Справа № 234/2290/17
Провадження № 1-кс/202/8766/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
УХВАЛА
27 листопада 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань від 24.01.2022 про закриття кримінального провадження № 42015050000000477, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163, ч. 2 ст. 397 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Краматорського міського суду Донецької області звернувся ОСОБА_3 зі скаргою на рішення слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань від 24.01.2022 про закриття кримінального провадження № 42015050000000477, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163, ч. 2 ст. 397 КК України.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням голови Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 липня 2023 року № 747/0/15-23 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області» змінено з 07 серпня 2023 року територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Водночас згідно з цим рішенням Вищої ради правосуддя Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська належить продовжити розгляд справ, які надійшли до 06 серпня 2023 року включно на розгляд цього суду у порядку, визначеному частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22.
Отже, судові справи, які станом на день видання Верховним Судом розпорядження від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» перебували в провадженні Краматорського міського суду Донецької області, підсудні Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська, що узгоджується з позицією Ради суддів України, викладеною у рішенні від 17.08.2023 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023 справа розподілена в провадження судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що слідчим у порушення ч. 2 ст. 9 КПК України не виконані вказівки ухвали Апеляційного суду Донецької області від 05.10.2016, Краматорського міського суду від 01.04.2019 та від 03.04.2019, оскільки перевірка заяви ОСОБА_3 від 26.12.2017 про застосування заходів безпеки у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві» не проведена, а саме не проведена ретельна перевірка, зазначених в заяві обставин, не допитано з цього приводу ОСОБА_3 , членів його родини, громадян ОСОБА_4 та інших, яких він вказував під час допиту в якості свідка в провадженні. Не допитано свідків за фактом незаконного спостереження за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на яких вказують свідки. В оскаржувані постанові не проведено аналіз та не зроблено висновок отриманої під час допитів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 інформація щодо візуального спостереження, оскільки жоден довод заявника не спростований: не встановлено посадові особи військової прокуратури та СБУ, які здійснювали візуальне спостереження за ОСОБА_5 у квітні 2015 року; ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 не пред?явлені для впізнання працівників Управління нагляду за додержанням законів ОС сил АТО ГПУ та СБУ, які чергували під квартирою будинку АДРЕСА_1 у квітні 2015 року; у ОСОБА_5 не з'ясовано яким чином на неї здійснювався тиск: порушення її прав, у тому числі у вигляді прослуховування її телефонних розмов хоча в тексті оскаржуваної постанови про вказані факти зазначено; слідчий відзначає, що, за показами працівників прокуратури, НСРД стосовно ОСОБА_5 спостереження не здійснювалось, але це означає, що НСРД не здійснювалось підставі законних судових рішень, а тому свідчить про здійснення НСРД позапроцесуальний спосіб у квітні-серпні 2015 року із зловживання перевищенням службових повноважень працівниками правоохоронних органів, органи досудового розслідування та процесуального керівництва, відмовляються встановлювати; жодна посадова особа органів досудового розслідування та процесуального керівництва не спромоглася вивчити матеріали оперативно-розшукових справ, які проводились у березні-серпні 2015 року працівниками СБУ з метою прослуховує телефонних розмов ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та інших, що відображалось у листах ОЩ ЦУ СБ України у цей період.
Просить слідчого суддю поновити строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження, оскільки він її отримав 18.02.2022 та скасувати зазначену постанову.
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з заявою, в якій підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, яким винесено оскаржувану постанову, ОСОБА_12 , або будь-яка інша особа органу досудового розслідування, в судове засідання не з'являлись, про місце, дату та час розгляду скарги повідомлені належним чином. Матеріали кримінального провадження на вимогу слідчого судді надали.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчим суддею, з урахуванням викладеного, принципу диспозитивності кримінального провадження, визнано можливим розглянути скаргу у відсутність сторін, на підставі доводів, викладених в самій скарзі, та матеріалів кримінального провадження.
Дослідивши матеріали скарги, зокрема копію оскаржуваної постанови, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42015050000000477, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163, ч. 2 ст. 397 КК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Враховуючи дату отримання копії постанови про закриття кримінального провадження заявником ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає поважними причини пропуску строку звернення зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, а відтак наявні підстави для поновлення такого строку.
Підстави для закриття кримінального провадження визначені ст. 284 КПК України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Постановою слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань від 24.12.2022 кримінальне провадження № 42015050000000477, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163, ч. 2 ст. 397 КК України закрито у зв'язку з відсутністю у діях працівників Управління нагляду за додержанням законів об'єднаними силами антитерористичної операції Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України (з серпня 2015 року військова прокуратура сил антитерористичної операції) та співробітників Служби безпеки України, ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 397 КК України.
Виходячи зі змісту ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
У відповідності до ст. 110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи (установи), яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, дізнавачем доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Проте, вказані положення кримінального процесуального закону фактично не були дотримані органом досудового розслідування при прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно матеріалів кримінального провадження 24 грудня 2021 року було проведено допит ОСОБА_3 у якості свідка у кримінальному провадженні, в якому останній повідомляв про свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 щодо подій, які є предметом досудового розслідування. Однак, матеріали провадження мають тільки протокол допиту свідка ОСОБА_11 . Будь-яких інших документів або дій щодо допиту або неможливості допиту інших свідків, зазначених ОСОБА_3 , матеріали провадження не містять.
Зазначене свідчить про неповноту проведеного досудового розслідування.
Крім цього, слідчий в постанові про закриття кримінального провадження викладає показання свідків, однак не здійснює, всупереч ст. 94 КПК України, їх оцінку. Тобто, не зазначає, які отримані ним докази під час досудового розслідування підтверджують або спростовують факт вчинення кримінальних правопорушень.
Отже, постанова про закриття кримінального провадження є передчасною, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 9, 22, 26, 110, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань від 24.01.2022 про закриття кримінального провадження № 42015050000000477, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163, ч. 2 ст. 397 КК України - задовольнити.
Постанову Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань від 24.01.2022 про закриття кримінального провадження № 42015050000000477, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163, ч. 2 ст. 397 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1