СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
04 грудня 2023 року м. Харків Справа № 922/5140/14
Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Слободін М.М.
розглянувши апеляційну скаргу ДП «Конярство України» (2422Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.10.2023 у справі № 922/5140/14 (повний текст якої складено та підписано в приміщенні господарського суду Харківської області 31.10.2023 суддею Усатим В.О.)
за заявою Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ
до Державного підприємства "Лозівський кінний завод №124", с. Кінне Лозівського району Харківської області
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.10.2023 у справі № 922/5140/14 закрито провадження з розгляду клопотання ДП "Конярство України" про заміну учасника справи його правонаступником (вх. № 11282 від 05.05.2023).
ДП «Конярство України» із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26.10.2023 у справі № 922/5140/14. Повернути справу до господарського суду Харківської області для продовження розгляду клопотання ДП «Конярство України» про заміну учасника справи на його правонаступника.
Одночасно апелянт звернувся із клопотанням про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що зазначений строк було пропущено через те, що у судовому засіданні 26.10.2023 проголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали, а з повним текстом вказаної ухвали ДП «Конярство України» ознайомилося лише 04.11.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (повний текст ухвали було оприлюднено в ЄДРСР 02.11.2023), просить його поновити.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/5140/14. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ДП «Конярство України» (2422Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.10.2023 у справі № 922/5140/14 до надходження матеріалів справи.
28.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 922/5140/14.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим господарським судом 26.10.2023, повний текст якої складено 31.10.2023, а отже, строк подання апеляційної скарги сплив 10.11.2023. Проте, скаржник звернувся з апеляційною скаргою 13.11.2023.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження ухвали місцевого господарського суду.
Суддя-доповідач зазначає, що частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 8 частини другої, пунктом 4 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі має бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. До апеляційної скарги додаються: докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Такими доказами можуть бути, зокрема, поштовий конверт з трек-номером, у якому копія оскаржуваної ухвали надійшла скаржникові або копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що повертається до відповідного суду після вручення судового рішення та долучається до матеріалів справи.
Аналогічний висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 20.09.2019 у справі № 873/55/19 та від 23 травня 2023 року у справі № 922/360/22.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що з повним текстом оскаржуваної ухвали ознайомився 04.11.2023 в ЄДРСР.
Враховуючи, що до матеріалів апеляційної скарги заявником в порушення вимог пункту 4 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не додано належних доказів на підтвердження дати отримання ним копії повного тексту оскаржуваної ухвали господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд позбавлений можливості оцінити підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду в контексті пункту 1 частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, заявнику необхідно усунути недоліки апеляційної скарги, а саме подати до суду належні докази отримання скаржником копії оскаржуваного судового рішення відповідно вимог пункту 4 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України.
Також, відповідно до п. 3 ч.3. ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":
сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржника (банкрут);
учасниками у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
учасниками ліквідаційної процедури є учасники справи - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства. Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, згідно визначення наданого в ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності...»
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства:
- сторонами у справі про банкрутство є - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
- кредиторами боржника є - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
При цьому, суддя-доповідач зауважує, що зазначений Законом про банкрутство перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Апелянтом до матеріалів апеляційної скарги додано докази, якими він підтверджує направлення копії апеляційної скарги:
- Фонду Державного майна України;
- Харківській обласній прокуратурі;
- Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції;
- арбітражному керуючому Гнатченко П.М.
Разом з тим, в порушення вимог п. 3 ч.3. ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги скаржником не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів іншій стороні у справі (з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу) , а саме:
- Державному підприємству «Державний резервний насіннєвий фонд України»
- Головному управлінню ДПС у Харківській області.
Отже, апелянтом належним чином не було виконано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 ГПК України, що також є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Суддя-доповідач також звертає увагу на те, що частиною 6 статті 42 ГПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до абз.1 ч.7 ст.42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно з абз.2 ч.7 ст.42 ГПК України, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Отже, Лозівський міськрайонний центр зайнятості та ДП «Лозівський кінний завод» віднесені до категорії осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЕСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
В підсистемі “Електронний суд” інформація стосовно наявності у Лозівського міськрайонного центру зайнятості та ДП «Лозівський кінний завод» електронних кабінетів відсутня.
Таким чином, за цих обставин апелянт звільняється від обов'язку надсилання копії апеляційної скарги Лозівському міськрайонному центру зайнятості та ДП «Лозівський кінний завод».
Крім того, згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тлумачення змісту підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" приводить до висновку, що законодавцем визначено необхідність сплати судового збору за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено вказаним Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Близький за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 29.05.2018 у справі №915/955/15.
Відповідно до приписів Закону України "Про державний бюджет на 2023 рік" один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн.
Таким чином, за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Втім, при поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, що також є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги, заявнику апеляційної скарги необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.10.2023 у справі №922/5140/14 у розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані вище обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ДП «Конярство України» (2422Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.10.2023 у справі № 922/5140/14 залишити без руху.
2. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
3. Роз'яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя М.М. Слободін