Cправа № 563/1829/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2023 року Корецький районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.
секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на земельну частку (пай),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на земельну частку (пай).
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача та відповідача ОСОБА_3 . Відповідачем по справі ОСОБА_2 отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові кошти, що залишились після смерті батька ОСОБА_3 . На весні цього року від працівника колишнього КСП агрофірми «Користівська», який працював разом із батьком позивача стало відомо про те, що при розпаюванні ОСОБА_3 теж мав отримати сертифікат на земельну частку (пай). Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру від 14 червня 2023 року, ОСОБА_3 включений до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства під порядковим номером 544, лиш по-батькові його помилково вказано, як « ОСОБА_4 ». Серед документів, які вдалося відшукати, після смерті батька, сертифіката на право на земельну частку (пай) немає.
Позивач в заяві на ім'я суду позовні вимоги підтримує та просить розглянути цивільну справу без його участі.
Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що відповідач позов визнала, визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Родинні відносини між позивачем та спадкодавцем підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03 грудня 1957 року відповідно до якого ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Корецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі 04 січня 2023 року, актовий запис № 22.
Відповідно до довідки Користівського старостинського округу від 10.01.2023 №18-01-15/01-04 ОСОБА_3 на момент смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_1 , невісткою ОСОБА_5 , внуками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та правнуком ОСОБА_9 .
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області від 10 травня 2023 інформація про видачу ОСОБА_3 державних актів на право власності на земельну ділянку та сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території Користівської сільської ради відсутня.
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру від 14 червня 2023 року, а саме додатку 1 до державного акту на право колективної власності на землю серії РВ № 00029 від 22 січня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 28, виданого колективному сільськогосподарському підприємству агрофірмі «Користівська» ОСОБА_3 включений до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства під порядковим номером 544, лиш по-батькові його помилково вказано, як ОСОБА_4 .
Згідно із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №74657870 від 08 листопада 2023 року, заповіт відсутній.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №74657832 від 08 листопада 2023 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведена 06 червня 2002 року Корецькою районною державною нотаріальною конторою.
Крім того, в судовому засіданнні досліджено договір про поділ спадкового майна від 07 кітня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до якого спадкове майно складається з грошового вкладу у відділенні Ощадбанку та права на земельну частку (пай). Згідно умов договору ОСОБА_2 спадкує грошовий вклад у відділенні Ощадбанку, а ОСОБА_1 право на земельну частку (пай). Даний договір був нотаріально посвідченим.
Тобто, сторонами в порядку досудового врегулювання досягнуто згоди щодо поділу та визначення часток кожного при спадкуванні майна.
Натомість позивач належним чином оформити своє право власності на спірне право на земельну частку (пай) не має можливості у зв'язку з тим, що відсутній належний документ, який стверджує право власності спадкодавця на дане майно, що підтверджується постановою державного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Денисюк А.М. від 07 квітня 2023 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Частиною дев'ятою статті 5 Земельного кодексу України передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України та зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 6 листа Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08, при розгляді справ про визнання права на земельну частку (пай) судам необхідно перевіряти наявність підстав, передбачених Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям», відповідно до пункту 2 якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), сільськогосподарського кооперативу (далі - СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі - САТ), у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Абзацом 2 частини 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
Суд зазначає, що право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є. До вручення КСП державного акта на право колективної власності на землю, власником землі була держава, а після передачі його КСП (у колективну власність) земля стала належати на праві спільної часткової власності тим особам, які працювали на ній і були членами цього КСП, та працівникам інших сільськогосподарських утворень. Кожен з них став власником ще не визначеної за розміром частки землі. Всі працівники колишніх господарств (колгоспів, радгоспів, інших утворень), у тому числі й пенсіонери, які залишилися членами нових підприємств, та члени підприємств, які були живими на дату отримання державного акта про передачу землі у колективну власність КСП, починаючи із зазначеної дати стали її власниками у рівних частках згідно з роз'ясненнями Верховного суду України від 01 вересня 2003 року.
Пункт 17 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачає, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Особа, яка вважає, що її права або інтереси порушені, може звернутися до суду за їх захистом лише в межах визначеного законодавством строку.
Установлено, що право ОСОБА_3 на земельну ділянку (пай) виникло з моменту отримання КСП агрофірма «Користівська» державного акта на право колективної власності на землю, у якому вона вказана як така, що має право на земельну частку (пай), що підтверджується додатком до цього державного акта, у якому він значиться під № 544.
З цього часу вказане право позивача не оспорювалось та припинено не було.
Згідно з пунктом 17розділу X «Перехідні положення» ЗК Українисертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» встановлено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Отже, з огляду на вищенаведені положення право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта на право колективної власності на землю, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). Це право є непорушним та підлягає захисту, у зв'язку з чим вимоги ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_3 про визнання за ним, права на земельну частку(пай) в землях колективної власності колишнього КСП агрофірми «Користівська» с.Користь Рівненського (Корецького) району Рівненської області за рахунок вільних земель на території Корецької міської ради Рівненського району Рівненської області є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП агрофірми «Користівська» с.Користь Рівненського (Корецького) району Рівненської області за рахунок вільних земель на території Корецької міської ради Рівненського району Рівненської області.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
СУДДЯ: