ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28.11.2023Справа № 910/10146/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/10146/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський "Райагробуд"
до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"
про зобов'язання закрити поточний рахунок та перерахувати залишок коштів
Представники учасників справи:
від позивача: Рівний Є.О., Кикіш С.-М. Р.;
від відповідача: Максименко В.О..
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Первомайський "Райагробуд" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (далі - відповідач) про зобов'язання закрити поточний рахунок та перерахувати залишок коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань за договором про надання банківських послуг №378914/1060867 від 02.02.2017 безпідставно відмовлено у проведені безготівкових операцій, у зв'язку з чим позивач просить зобов'язати відповідача закрити поточний рахунок, а залишок коштів перерахувати на інший рахунок.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/10146/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 25.07.2023 року.
У судовому засіданні 25.07.2023 суд оголосив перерву до 09.08.2023 року.
04.08.2023 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та зазначає про те, що оскільки згідно Статуту ТОВ Первомайський "Райагробуд" строк повноважень директора товариства складає 5 років та станом на 02.05.2023 року строк повноважень директора позивача ОСОБА_1. сплив, із заявою про закриття рахунків до відповідача звернулась неуповноважена особа, у зв'язку з чим у банка відсутні підстави для закриття рахунку та повернення залишку коштів.
У судовому засіданні 09.08.2023 року суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про встановлення строків для подання заяв по суті справи та відкладення підготовчого засідання у справі на 29.08.2023 року.
15.08.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно з якою позивач з посиланням на норми частини 13 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пункт 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону вказує на не чинність положень пункту 19.2 Статуту товариства та про наявність повноважень у директора ТОВ Первомайський "Райагробуд" ОСОБА_1. на звернення до банку із заявами про закриття рахунків.
22.08.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких банк заперечує проти того, що пункт 19.2 Статуту позивача втратив чинність з 17.06.2019 року у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
З огляду на перебування судді Васильченко Т.В. 29.08.2023 року у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 року підготовче засідання у справі призначено на 03.10.2023 року.
У судовому засіданні 03.10.2023 року суд, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 17.10.2023 року.
11.10.2023 року засобами електронного зв'язку суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову від 09.10.2023 року, відповідно до якої ТОВ Первомайський "Райагробуд" просить зобов'язати Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" вчинити дії із закриття поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський "Райагробуд" НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві "Креді Агріколь Банк" та зобов'язати Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" перерахувати залишок коштів з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський "Райагробуд" НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві "Креді Агріколь Банк", який станом на 20.06.2023 становить 2 489 173,25 (два мільйони чотириста вісімдесят дев'ять тисяч сто сімдесят три гривні) 25 копійок на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський "Райагробуд" НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ "ПриватБанк".
У судовому засіданні 17.10.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову. При цьому, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 14.11.2023.
Так, згідно приписів частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю - вже новий позов. Такі вимоги можуть бути предметом лише іншого самостійного (окремого) позову, що подається в передбаченому ГПК України порядку.
В свою чергу суд наголошує, що формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі, оскільки згідно статті 14 ГПК України за принципом диспозитивності учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З огляду на те, що зміна позовних вимог є правом позивача, передбаченим статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, зокрема, процесуальні права відповідача, передбачені статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, заява позивача про зміну предмета позову від 11.10.2023 приймається до розгляду, у зв'язку з чим заява про уточнення позовних вимог залишена судом без розгляду.
Судове засідання, призначене на 14.11.2023 не відбулось у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги у місті Києві, відтак ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.11.2023.
У судовому засіданні 28.11.2023 представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити; представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 28.11.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
10.11.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» (далі - клієнт) укладено договір №10112015 банківського рахунку, відповідно до умов пункту 2.1 якого банк зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок, приймати і зараховувати на поточний рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з поточного рахунку та проведення інших операцій за поточним рахунком відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України.
02.02.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» (далі - клієнт) укладено договір про надання банківських послуг №378914/1060867 (далі - договір), згідно з пунктом 3.1 якого відповідно до умов договору, правил та заяви про надання банківських послуг банк продовжуватиме надання послуг клієнту, які є предметом договору банківського рахунку №10112015 від 10.11.2015 року (далі - первісний договір), але в порядку та на умовах, викладених у цьому договорі, а також надаватиме на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі та правилах відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за отримані банківські послуги.
Відповідно до пункту 3.3 договору строк дії договору дорівнює визначеному заявою про надання банківської послуги максимальному строку (терміну) для належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором, за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставини наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним доти, поки всі зобов'язання сторін за договором не будуть виконані в повному обсязі.
Згідно з пунктом 6.1 договору взаємні права та обов'язки банку та клієнта виникають з моменту підписання сторонами договору.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що з дати набуття чинності цим договором припиняє свою дію первісний договір.
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками банку та клієнта та скріплений печатками юридичних осіб.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором банківського рахунку, який регулюється приписами глави 72 Цивільного кодексу України та § 1 глави 35 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1, 2 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Положеннями частини 1-3 статті 1068 Цивільного кодексу України передбачено, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
За визначенням термінів, що міститься у пункті 1 договору, банківська послуга - всі та/або будь-яка з послуг/дій банку, яка замовлена клієнтом та надається банком клієнту, на підставі договору, правил та заяви про надання банківських послуг, відповідно до умов чинного законодавства України, до яких, зокрема, належить але не виключно: (1) відкриття та обслуговування поточного рахунку у національній та іноземних валютах; та/або (2) відкриття та обслуговування поточних та вкладних рахунків у національній та іноземних валютах; та/або (3) оренда індивідуального сейфа для зберігання цінностей; та/або (4) обслуговування клієнтів через систему «Клієнт-Банк»; та/або (5) надання послуги приймання платежів від третіх осіб; та/або (6) надання послуги «Зарплатний проект»; та/або (7) відкриття картрахунка, видача корпоративної картки та їх обслуговування тощо. Зазначений перелік банківських послуг не є вичерпним, і у випадку доповнення правил певними банківськими послугами, які не були передбачені договором під час його укладення, клієнт матиме право скористатися новими банківськими послугами за умови підписання останнім відповідної заяви про надання банківської послуги в порядку, передбаченому договором та правилами.
Відповідно до Правил комплексного банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - правила), які є невід'ємною частиною договору про надання банківських послуг та діють з 13.04.2016 року, банк зобов'язується надати банківську послугу клієнту відповідно до положень договору за умови погодження (прийняття до) виконання заяви про надання банківської послуги (пункт 3.4.3 Правил).
Пунктами 4.2.1 - 4.2.3 Правил передбачено, що банк здійснює розрахунково-касові операції за поточним рахунком клієнта відповідно до порядку та умов, передбачених договором, правилами, заявою про надання банківської послуги та іншими договорами клієнта з банком та згідно із законодавством. Для списання коштів з поточного рахунка застосовуються розрахункові документи, які визначені законодавством, якщо інше не передбачено договором, правилами та заявою про надання банківської послуги. Зарахування готівкових коштів на поточний рахунок та видача готівкових коштів з поточного рахунка, а також інші операції з готівкою клієнта здійснюється протягом операційного дня у порядку, встановленому законодавством.
На виконання умов первісного договору та договору банківського рахунку АТ «Креді Агріколь Банк» було відкрито ТОВ Первомайський «Райагробуд» мультивалютний поточний рахунок № НОМЕР_3 та в подальшому в форматі IBAN НОМЕР_1 .
Протягом тривалого часу сторони належним чином виконували свої зобов'язання за договором, банк здійснював приймання та переказ платежів, а клієнт оплачував комісію за користування поточним рахунком.
Проте, 07.04.2023 року при спробі здійснити нарахування заробітної плати працівникам позивача, ТОВ Первомайський «Райагробуд» стало відомо, що банком заблоковано сертифікат відкритого ключа директора товариства ОСОБА_1, у зв'язку з чим проведення банківських готівкових і безготівкових операцій було зупинено.
12.04.2023 року ТОВ Первомайський «Райагробуд», в особі директора ОСОБА_1, звернулось листом №26 від 12.04.2023 року до АТ «Креді Агріколь Банк» з вимогою надати пояснення щодо відмови у проведенні безготівкових операцій та безпідставного відкликання сертифікату підпису директора ТОВ Первомайський «Райагробуд» без будь-якого попередження клієнта.
