Справа № 161/18381/23
Провадження № 2/161/4388/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Гичці М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд із позовом до відповідача, в якому просила стягнути на її утримання аліменти.
Свій позов обґрунтовує тим, що вона навчається у Відокремленому підрозділі «Технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету» на денній контрактній формі навчання. Для забезпечення її повноцінного навчального процесу, на одяг, взуття, харчування, оплату навчання необхідні значні кошти. Матір не може самостійно забезпечити їй всі витрати.
Вказує, що відповідач є військовослужбовцем і має можливість їй допомагати матеріально.
Просила суд, стягувати на її користь з ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі частки його доходів щомісячно до закінчення навчання, але не більше ніж до 23 років.
Ухвалою суду від 25.10.2023 року позовну заяву прийнято до судового розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала, просила задовольнити.
Відповідач на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи його відсутності та відзив, який обґрунтував тим, що позов визнає частково, оскільки в нього на утриманні перебуває ще малолітня дитини від іншого шлюбу та він матеріально допомагає матері пенсіонерці.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 (а.с.4).
Згідно довідки Відокремленого підрозділу «Технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету» від 18.10.2023 №1857, ОСОБА_1 навчається у Відокремленому підрозділі «Технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету» з 01.09. 2020 по 30.06.2024 на денній контрактній формі навчання (а.с.5).
З копії квитанції вбачається, що ОСОБА_1 оплатила за навчання 6 985 грн (а.с.6).
Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначає, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
За ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд зауважує, що мінімальний розмір аліментів на повнолітню дитину законом не встановлений.
Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та зобов'язання щодо утримання.
Як встановлено судом, навчання ОСОБА_1 є платним, стипендії вона не отримує. Середня заробітна плата матері позивача - ОСОБА_3 складає 5 583 грн.
Відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, на своєму утриманні має малолітню доньку від іншого шлюбу. Доказів, які б свідчили про неможливість надавати матеріальну допомогу, відповідачем не надано.
З урахуванням того, що повнолітня дочка відповідача продовжує навчання на денній формі навчання, можливості працевлаштуватися немає, перебуває на утриманні матері, - суд вважає, що вона дійсно потребує матеріальної допомоги від відповідача.
При вирішенні справи суд бере до уваги ту обставину, що обов'язок по утриманню дитини, в тому числі й повнолітньої, покладається на обох батьків у повній мірі.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають до часткового задоволення, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання.
Такий розмір аліментів є розумним і необхідним для забезпечення мінімальних потреб, необхідних для утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", - судовий збір в сумі 1073,60 грн. слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.
Статтею 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.182, 183, 198, 199, 200, 191 Сімейного Кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 23 жовтня 2023 року та до закінчення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьохрічного віку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави 1073(одну тисячу сімдесят три) гривні 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк