Справа № 565/2082/23
Провадження № 2/565/452/23
УХВАЛА
04 грудня 2023 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі судді Незнамової І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
28.11.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому просить стягнути з відповідача борг за розпискою в сумі 8200,00 (вісім тисяч двісті) доларів США, що еквівалентно 311600,00 (триста одинадцять тисяч шістсот) грн. та три проценти річних з простроченої суми заборгованості в сумі 9348,00 (дев'яти тисяч триста сорок вісім) грн.
Позивач зазначає про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір», як учасник бойових дій, на підтвердження чого надав копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 23.06.2023 року.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір», звільняються від сплати судового збору учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, провадження №14-730цс19.
Підстави для відступу від неї відсутні.
Таким чином, встановлені п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема, статус ветеранів війни-учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їх прав, пов'язаних винятково із статусом учасників бойових дій, і не поширюються із вимогами, що виходять за межі таких правовідносин, а отже, не стосуються соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є позивачем у справі, предметом позову якої є стягнення боргу за договором позики, отже позов у цій справі не стосується соціального і правового захисту позивача, як учасника бойових дій, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення останнього від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про стягнення боргу за договором позики має бути сплачено судовий збір.
У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з даним позовом, було заявлено позовну вимогу майнового характеру.
За подання позовної заяви майнового характеру, поданої фізичною особою, ставка судового збору становить 1% ціни позову, що в даному випадку складає 311600,00 грн. + 9348,00 грн. = 320948,00 грн. х 1% = 3209,48 грн.
Частиною 1 ст.185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху.
Пропоную у визначений строк подати до суду документ про сплату судового збору в сумі 3209,48 грн. за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Вараська м.тг/22030101,Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA448999980313111206000017471.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.175, 185, ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 п'ятиденний строк для усунення недоліків, який рахувати з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.М.Незнамова