Постанова від 21.11.2023 по справі 18/257

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Харків Справа № 18/257

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

арбітражний керуючий - Тищенко О.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вх.1741П/3)

на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.07.2023 (суддя Киричук О.А., повний текст складено 31.07.2023), постановлену за результатом розгляду заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, у справі №18/257

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

до Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Під час процедури санації Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос" (далі - ПАТ "БК "Букрос") на адресу Господарського суду Полтавської області надійшла заява (вх.№7573 від 16.06.2023) Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ), у якій заявник просить надати Відділу дозвіл на реалізацію описаного та арештованого державним виконавцем нерухомого майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.07.2023 у справі №18/257 відмовлено у задоволенні заяви Відділу щодо надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника.

Не погодившись із означеною ухвалою, Відділ звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести постанову, якою заяву Відділу задовольнити в повному обсязі, надати дозвіл на реалізацію описаного та арештованого державним виконавцем нерухомого майна, а саме:

- нежитлових будівель за адресою: Полтавська область, Шишацький район (після змін Миргородський район), с.Сагайдак, вул.Привокзальна 1 А;

- нежитлових будівель за адресою: Полтавська область, Шишацький район (після змін Миргородський район), с.Сагайдак, вул.Шишацький шлях 3;

- нежитлових будівель за адресою: Полтавська область, Шишацький район (після змін Миргородський район), с.Дмитрівка, вул.Карпенка Віктора 2, кошти від реалізації вказаного майна будуть перераховані в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі, з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

На переконання апелянта, ухвала, що оскаржується, не відповідає дійсним обставинам справи та підлягає скасуванню з наступних підстав:

- судом першої інстанції не враховано, що надані арбітражним керуючим оцінки щодо вартості нерухомого майна були сформовані в автоматичній системі Фонду державного майна, при формуванні оцінок системою не враховується реальний стан майна, його зношеність та пошкодження. Відповідно до звіту №720 про незалежну оцінку від 03.11.2016 загальна вартість майна станом на листопад 2016 року склала 3 869 500,00 грн., відповідно до звіту №677 про незалежну оцінку від 26.09.2018 загальна вартість майна станом на вересень 2018 року склала 882 300,00 грн. З 2018 по 2023 власником майна не вживалось жодних дій не тільки для покращення майна, а навіть для збереження його цілісності;

- за період з 2018 (Тищенко О.І. арбітражним керуючим) по 2023 до Відділу не надано жодних документів щодо підтвердження сплати заборгованості по заробітній платі;

- станом на 2023 рік стягнення з боржника коштів та погашення заборгованості по заробітній платі можливе лише шляхом реалізації нерухомого майна.

До апеляційної скарги додано, зокрема, наступні документи: звіт Приватного підприємства «Центр незалежної оцінки та експертизи» про незалежну оцінку №720 (2016 рік); звіт Приватного підприємства «Центр незалежної оцінки та експертизи» про незалежну оцінку №677 (2018 рік).

Згідно зі ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

У розглядуваному випадку Відділом клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів не заявлялося, про наявність виняткових підстав для прийняття доказів судом апеляційної інстанції не зазначалося. За таких обставин колегія суддів не прийняла до розгляду надані Відділом додаткові докази.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.

Рух справи викладений у наявних у матеріалах справи ухвалах суду. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.07.2023 у справі №18/257 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 21.11.2023 о 12:00год.

Через підсистему «Електронний суд» 13.11.2023 від керуючого санацією ПАТ "БК "Букрос" надійшов відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), за змістом якого заявник просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Відділу, залишити в силі ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.07.2023 у справі №18/257.

ПАТ "БК "Букрос" не погоджується із доводами апеляційної скарги та вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що прийнята із дотриманням вимог матеріального та процесуального праву, з огляду на наступне:

- апелянтом не було проведено із боржником звірки заборгованості по заробітній платі, яка перебуває на виконанні в органі ДВС, на предмет встановлення тих вимог по боргах по заробітній платі, які в добровільному порядку були погашені боржником;

- згідно з оцінкою в автоматичній системі Фонду державного майна вартість об'єктів нерухомого майна боржника промислового призначення значно перевищує декларовану заявником суму коштів для погашення заборгованості по заробітній платі (у 25 разів);

- Відділом залишено поза увагою, що боржник має в розпорядженні не тільки основні засоби - нерухоме майно, що задіяно у виробничому процесі підприємства, а також інші активи, до складу яких входять, зокрема, кошти на рахунках, корпоративні права, рухоме майно та автомобілі. Заявник не має права звертати стягнення на нерухоме майно не здійснивши заходи щодо реалізації рухомого майна та корпоративних прав боржника;

- здійснюючи опис нерухомого майна боржника виконавча служба не надала можливості керуючому санації надати пропозиції щодо опису іншого майна, не задіяного у виробничому процесі. Звернення стягнення у виконавчому провадженні на основні фонди та оборотні засоби боржника, які безпосередньо задіяні у виробничому та технологічному процесах виробництва, може мати наслідком перешкоджання веденню господарської діяльності боржника на стадії процедури санації, а також ускладнить у цілому проведення боржником погашення як конкурсної, так і поточної заборгованості перед кредиторами.