27.04.2023 року позивач повторно звернувся до відповідача листом №76119-28-248 із вимогою надати пояснення щодо причин відкликання сертифікату підпису директора, оскільки дані обставини унеможливлюють здійснення банківських готівкових і безготівкових операцій товариства.
У відповідь на вказані листи банк листом №12410/702 від 05.05.2023 року повідомив позивача про те, що для подальшого користування рахунком товариством мають бути надані чинні та дійсні документи, що підтверджують повноваження директора ТОВ Первомайський «Райагробуд», оскільки термін повноважень директора згідно статуту товариства складає 5 років та станом на 05.05.2023 року цей термін сплив.
При цьому, 27.04.2023 року позивач звернувся до АТ «Креді Агріколь Банк» зі скаргою на неправомірні дії службових осіб Регіонального відділення банку в м. Миколаїв, яка мотивована тим, що директору позивача стало відомо про наявність у третіх осіб інформації, яка містить банківську таємницю, а саме документи про право підпису на банківських, касових, бухгалтерських та інших фінансових документах, які надавалися виключно Регіональному відділенню банку в м. Миколаїв.
У відповідь на вказану скаргу відповідач листом №12410/798 від 26.05.2023 року повідомив позивача про те, що за наслідками проведеної перевірки викладених у скарзі обставин щодо розповсюдження службовими особами Регіонального відділення банку м. Миколаїв інформації, що містить банківську таємницю, банком порушень вказаними службовими особами чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, зокрема, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених Постановою Правління НБУ від 14.07.2006 року №267, не виявлено. Водночас, відповідач вказав, що підставою для блокування сертифіката відкритого ключа директора ТОВ Первомайський «Райагробуд» стало не надання позивачем документів, що підтверджують повноваження директора товариства ОСОБА_1. (призначення його на новий 5-річний строк).
Відповідно до частини 1 статті 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Відповідно до пункту 3.1.1 Правил клієнт має право достроково розірвати договір у спосіб, визначений розділом ХІІ договору.
Згідно з пунктом 12.2 Правил клієнт має право достроково розірвати договір або припинити дію договору в частині надання банківської послуги, попередньо в письмовій формі повідомивши про це відповідну установу банку та/або відмовитись від банківської послуги шляхом подання відповідної заяви про відмову від отримання банківської послуги, отримання яких клієнт планує відмовитись, не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня такого розірвання, якщо інше не передбачено положеннями відповідних розділів правил, що регулюють порядок та умови надання окремої банківської послуги. При цьому до моменту розірвання договору або до моменту відмови від банківської послуги, клієнт зобов'язаний погасити боргові зобов'язання за договором або заборгованість перед банком, яка могла виникнути при наданні банківської послуги, від якої клієнт відмовляється.
За таких обставин, зважаючи на безпідставне блокування відповідачем сертифікату відкритого ключа директора позивача, внаслідок чого останній не міг здійснювати жодних банківських розрахунків та користуватися належними йому грошовими коштами, 23.05.2023 року ТОВ Первомайський «Райагробуд», в особі директора ОСОБА_1, звернулось до АТ «Креді Агріколь Банк» з листом №36 від 23.05.2023 року про розірвання договору на підставі частини 1 статті 1075 Цивільного кодексу України, до якого було додано заяви про закриття поточних рахунків (840, 978, 980, 2604) та заяву про відмову від банківської послуги дистанційне обслуговування 2023, копії яких наявні в матеріалах справи. При цьому, у наданих відповідачу заявах про закриття рахунків позивачем було зазначено номер рахунку НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «ПриватБанк», для перерахування залишку коштів.
Факт надсилання вказаного листа від 23.05.2023 року на адресу відповідача підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку від 23.05.2023 року. Згідно наданого позивачем витягу з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження відповідного поштового відправлення, лист вручений відповідачеві 29.05.2023 року.
Проте, поточні рахунки позивача так і не були закриті банком, а залишки коштів на рахунках не повернуто позивачу.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи виписки по рахунку від 20.06.2023 року, на поточному рахунку позивача НОМЕР_1 в АТ «Креді Агріколь Банк» залишаються грошові кошти у розмірі 2489173, 25 грн, якими Товариство не може ані користуватися, ані отримати їх на свій поточний рахунок в іншому банку.
За таких обставин, позивач у поданій суду позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить суд зобов'язати Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» вчинити дії із закриття поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві «Креді Агріколь Банк», а також зобов'язати Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» перерахувати залишок коштів з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві «Креді Агріколь Банк», який станом на 20.06.2023 року становить 2489173,25 грн на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
У свою чергу, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що банком як суб'єктом первинного фінансового моніторингу, були запитані у позивача документи щодо підтвердження повноважень директора ТОВ Первомайський «Райагробуд» у зв'язку із закінченням 5-річного строку, на який був призначений (обраний) директор ОСОБА_1, однак позивачем було надано протокол загальних зборів учасників товариства від 04.04.2023 року, де були присутні два учасника позивача, що володіють в сукупності 100% голосів (по 50% кожний), згідно з яким рішення щодо продовження терміну повноважень директора на той самий строк прийнято не було, розгляд питання про звільнення директора та призначення нового директора перенесено на 12.04.2023 року. Іншого протоколу на підтвердження повноважень директора ОСОБА_1 або призначення нового директора позивачем надано не було.
Відтак, оскільки позивачем чинні та дійсні документи на підтвердження повноважень директора товариства банку досі не подано, то, на переконання відповідача, до банку з заявами про закриття рахунків звернулась не уповноважена особа, а тому підстави для закриття рахунків та перерахування залишків коштів відсутні.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді обставин справи у судовому засіданні в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Частинами 1, 2 статті 99 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
За змістом частини 1 статті 88 Цивільного кодексу України статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень тощо.
Статут містить норми, які є обов'язковими для учасників (засновників, членів) товариства (господарства, установи), його посадових осіб.
Отже, Статут товариства - це основний документ, на підставі якого діє товариство.
Відповідно до пункту 19.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд», затвердженого протоколом №3 від 31.07.2015 року загальних зборів учасників товариства (далі - Статут), передбачено, що виконавчим органом товариства є директор товариства. Директор призначається та звільняється Загальними зборами учасників.
Як встановлено судом за матеріалами справи, згідно з протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» №1 від 04.04.2018 року на посаду директора товариства з 04 квітня 2018 року призначено ОСОБА_1. Наказом №14-к від 04.04.2018 року по ТОВ Первомайський «Райагробуд» директором призначено ОСОБА_1.
При цьому, згідно з пунктом 19.2 Статуту термін повноважень директора складає 5 років. Загальні збори у будь-який час можуть відкликати Директора. Директор діє від імені товариства в межах, встановлених законодавством та даним Статутом.
Втім, суд відзначає, що правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників врегульовано Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набрав чинності 17.06.2018 року.
Як передбачено частиною 1 статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 30 вказаного Закону до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, повноваження щодо обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва (частина 4 статті 39 Закону).
При цьому, частиною 13 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Отже, згідно положень наведеної вище норми Закону, повноваження одноосібного виконавчого органу товариства (директора) можуть бути припинені лише шляхом обрання загальними зборами нового директора товариства. Тобто така норма закону має на меті не допустити зупинення роботи підприємства у разі закінчення терміну дії повноважень директора товариства, якого було призначено на певний строк, та забезпечити безперервну діяльність товариства.
Таким чином, положення пункту 19.2 Статуту позивача (в редакції від 31.07.2015 року), згідно з якими повноваження директора товариства припиняються зі спливом 5 років з моменту призначення, не відповідають вимогам частини 13 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якою передбачено, що припинення повноважень директора допускається лише шляхом обрання нового директора, а не закінченням певного строку.
Редакція Статуту позивача від 31.07.2015 року, відповідала вимогам законодавства, чинного на момент його прийняття - Закону України "Про господарські товариства" та положенням ЦК України і ГК України, які регулювали питання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.
Набуття чинності з 17.06.2018 року Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не свідчить про автоматичну недійсність статуту чи окремих положень статуту, які приймалися відповідно до положень Закону України "Про господарські товариства" та чинного на той час законодавства.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
Водночас, згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Наведену норму потрібно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються, натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі №922/3010/18.
Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" набрав чинності 17.06.2018, отже відповідні зміни до статуту Товариства повинні були бути внесені до 17.06.2019.
Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, до 17.06.2019 (протягом року з моменту набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» не були внесені зміни до Статуту, а відтак на момент виникнення спірних правовідносин підлягали застосуванню положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Відтак, оскільки Статут Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд», затверджений рішенням загальних зборів учасників товариства від 31.07.2015 року, не було приведено у відповідність до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то починаючи з 17.06.2019 року пункт 19.2 Статуту в частині, яка встановлює, що термін повноважень директора складає 5 років, не застосовується, оскільки не відповідає частині 13 статті 39 вказаного Закону, а тому у вирішенні питання наявності повноважень у директора позивача мав застосуватись саме Закон, а не Статут, як помилково вважає відповідач.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що на момент звернення позивача з заявою про розірвання договору і закриття рахунків, так само як і на час винесення рішення у справі загальними зборами учасників ТОВ Первомайський «Райагробуд» будь-яких рішень про обрання нового директора товариства та про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства не приймалось, проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу позивача не здійснювалось. Трудові відносини між ТОВ Первомайський «Райагробуд» та ОСОБА_1 фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення.
На даний час, згідно з актуальними відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директором ТОВ Первомайський «Райагробуд» є ОСОБА_1 , що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з реєстру.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Частиною 4 статті 10 вказаного Закону визначено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
За таких обставин, з урахуванням вимог частини 13 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та пункту 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження директора ТОВ Первомайський «Райагробуд» ОСОБА_1 не припинились, зважаючи на відсутність рішення загальних зборів товариства про обрання нового директора, у зв'язку з чим директор товариства ОСОБА_1. є уповноваженою особою позивача на звернення до банку із заявою про відмову від банківської послуги та закриття поточних рахунків.
Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1-4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
За змістом статті 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Із наведеними приписами законодавства узгоджується також передбачене умовами пункту 3.1.1 Правил право клієнта достроково розірвати договір у спосіб, визначений розділом ХІІ договору.
Так, відповідно до пункту 12.2 Правил клієнт має право достроково розірвати договір або припинити дію договору в частині надання банківської послуги, попередньо в письмовій формі повідомивши про це відповідну установу банку та/або відмовитись від банківської послуги шляхом подання відповідної заяви про відмову від отримання банківської послуги, отримання яких клієнт планує відмовитись, не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня такого розірвання.
Як встановлено судом за матеріалами справи та зазначалось вище, супровідним листом №36 від 23.05.2023 року позивач повідомив відповідача про намір розірвати договір про надання банківських послуг №378914/1060867 від 02.02.2017 року та про закриття поточних рахунків (в усіх валютах) з додаванням до листа заяви про відмову від банківської послуги з зазначенням номеру рахунку в іншому банку, на який слід перерахувати залишок коштів, який було отримано банком 29.05.2023 року.
За приписами частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору). Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.04.2021 у справі №910/5206/20.
При цьому, суд враховує, що матеріали справи містять належні докази направлення листа - повідомлення про відмову від договору в односторонньому порядку на юридичну адресу відповідача, та факт отримання цього листа останнім.
Таким чином, з огляду на вищевикладене та зважаючи на висновки суду про наявність у директора ТОВ Первомайський «Райагробуд» ОСОБА_1. повноважень на підписання вказаного листа та заяви про закриття рахунків, оскільки позивач реалізовував своє право, передбачене пунктом 3.1.1, 12.2 Правил, та достроково відмовився від договору, надіславши відповідачу лист - повідомлення про односторонню відмову, і така одностороння відмова не потребує узгодження з банком, відповідно спірний Договір слід вважати припиненим.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України розірвання договору є підставою для припинення зобов'язання.
Згідно з частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Згідно з частиною 3 статті 1075 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки припинення договору банківського рахунку та встановлено, що залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Порядок закриття поточного рахунку у разі дострокового розірвання договору в частині відмови від банківської послуги за ініціативою клієнта врегульовано також у розділі 4.5 Правил.
Так, пунктом 4.5.1 Правил передбачено, що поточний рахунок може бути закритий в таких випадках: (і) за згодою сторін, (іі) внаслідок закриття з ініціативи однієї із сторін відповідно до договору та правил, (ііі) в інших випадках, передбачених договором, правилами та/або законодавством, в тому числі, з ініціативи довірених осіб у порядку передбаченому законодавством.
Згідно з пунктом 4.5.2 Правил клієнт має право закрити поточний рахунок шляхом подання до банку заяви про відмову від отримання банківської послуги та за умови відсутності у клієнта невиконаних зобов'язань перед банком, незалежно від строку їх виконання. Датою закриття поточного рахунка вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку немає залишку коштів, а заява про відмову від отримання банківської послуги подана в операційний час, то датою закриття поточного рахунка є день отримання банком такої заяви про відмову від отримання банківської послуги.
У випадку, якщо на поточному рахунку є залишок грошових коштів, клієнт, отримавши повідомлення банку про закриття поточного рахунка, зобов'язаний повідомити банку реквізити іншого рахунку клієнта в іншому банку України, для перерахування на нього залишку грошових коштів (пункт 4.5.5 Правил).
Згідно з пунктом 7.6.2.2 Правил у разі наявності залишку коштів на картрахунку/субрахунку клієнт може зазначити спосіб отримання таких коштів в заяві про відмову від банківської послуги, а саме: шляхом виплати готівкових коштів через касу банку; шляхом безготівкового переказу на інший рахунок, визначений в цій заяві. Банк здійснює виплату/перерахування залишку коштів не раніше, ніж через 40 календарних днів після надання заяви про відмову від банківської послуга.
Відтак, зважаючи на встановлені судом обставини дострокового розірвання договору за ініціативою позивача в частині відмови позивача від банківської послуги на підставі письмової заяви клієнта про відмову від банківської послуги, у відповідача виникли зобов'язання в частині вчинення дій щодо закриття рахунку (рахунків) та переказу залишку коштів на вказаний позивачем інший рахунок.
Проте, відповідач безпідставно свої зобов'язання щодо здійснення закриття поточного рахунку та переказу залишку коштів на вказаний позивачем інший рахунок всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам договору не виконує.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі статтею 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом.
Судом встановлено, що позивач, який є власником коштів, які знаходяться на поточних рахунках в банку, не має можливості розпоряджатися або користуватися цими коштами, адже сертифікат відкритого ключа директора товариства ОСОБА_1 неправомірно заблоковано, при цьому після отримання заяв про закриття рахунків та перерахування залишку коштів відповідач не здійснив жодних дій щодо повернення грошових коштів в розмірі 2489173,25 грн.
Враховуючи викладене, бездіяльність банку у вигляді неперерахування залишку коштів, який станом на 20.06.2023 року становить 2489173,25 грн, з поточного рахунку позивача на інший рахунок, порушує права позивача як власника зазначених коштів, а тому суд доходить висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами обставин, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський "Райагробуд" до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про зобов'язання закрити поточний рахунок та перерахувати залишок коштів задовольнити.
2. Зобов'язати Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (01004, м. Київ, вул. Є. Чикаленка (перейменовано з Пушкінська), буд. 42/4, ідентифікаційний код 14361575) вчинити дії із закриття поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» (55214, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, буд. 80, ідентифікаційний код 03585403) НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві «Креді Агріколь Банк».
3. Зобов'язати Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (01004, м. Київ, вул. Є. Чикаленка (перейменовано з Пушкінська), буд. 42/4, ідентифікаційний код 14361575) перерахувати залишок коштів з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» (55214, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, буд. 80, ідентифікаційний код 03585403) НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві «Креді Агріколь Банк», який станом на 20.06.2023 року становить 2489173 (два мільйона чотириста вісімдесят дев'ять тисяч сто сімдесят три) грн 25 коп., на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» НОМЕР_2 , відкритий в Акціонерному товаристві Комерційному банку «ПриватБанк».
4. Стягнути з Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01004, м. Київ, вул. Є. Чикаленка (перейменовано з Пушкінська), буд. 42/4, ідентифікаційний код 14361575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» (55214, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, буд. 80, ідентифікаційний код 03585403) судовий збір в сумі 5368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.
5. Видати накази позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 04.12.2023.
Суддя Т.В. Васильченко