ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
"29" листопада 2023 р. Справа № 918/816/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Василишин А.Р.
судді Бучинська Г.Б.
судді Маціщук А.В.
секретар судового засідання Мельников О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" та представника Меткого Олега Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 19 червня 2023 року по справі №918/816/22 (суддя - Політика Н.А.)
час та місце ухвалення рішення: 19 червня 2023 року; м. Рівне, вул. Набережна, 26-А; повний текст рішення складено 30 червня 2023 року
за позовом ОСОБА_1
до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія"
Відповідача 2: ОСОБА_2
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:
Третя особа 1: ОСОБА_3
Третя особа 2: ОСОБА_4
Третя особа 3: ОСОБА_5
Третя особа 4: ОСОБА_6
про відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства
за участю представників:
від Позивача, Третіх осіб - не з'явилися;
від Відповідача 1 - Лабовкін О.О.;
від Відповідача 2 - Дробот Д.М..
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_7 (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" (надалі - Відповідач 1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача ОСОБА_3 (надалі - Третя особа 1), про відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 січня 2023 року, серед іншого: залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_8 (надалі - Третя особа 2), Третя особа 3 (надалі - ОСОБА_5 ), Третя особи 4 (надалі - ОСОБА_6 ). Крім того, клопотання представника Позивача про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено; залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості співвідповідача (надалі - Відповідач 2).
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 19 червня 2023 року в справі №918/816/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено (том 6, а.с. 26-36).
Позивач не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 6, а.с. 222-225), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив суд рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 8 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 19 червня 2023 року в справі №918/816/22 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 19 червня 2023 року в справі №918/816/22 - залишено без змін.
21 листопада 2023 року поштовими засобами зв'язку (дата відправлення 13 листопада 2023 року) від представника Відповідача 2 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 75413 грн 42 коп. (том 7, а.с. 213-235).
21 листопада 2023 року поштовими засобами зв'язку (дата відправлення 13 листопада 2023 року) від представника Відповідача 1 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 150467 грн 10 коп. (том 7, а.с. 238-262).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 листопада 2023 року заяву представника Відповідача 2 про відшкодування судових витрат по справі №918/816/22 прийнято до розгляду. Розгляд заяви представника Відповідача 2 про ухвалення додаткового рішення по справі №918/816/22 призначено на 29 листопада 2023 року об 15:40 год.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 листопада 2023 року заяву представника Відповідача 1 про відшкодування судових витрат по справі №918/816/22 прийнято до розгляду. Об'єднано заяву представника Відповідача 1 та заяву представника Відповідача 2 про ухвалення додаткового рішення по справі №918/816/22 в одне провадження для спільного розгляду. Розгляд заяв про ухвалення додаткового рішення по справі №918/816/22 призначено на 29 листопада 2023 року об 15:40 год.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2023 року клопотання представників Відповідача 1 та Відповідача 2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, забезпечено представнику Відповідача 1 та представнику Відповідача 2 участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судове засідання від 29 листопада 2023 року представники Позивача та Третіх осіб не з'явилися.
В силу дії частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.
Зі змісту ухвали від 22 листопада 2023 року вбачається, що суд апеляційної інстанції повідомив сторін про дату, час та місце розгляду заяви.
Водночас, в силу дії частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Зважаючи на визначений частиною 3 статею 244 Господарського процесуального кодексу України процесуальний строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія апеляційного господарського суду вважає можливим розглянути питання щодо винесення додаткової постанови без участі представників Позивача та Третьої особи.
В судовому засіданні від 29 листопада 2023 року, представник Відповідача 1 підтримав доводи, наведені в заяві та вказав, що в матеріалах справи наявна копія Договору про надання правничої допомоги від 7 листопада 2022 року між Відповідачем 1 та адвокатом Лабовкіним О.О.. Представник вказав, що відповідно до пункту 4.1 Договору, надання Адвокатом правничої допомоги за дійсним Договором здійснюється за винагородою та є оплатним. У той же час, згідно із пунктом 4.1.1 Договору, сторони погодили, що розмір оплати за правничу допомогу, яка надається за дійсним Договором, визначається окремо у Додатковій угоді. Представник Відповідача 1 констатував, що до Договору укладено Додаткову угоду від 4 серпня 2023 року, відповідно до пункту 1 Додаткової угоди, Сторони погодили, що оплата за правничу допомогу, яка надається за дійсним Договором в рамках справи №918/816/22, яка розглядається в Північно-західному апеляційному господарського суду складає 150 000 гривень.
В судовому засіданні від 29 листопада 2023 року, представник Відповідача 2 підтримав доводи, наведені в заяві та вказав, що відповідно до пункту 1 Додаткової угоди від 7 серпня 2023 року до Договору, Сторони погодили, що оплата за правничу допомогу, яка надається за дійсним Договором в рамках справи №918/816/22, яка розглядається в Північно-західному апеляційному господарському суді складає 75 000 гривень. Представник зазначив, що Сторони, не зважаючи на пункт 4.2 Статті 4 даного Договору, дійшли згоди, що об'єм та загальна вартість наданої правничої допомоги в рамках Справи є повністю погодженими та не потребують додаткового узгодження/підтвердження шляхом підписання Актів або інших документів. За доводами представника Відповідача 2, зважаючи на вказаний пункт Договору з врахуванням Додаткової угоди до нього, представник Відповідача 2, виходячи з фіксованого розміру гонорару адвоката, до стягнення підлягають судові витрати в розмірі 75 000 грн. Представник також констатував, що до Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 13 листопада 2023 року додано Детальний опис наданих послуг.
Заслухавши пояснення представників Відповідача 1 та Відповідача 2 з приводу подання заяв Північно - західного апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що заяви про стягнення витрат на правничу допомогу слід залишити без розгляду.
При цьому, апеляційний господарський суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 1, 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями статті 124 Господарського процесуального кодексу України, особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 14 лютого 2019 року в справі №916/24/18, від 21 червня 2022 року в справі №908/574/20.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона
Таким чином, відшкодування судових витрат на правову допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Аналогічні висновки наведені і Верховним Судом в ухвалі від 1 лютого 2023 року в справі №921/262/19 та додатковій постанові від 16 червня 2021 року в справі №918/132/20.
При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У додатковій постанові від 17 грудня 2021 року в справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
Подібна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року в справі №921/221/21, від 31 травня 2022 року в справі №917/304/21.
В той же час, дослідивши подані заяви про відшкодування судових витрат від 13 листопада 2023 року та додані до них докази, колегія суду прийшла до висновку про залишення заяв без розгляду, з огляду на таке.
Суд апеляційної інстанції констатує, що 29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами». Цей Закон набрав чинності 21 липня 2023 року.
За змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18 жовтня 2023 року, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.
Тож з урахуванням вищеописаних змін колегія суду наголошує, що загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені статею 170 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6)перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статтею 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
В силу дії частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно абзацу 1 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Водночас, відповідно до абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
В той же час судом встановлено, що станом на момент подачі заяв до суду представник Позивача зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, в той же час, як сам Позивач є громадянином іноземної держави (Естонська республіка) і apriori не підпає під вимоги Законодавства України щодо обов'язковості такої реєстрації. Всі інші учасники (як і представник Позивача) на момент розгляду заяв також зареєстровані в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
У відповідності до абзацу 2 частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною 4 статі 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 3 статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Тож дослідивши заяви, подані представником Відповідача 1 та представником Відповідача 2 про стягнення витрат на правничу допомогу з урахуванням вищеописаних норм господарського процесу суду апеляційної інстанції констатує, що дані заяви з додатками були направлені учасникам по справі, в тому числі і Позивачу на адресу: Естонська Республіка, 13514, місто Таллін, вулиця Лауріпере, будинок 10 (том 7, а.с. 229, 250).
Однак, колегія суду звертає увагу заявників, що в матеріалах справи відсутні докази направлення заяви з додатками представнику Позивача - Корень О.М. (33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, буд. 32, офіс 406), котра на момент подачі відповідних заяв зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
При цьому, з дослідження матеріалів справи вбачається, що саме даний представник (Корень О.М.) уповноважений представляти інтереси Позивача, з огляду на його місце знаходження та те, що він є нерезидентом. Дане підтверджується тим, що всі документи, зокрема, й позовна заява, котрі подавалися Позивачем по даній справі підписані саме - представником Позивача (Корень О.М.), при цьому, її повноваження підтверджуються Ордером на надання правничої допомоги (в суді першої інстанції ордер серії АС 1039853 від 28 червня 2022 року (том 1, а.с. 15); в суді апеляційної інстанції - Ордер серія АС №1039861 від 18 липня 2022 року (том 6, а.с. 230)), та представники Відповідача 1, Відповідача 2 протягом розгляду справи не заявляли сумнівів щодо представництва Позивача.
При цьому, колегія апеляційного господарського суду звертає увагу заявника і на те, що дана справа (ще до внесення відповідних змін, що описано вище до Господарського процесуального кодексу України) розглядалася судами в загальному порядку виключно з огляду на факт існування офіційного представника Позивача на території України, а саме: Корень О.М..
В силу частини 1 статті 237 Цивільного кодексу України, представництво - це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником в суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 60 Господарського процесуального кодексу України, яка є спеціальною статтею процесуального закону щодо належного підтвердження повноважень представника в суді, передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Тому в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 Господарського процесуального кодексу України допустимим доказом повноважень адвоката для участі в судовому процесі, підписання заяв, скарг, клопотань та здійснення інших процесуально значимих дій є лише довіреність або ордер.
Дане в сукупності призводить апеляційний господарський суд до висновку, що за змістом нової редакції Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням вищевстановленого, заявники зобов'язані були направити електронні копії своїх заяв учаснику по справі - представнику Позивача (Корень О.М.).
Проте, як встановлено апеляційним господарським судом дане не вчинено а ні представником Відповідача 1, а ні представником Відповідача 2.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Необхідно зазначити, що стаття 129 Господарського процесуального кодексу України не містить прямої норми щодо обов'язкового надсилання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу іншій стороні. Однак відсутність такої вказівки не звільняє заявників від виконання обов'язку щодо надсилання копії доказів представнику Позивача на виконання вимог статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а тим більше не звільняє від обов'язку направити саму заяву щодо винесення додаткової постанови про стягнення витра на правничу допомогу.
Як вже вказано вище, при здійснивши перевірку матеріалів заяви Відповідача 1 та Відповідача 2 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу на відповідність вимогам частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, колегією суду встановлено, що заявниками не надало доказів направлення ані самої заяви, ані додатків до неї іншій стороні - представнику Позивача (Корень О.М.).
Положення статей 126-129 Господарського процесуального кодексу України вказують на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.
Склад і розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, а відтак ненадсилання копій відповідних доказів фактично призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку Аналогічний висновок викладений і у додатковій постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі №922/2821/18 та постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі №902/844/18.
Тобто, вищевказані дії заявників не лише порушують норми процесу (з урахуванням вищеописаних змін до ГПК України), а й по суті спрямовані на перешкоджання іншій стороні скористатися своїм правом на подачу заперечень щодо обгрунтованості заявлених витрат (адже з урахуванням того, що заявники не вчинили дій щодо електронного направлення заяв представнику Позивача, а лише направили такі заяви самому Позивачу в іншу Державу засобами поштового зв'язку, дане по суті унеможливлює, в десятиденний строк розгляду таких заяв, не лише подати будь-які заперечення іншою стороною, але й взагалі отримати таку заяву до закінчення строку для розгляду вищевказаних заяв Відповідача 1 та Відповідача 2).
З урахуванням усього вищеописаного Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що до заяв про відшкодування судових витрат не додано жодних доказів на підтвердження надсилання вказаної заяви з доданими до неї документами на адресу представника Позивача - Корень О.М. (котра зареєстрована в підсистемі «Електронний суд» та відповідно має свій електронний кабінет).
Імперативними приписами частини 3 статті 43, частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відтак, враховуючи вказане вище колегія суду залишає без розгляду заяву Відповідача 1 та заяву Відповідача 2 про відшкодування судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 129, 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" та заяву представника Меткого Олега Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 19 червня 2023 року по справі №918/816/22 - залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
3. Справу №918/816/22 повернути до Господарського суду Рівненської області.
Повний текст ухвали виготовлено 4 грудня 2023 року.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Маціщук А.В.