У судовому засіданні 21.11.2023 арбітражний керуючий проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники справи повноважних представників у судове засідання не направили, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомили. Належне повідомлення останніх про дату, час та місце судового засідання підтверджене матеріалами оскарження ухвали.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №18/257 про банкрутство ПАТ БК “БУКРОС” на стадії процедури санації.

Процедуру санації боржника введено ухвалою господарського суду Полтавської області 21.11.2017. Провадження у справі здійснюється за Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або банкрутом в редакції до 19.01.2013(далі Закон).

Заява Відділу виконавчої служби, що розгладається, мотивована тим, що на виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження №39211238 про стягнення з ПАТ “БК “Букрос” заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб та держави на загальну суму 12 135 289,29 грн. До складу зведеного виконавчого провадження входить 163 виконавчих провадження, у тому числі 90 виконавчих проваджень про стягнення заборгованості по заробітній платі на суму 2 133 709,61 грн.

Державним виконавцем 14.12.2022, з метою виконання рішень судів у межах зведеного виконавчого провадження, складено постанови про опис та арешт нерухомого майна боржника.

Відділ стверджує, що виконати рішення судів щодо стягнення з боржника ПАТ “БК “Букрос” заборгованість щодо заробітної плати шляхом звернення стягнення на кошти на рахунках боржника неможливо через їх відсутність, у зв'язку із чим виникла необхідність звернути стягнення на нерухоме майно боржника.

Враховуючи те, що на розгляді в Господарському суді Полтавської області перебуває справа №18/257 щодо визнання ПАТ “БК “Букрос” банкрутом, виникла необхідність отримання дозволу на реалізацію арештованого майна.

Згідно ст.1 Закону санація - це система заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів .

Частиною 4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції чинній до 19.01.2013)передбачено, що одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

За змістом розглядуваної заяви Відділ посилається на те, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів по заробітній платі не поширюється.

Дійсно, відповідно до положень ч.6 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Проте означені положення законодавства не виключають права керуючого санацією у процедурі санації здійснювати погашення вимог кредиторів боржника по заробітній платі самостійно та за наявності у боржника активів, які не використовуються в господарській діяльності боржника.

Згідно абз.4 ч.4 ст.17 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнаня його банкрутом» арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації.

Право розпоряджатися майном боржника у цій процедурі надано виключно керуючому санаці.

За змістом апеляційної скарги Відділ зазначає про те, що за період з 2018 по 2023 арбітражним керуючим не надано жодних документів щодо підтвердження сплати заборгованості по заробітній платі.

У свою чергу, арбітражний керуючий у відзиві на апеляційну скаргу та безпосередньо у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 21.11.2023 наголошував на тому, що частина вимог по заробітній платі у добровільному порядку була погашена боржником, а Відділом не було проведено жодної звірки із підприємством ПАТ "БК "Букрос".

У контексті положень ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 01.01.2023) виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: законності; диспозитивності; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Недотримання означених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження. У разі неспівмірності вжитих органом ДВС заходів з виконання судового рішення на користь стягувача боржник може понести додаткові майнові втрати внаслідок визначення державним виконавцем неефективної черговості стягнення на кошти та інше майно боржника. Зазначене зумовлює обов'язок органу ДВС вживати заходів щодо примусового виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно боржника в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом.

Отже, при прийнятті рішення слід з'ясувати, чи відповідають принципу співмірності вимоги органу ДВС про надання господарським судом згоди на звернення стягнення на нерухоме майно ПАТ "БК "Букрос" у зведеному виконавчому провадженні, у межах якого поряд з вимогами по заробітній платі задовольняються інші вимоги третіх осіб.

Як убачається зі змісту розглядуваної заяви, Відділ просить надати дозвіл на реалізацію описаного та арештованого державним виконавцем нерухомого майна, а саме:

- нежитлових будівель за адресою: Полтавська область, Шишацький район (після зміни назви Миргородський), селище Сагайдак, вул.Привокзальна, 1А;

- нежитлових будівель за адресою: Полтавська область, Шишацький район (після зміни назви Миргородський), селище Сагайдак, вул.Шишацький шлях, 3;

- нежитлових будівель за адресою: Полтавська область, Шишацький район (після зміни назви Миргородський), село Дмитрівка, вул.Карненко Віктора, 2.

Відповідно до оцінки в автоматичній системі Фонду державного майна вартість означених об'єктів нерухомого майна промислового призначення становить:

- 1 564 106,00 грн. - нежитлових виробничих будівель за адресою: Полтавська область, Шишацький район (після зміни назви Миргородський), с.Сагайдак, вул.Привокзальна, 1 А;

- 10 605 223,78 грн. - нежитлових виробничих будівель за адресою: Полтавська область, Шишацький район (після зміни назви Миргородський), с.Сагайдак, вул.Щишацький шлях, 3;

- 39 023 972,83 грн. - нежитлових адміністративних будівель за адресою: Полтавська область, Щишацький район (після зміни назви Миргородський), с.Дмитрівка, вул.Карпенко Віктора, 2.

Тобто, загальна вартість означених об'єктів істотно перевищує декларовану Відділом суму коштів для погашення заборгованості по заробітній платі.

При цьому судова колегія відхиляє викладені у апеляційній скарзі доводи Відділу про неврахування при формуванні оцінок системою реального стану майна, його зношеності та пошкодження, оскільки Відділом не надано належних та допустимих у контексті норм ГПК України доказів на підтвердження іншої вартості спірних об'єктів нерухомого майна.

Твердження скаржника про те, що з 2018 по 2023 власником майна не вживалось жодних дій не тільки для покращення майна, а навіть для збереження його цілісності, не базуються на жодних доказах.

Повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство, що здійснюється на стадії процедури санації, покладається на керуючого санацією боржника, який зобов'язаний вживати заходів для захисту майна боржника та вчиняти дії щодо погашення вимог кредиторів, у тому числі по заробітній платі.

За змістом апеляційної скарги Відділ зазначає, що станом на 2023 рік стягнення з боржника коштів та погашення заборгованості по заробітній платі можливе лише шляхом реалізації нерухомого майна.

У свою чергу, за змістом відзиву на апеляційну скаргу та безпосередньо у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 21.11.2023 арбітражний керуючий наголосив, що боржник має в розпорядженні інші активи, до складу яких входять, зокрема, кошти на рахунках, корпоративні права, рухоме майно та автомобілі.

Згідно ч.5 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Судова колегія, разом з іншим, враховує наступне. Відповідно до п.1 ч.1 ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 21.11.2023 арбітражний керуючий також пояснив, що майно, на яке виконавча служба бажає звернути стягнення є дві останні виробничі бази, які знаходяться у селищі Сагайдак по вул.Шишацький шлях, 3 - місця зберігання виробничого обладнання та автомобілі, а по вул.Привокзальна,1А розташовані допоміжні споруди для вантажних робіт до залізничних колій. У селі Дмитрівка розташований комплекс будівель бази відпочинку, що на сьогодні під час прийнятого рішення щодо відновлення виробничої діяльності буде використовуватися як складські виробничі приміщення та адміністративна будівля управління підприємством.

За таких обставин звернення стягнення виконавчою службою на основні засоби, що задіяні у виробничому процесі, можуть мати наслідком припинення процедури санації, спричинити значні збитки не тільки внаслідок позбавлення боржника активу, а й внаслідок руйнування виробничого циклу, в результаті відновлення якого можливе відновлення добування нафти та газу із наявних свердловин та на стадії процедури санації максимально погасити вимоги як конкурсних, так і поточних кредиторів.

Процедура санації є приорітетною процедурою у справі про банкрутство, оскільки є системою заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарської становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів( постанова Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №296/1908-б/14).

Верховний Суд у постанові від 07.06.2018 у справі № 9/83 зазначив, що саме в судовій процедурі санації вирішується основне завдання - фінансове оздоровлення господарюючого суб'єкта.

За таких обставин Відділом не обґрунтована необхідність звернення стягнення саме на нерухоме майно боржника, яке задіяне у виробничому процесі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Полтавської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, оскаржуваної ухвали - без змін.

Такий результат апеляційного перегляду з урахуванням приписів ст.129 ГПК України має наслідком покладення витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.07.2023 у справі №18/257 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 30.11.2023.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков