Справа № 567/1871/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
АТ КБ "ПриватБанк" звернулось в Острозький районний суд Рівненської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 34678,36 грн. заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що відповідно до укладеного між ним та ОСОБА_1 договору від 16.03.2020, остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 300 грн. на кредитну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Вказує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком договір.
При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Зазначає, що позичальник зобов'язалась погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених договором.
Вказує, що позивач зобов'язання виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, який в подальшому було збільшено до 30000 гривень.
Посилаючись на те, що відповідака порушив умови договору по поверненню коштів та ст.509, 526, 1054 ЦК України, позивач просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором станом на 23.08.2023 на суму 34678,36 грн., яка складається з: 29680,14 грн. - заборгованість за кредитом, 4998,22 грн. - заборгованість за відсотками за користуванням кредитом, а також витрати на сплату судового збору у розмірі 2684 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в поданій до суду заяві позов підтримав та просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи, відзиву на позовну заяву та заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачка не подала.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України, укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання. Згідно з п.1 ч.2 ст.11 та ч.2 ст.509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.
З матеріалів справи встановлено, що 16.03.2020 ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. Відповідачка своїм підписом підтвердила, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку становлять між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 16.03.2020, базова відсоткова ставка за кредитом становила 2,5% на місяць на залишок заборгованості.
Згідно витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", базова відсоткова ставка становила 2,5% в місяць, за тратами здійсненими з 01.09.2014 - 2,9%, з 01.04.2015 - 3,6%. Обов'язковий щомісячний платіж складав 7% заборгованості, але не менше 50 грн., з 01.04.2014 - 5% від заборгованості, але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
16.03.2020 АТ КБ "ПриватБанк" відкрив відповідачці картковий рахунок та встановив їй кредитний ліміт в розмірі 300 грн., який в подальшому неодноразово збільшував, в тому числі 06.12.2021 до 30000 грн., а 03.03.2023 зменшив до 0 грн., що підтверджується довідкою АТ КБ "ПриватБанк".
З виписки за договором №б/н за період 16.03.2020-29.08.2023 вбачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитною карткою, отримувала кредитні кошти та здійснювала часткове погашення заборгованості.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами з приводу отримання відповідачкою кредиту у АТ КБ "ПриватБанк".
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а отже з відповідачки на користь позивача слід стягнути тіло кредиту.
Оскільки за договором, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 остання взяла на себе зобов'язання погашати зазначений кредит та проценти по ньому щомісячно та зазначені обов'язки порушила, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, то у банку виникло право вимоги повернення частини позики, що лишилася в розмірі 29680,14 грн.
При вирішенні спору судом враховується, що відповідачка здійснювала погашення заборгованості за отриманим кредитом, однак здійснювані нею платежі були не регулярними та в недостатньому розмірі, остання проплата заборгованості за кредитом зі сторони відповідачки мала місце 08.08.2023, що підтверджується випискою за кредитним договором з відповідачкою.
Окрім того, суд приймає до уваги, що відповідачка частково виконувала умови договору.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Кредитним договором визначено, що ОСОБА_1 отримала кредит зі сплатою щомісячно 2,5%.
На обґрунтування позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами банківських послуг та Тарифами банку складають між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Окрім того вказує, що заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ "ПриватБанк", які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.
На підтвердження зазначених тверджень до матеріалів справи позивачем додано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 16.03.2020, паспорт споживчого кредиту від 16.03.2020, які підписані сторонами.
Також з розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 23.08.2023 заборгованість по процентам за користування кредитом становила 4998,22 грн. і на даний час відповідачем вона не сплачена.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Також, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.
На підставі ст. 549, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 76-81, 141, 263-265, 274, 352, 354 ЦПК України
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 34678 грн. 36 коп. заборгованості за кредитним договором та 2684 грн. витрат на сплату судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570)
відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , посвідка на постійне проживання № НОМЕР_2 , видана підрозділом 5601).
Повний текст рішення складено 04.12.2023.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.