Справа № 569/23422/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі головуючого судді Першко О.О. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Каленської Олександри Павлівни про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
01 грудня 2023 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Каленську О.П., звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на її користь 250 00 грн. в рахунок повернення боргу за договором позики.
Одночасно з пред'явленням позову представником позивача ОСОБА_3 було подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача ОСОБА_3 просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 77, 2 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстроване в реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05 березня 2020 року, номер запису про право власності: 35819285, реєстраційний номер об'єкта 1602740756101.
Заяву обґрунтовує тим, що 01 серпня 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, що підтверджується розпискою відповідача, згідно якої позивач передала відповідачу, а відповідач отримала грошові кошти у розмірі 250 000 грн. та зобов'язалась повернути кошти в строк до 01 серпня 2023 року. Станом на день подачі позову відповідач свої зобов'язання не виконала та відмовляється повернути борг в добровільному порядку, тому необхідно вжити заходів щодо забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності майна у відповідача, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Заява передана на розгляд судді 04 грудня 2023 року.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, доходить наступного висновку.
Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не доведено учасниками даного судового процесу.
Разом з тим, в заяві про забезпечення позову не наведено жодного доводу стосовно того, як невжиття в даному випадку визначеного позивачем саме такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Заявником не доведено, що відповідач має намір відчужити майно. Сама по собі можливість розпорядження майном, яке перебуває у власності відповідача, не дає підстав вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Крім того, предметом спору є стягнення суми боргу в розмірі 250 000 грн. Слід зазначити, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заявником не надано достовірних доказів вартості належного відповідачу нежитлового приміщення першого поверху, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого слід застосувати заходи забезпечення позову, з яких можливо було визначити співмірність заходів забезпечення позову, які просить застосувати заявник, із заявленими позовними вимогами.
Таким чином, оскільки подана заява не є підставною для забезпечення позову та відсутні факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, не доведено співмірність заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 153, 260, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Каленської Олександри Павлівни про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне судове рішення складене 04 грудня 2023 року.
Суддя О.О. Першко