту родинних відносин, зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Адміністрація Державної прикордонної служби України,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення юридичного факту родинних відносин, зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Адміністрація Державної прикордонної служби України.
Просить суд Просить суд ухвалити рішення. яким встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_1 .
Заяву обґрунтовує тим, що в паспорті серії НОМЕР_1 , виданому 01.08.2001року Придніпровським РВУМВС України в Черкаській області на ім'я батька, його прізвище записано українською мовою, як ОСОБА_4 , що відрізняється від його прізвища - ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька, ОСОБА_2 визнано інвалідом 2 групи загального захворювання безтерміново.
Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні було введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022року, що подовжується. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану обмежуються конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України, зокрема, статтею 33.
Наразі, через проведення Російською Федерацією спеціальною військової операції проти України він бажає вивезти свого батька ОСОБА_2 у безпечніше місце за кордон, але через розбіжності у написанні наших прізвищ: ОСОБА_6 , він позбавлений цієї можливості.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.07.2023 року відкрите провадження у справі.
В судовому засіданні представник Адміністрації Державної прикордонної служби України заявила клопотання про залишення заяви без розгляду, оскільки із заяви вбачається спір про право, так як метою виїзду заявника за кордон є супроводження батька для його лікування та безпечного місця перебування.
Заявник його представник та заінтересована особа - ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечували.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи в порядку позовного (загального або спрощеного), наказного та окремого провадження.
За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За загальним правилом, окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.
Згідно зі статтею 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
До фактів, що мають юридичне значення, пункт 5 частини 1 статті 315 ЦПК України відносить встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року вказано, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
З аналізу наведених норм вбачається, що характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою таких справ є встановлення юридичного факту або стану.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 вказав, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, особа вказує мету встановлення юридичного факту, яка дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи зумовлює він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та надати докази його існування.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права. Спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Отже, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, оскільки метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується у порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Так, порядок перетинання громадянами України державного кордону визначають Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57.
Відповідно до п.21зазначених правил, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:
- особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - документи, що підтверджують інвалідність);
- особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв'язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у м.м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.
Звертаючись до суду із вказаною заявою, заявник посилається на те, що встановлення зазначеного факту йому необхідне для вивезення свого батька ОСОБА_2 у безпечніше місце за кордон, але через розбіжності у написанні наших прізвищ: ОСОБА_6 , він позбавлений цієї можливості.
Отже, з матеріалів справи вбачається спір про право, оскільки вимога про встановлення факту родинних відносин є необхідним для перетину Державного кордону України заявником.
Вказані обставини унеможливлюють вирішення в порядку окремого провадження заяви ОСОБА_7 про встановлення юридичного факту родинних відносин.
Відповідно до частини 6 статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Дана норма кореспондується з положеннями частини 4 статті 315 ЦПК України, якими передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Оскільки у цьому випадку існує спір про право, для вирішення якого чинним законодавством встановлено позовний порядок звернення до суду, суд дійшов висновку про необхідність залишення заяви без розгляду.
Водночас, суд роз'яснює заявнику, що він не позбавлений можливості у подальшому звернутися до суду із вказаними вимогами на загальних підставах в порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 19, 186, 260, 293, 294, 315, 353 ЦПК України, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту родинних відносин, зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Адміністрація Державної прикордонної служби України залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Головуючий: Р. В. Демчик