ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
"04" грудня 2023 р. Справа № 924/1080/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Василишин А.Р.
судді Філіпова Т.Л.
судді Бучинська Г.Б.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2023, повний текст судового рішення складено 15 вересня 2023 року по справі №924/1080/21 (суддя Субботіна Л.О.)
за позовом ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору ОСОБА_2
до 1. Приватного акціонерного товариства "Холод"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля"
про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 29 січня 2021 року, 20 травня 2021 року та застосування наслідків недійсності правочинів
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Хмельницької області 28 жовтня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Приватного акціонерного товариства "Холод" (надалі - Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" (надалі - Відповідач 2) про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 29 січня 2021 року та від 20 травня 2021 року та застосування наслідків недійсності правочинів.
На адресу суду 23 листопада 2021 року надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 (надалі - Третя особа), який просив визнати недійсними оспорювані договори, застосувавши наслідки недійсності правочинів.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2023 року по справі №924/1080/21 позови Позивача та Третьої особи про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 29 січня 2021 року та 20 травня 2021 року та застосування наслідків недійсності правочинів - задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від Відповідача 2 до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга через підсистему "Електронний суд" (датована 13 листопада 2023 року). Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі Відповідач 2 просить поновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційного оскарження судового рішення місцевого господарського суду, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних заяв Третьої особи та Позивача у повному обсязі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду 20 листопада 2023 року по справі №924/1080/21 апеляційну скаргу Відповідача 2 залишено без руху. Встановлено десятиденний строк з моменту отримання відповідної ухвали задля усунення недоліків, а саме: надання доказів суду апеляційної інстанції щодо сплати 382 277 грн 88 коп. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2023 року по справі №924/1080/21, а також доказів, які підтверджують надсилання копії апеляційної скарги разом з доданими додатками з листом опису вкладення Позивачу.
01 грудня 2023 року від Відповідача 2 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків. До зазначеної заяви Відповідач 2 надав докази, які підтверджують надсилання копії апеляційної скарги разом з доданими додатками з листом опису вкладення Позивачу, що як наслідок є причиною часткового виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 листопада 2023 року по справі 924/1080/21. Також Відповідач 2 обґрунтовує причини не усунення вказаних в ухвалі суду апеляційної інстанції від 20 листопада 2023 року недоліків в частині сплати судового збору в розмірі 382 277 грн 88 коп.. Із підстав висвітлених в поданій заяві, Відповідач 2 просить продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги Відповідача 2 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2023 року по справі №924/1080/21 до 03 січня 2024 року включно.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції констатує про наступне.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Господарським процесуальним кодексом України також визначено принципи здійснення господарського судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено Указом №734/2023 Президента України від 06 листопада 2023 року строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
2 березня 2022 року на офіційній веб-сторінці Ради суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно із пунктом 6 яких судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
4 березня 2022 року Верховний Суд у своїх рекомендаціях щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, опублікованих на офіційному веб-сайті, зазначив, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
З огляду на викладене, повернення апеляційної скарги без можливості Відповідачем 2 усунути недоліки після поданого ним клопотання про відстрочення сплати судового збору по справі №924/1080/21 в даному випадку суперечить завданню господарського судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 55 Конституції України передбачено, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно, суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Разом з тим, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України у справі №911/1106/16 від 31 травня 2021 року, Постанові Верховного Суду у справі №6/6 від 27 лютого 2018 року).
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати Відповідачу 2 - можливість захистити своє право в суді та усунути недоліки.
Згідно зі статтею 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
У той же час, з метою забезпечення Конституційного права особи на доступ до суду, враховуючи продовження воєнного стану відповідно до Указу Президента України №734/2023 від 06 листопада 2023 року строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб та беручи до уваги обставини, викладені в заяві Відповідача 2, суд апеляційної інстанції вважає за можливе одноразово задовольнити заяву Відповідача 2 та продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги для виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2023 року по справі 924/1080/21 щодо сплати судового збору до 03 січня 2024 року включно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 119, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2023 року по справі №924/1080/21 до 03 січня 2024 року включно - задовольнити.
2. Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2023 року по справі №924/1080/21 задля надання суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 382 277 грн 88 коп до 03 січня 2024 року включно.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Копію ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Поділля" до зареєстрованого електронного кабінету.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.