Справа № 567/1906/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючий суддя Василевич О.В.
секретар Клімович О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
В Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу звернулась ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначає, що з 20.07.2014р. перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Острозького районного управління юстиції у Рівненській області (актовий запис № 85).
Вказує, що від даного шлюбу в них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що шлюбне життя з відповідачем не склалося, так як вони мають різні характери, погляди на сімейне життя, між ними відсутні почуття любові, родинної близькості, взаєморозуміння та спільні інтереси. Вважає, що шлюб між ними існує формально, так як вони разом як сім'я не проживають, фактичних шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов'язків не мають протягом останніх двох місяців, між ними відсутні будь-які формальні ознаки, які характеризують сім'ю.
Подальший зміст підтримувати сімейні відносини вважає недоцільним і таким, що суперечить її інтересам, що й спонукало її звернутися до суду з вищевказаним позовом. Судові витрати просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 24.10.2023 року відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Позивачка в поданій до суду заяві позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у ній, розгляд справи просила здійснювати у її відсутності.
Відповідач в поданій до суду заяві позовні вимоги визнав, не заперечував проти розірвання шлюбу, просив розглядати справу у його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони з 20.07.2014 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Острозького районного управління юстиції у Рівненській області (актовий запис № 85), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.07.2014 року.
Під час шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17.09.2015 року.
Згідно з витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 1392/03-13-23 від 18.09.2023 року, витяґу є Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 02.10.2018 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, з доводів позивачки судом встановлено, що вона з малолітньою донькою проживає за іншою адресою : АДРЕСА_2 , що відповідачем не заперечується.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Аналогічне положення містить ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 втратили почуття любові один до одного, на даний час шлюб фактично припинено, оскільки як сім'я вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, спроби відновити шлюбні відносини сторони не роблять. Таким чином, шлюб існує формально, а тому вбачаються підстави для його розірвання в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що сім'я фактично розпалася, оскільки сторони спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов'язків не мають, подружніх стосунків не підтримують, що свідчить про формальне існування шлюбу, а відтак суд приходить до висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв'язку із чим визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами без вжиття заходів щодо примирення.
Згідно ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами існує формально. На даний час фактично шлюб припинено і подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим.
Окрім того, суд бере до уваги, що позов про розірвання шлюбу було подано до суду 12.10.2023 року, сторони з клопотанням про надання строку на примирення до суду не звертались, у зв'язку з цим суд приходить до висновку про те, що у позивачки та відповідача було достатньо часу для прийняття виваженого рішення про необхідність розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом встановлено, що позивачка при зверненні до суду з вищевказаним позовом сплатила судовий збір у розмірі 1073,60 грн., а відтак з огляду на визнання відповідачем позову та задоволення позову у повному обсязі, вказаний розмір судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки у розмірі 50 відсотків.
На підставі ст.ст.105, 110, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), зареєстрований 20.07.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Острозького районного управління юстиції у Рівненській області (актовий запис № 85).
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову 12.10.2023 року у розмірі 536,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування частини сплаченого судового збору у розмірі 536,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.