справа № 208/8402/23
№ провадження 2/208/1267/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
20 листопада 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого, судді - Івченко Т.П.
за участю: секретаря судового засідання - Шостак А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 «про стягнення коштів»,-
встановив:
1.Позиція позивача.
21.01.2013 року Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК» надав у кредит ОСОБА_1 в розмірі 30000,00 грн., згідно заяви № 001-03768-210113.
У відповідності до умов п.2.3. ч.1 та п.1.1. ч.3 Кредитного договору Клієнту надано кредитні кошти на 50 місяців, шляхом перерахування на поточний рахунок Відповідача, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1 за період ї 21.01.2013 року по 23.01.2013 рік.
Згідно п.2.4. ч.1 Кредитного договору, Клієнт зобов'язується сплатити проценти в розмірі 9,99% річних за користування кредитом.
Згідно п.2.5. Кредитного договору, Клієнт зобов'язується сплатити комісію в розмірі 3,49% в місяць за обслуговування кредитної заборгованості.
Відповідно до п. 3.1. ч.3 Кредитного договору, Клієнт погашає кредитну заборгованість не пізніше 21 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів в сумі 1783,00 грн. у відповідності до графіку платежів на відкритий рахунок, відкритий згідно п.2.7. ч.2 Кредитного договору.
2.06.2020 між публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю«ПРОФІТ ФАЙНЕНС» був укладений Договір № 2253/К про відступлення прав вимоги, з додатками до нього, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за Кредитним договором відступлено Позивачу.
Відповідно до п. .1 Договору про відступлення та на умовах, встановлених ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до: позичальників фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом- Боржники, включаючиправавимоги допрагонаступниківБоржників, спадкоємців Боржників, за кредитними договорами, договорамипронадання кредиту (овердрафту) тощо, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно рестру у Додатку № 1 до цього Договору.
Станом до дату звернення до суду з цим позовом, розрір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 68293,58 гривень, в тому числі:
-Основна сума заборгованості - 23162,16 грн.;
-Заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 8915,67 грн.;
-Заборгованість по комісіях - 34551,00 грн.;
-Сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту - 1202,05 грн.;
-Сума 3% річних від процентів за період прострочення повернення відсотків - 462,70 грн.
Таким чином, в результаті укладення Договору про відступлення кредитором у зобов?язанні, за Кредитним договором, стало ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», яке відповідно до умов Договору про відступлення набуло права вимагати замість первісного кредитора - ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» належне виконання боржником ОСОБА_1 зобов?язань в межах переданого права вимоги, яке на пред?явлення цього позову залишається непогашеним.
Як було зазначено вище, факт надання коштів та умови повернення коштів зафіксоване у Кредитному договорі, який підписано Відповідачем в якому, зокрема, зазначено, про надання ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» коштів у розмірі 30 000,00 грн. які ОСОБА_1 зобов?язувався повернути у тій же сумі не пізніше 21.03.2017 та випискою по рахунку НОМЕР_1 за період з 21.01.2013 по 23.01.2013 від 23.01.2013.
Станом на подачу позову Відповідач не повернув Позивачу кредитні кошти у розмірі 23 162,16 грн.
Згідно п. 2.4. Частини 1Кредитного договору, Клієнт зобов?язується сплатити проценти в розмірі 9,99 % (дев?ять цілих дев?яносто дев?ять сотих відсотків) річних за користування кредитом.
Відповідно, сума процентів за користування кредитом склала 8 915,67 грн.
Згідно п. 2.5. Частини 2 Кредитного договору, Клієнт зобов?язується сплатити комісію врозмірі 3,49 %(три цілих сорок дев?ять сотих відсотків) вмісяць за обслуговувания кредитної заборгованості.
Відповідно, сума комісії за обслуговування кредитної заборгованості склала 34 551,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. У ч.2 ст. 625 ЦК України прямо зазначено,що 3% річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3% річних за основу має братись прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
02.06.2020 року АТ «ДЕЛЬТА БАНК» та Позивач склали Додаток № 1 до Договору про відступлення, яким засвідчили відступлення (передання) АТ «ДЕЛЬТА БАНК» як первісним кредитором та набуття (прийняття) ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» як новим кредитором права вимоги за Кредитним договором.
Таким чином, ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» з 02.06.2020 року є кредитором у зобов'язанні відповідача за кредитним договором.
2.Позиція відповідача.
Відповідач, ОСОБА_1 , про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомила, судова повістка - виклик направлена відповідачу на останню відому суду адресу і в силу ст.131 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними. Відзив відповідач на позов не подала. Заяв та клопотань про проведення розгляду за її відсутності не подавала.
3.Процесуальні питання, заяви та клопотання.
13 вересня 2023 року позивачем подано даний позов до суду (а.с. 1-5).
13 версеня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано до провадження судді Івченко Т.П. (а.с. 22).
04 жовтня 2023 року судом отримано довідку про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с. 24).
04 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 25).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
4.Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що 21 січня 2013 року ОСОБА_1 підписала Заяву № 001-03768-210113 з Приватним акціонерним товариством «Дельта Банк», угідно до умов якої сума кредиту становить 30000,00 грн. строком на 50 місяців, розмір процентної ставки - 9,99% річних; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 3,49 % в місяць (а.с. 6).
21 січня 2013 року ОСОБА_1 написала заяву про перерахування кредитних коштів у сумі 30000,00 грн. на рахунок № НОМЕР_2 (а.с. 8).
Згідно даних про кредит від 21.01.2013 року сума кредиту 30000,00 грн., строк кредиту - 50 місяців (а.с. 9).
Відповідно до довідки про кредит №001-03768-210113 від 21 січня 2013 року встанвлено, що вартість послуги становить 30000,00 грн., процентна ставка фіксована 9,99% річних фіксована; плата за обслуговування кредитної заборгованості 3,49% щомісячно від суми кредиту (а.с. 10).
Згідно виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 21.01.2013 року по 23.01.2013 року встановлено, що 22.01.2013 року відбулось зарахування на рахунок у розмірі 30000,00 грн. (а.с. 11).
02 червня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» укладено Договір № 2253/К про відступлення прав вимоги (а.с. 12-14).
Згідно до Додатку № 1 до Договору 2253/К про відступлення парв вимоги від 02.06.2020 року право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 006-03040-011212 перейшло до ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» (а.с. 15).
5.Норми права застосовані судом та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.
Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У зв'язку з викладеним є очевидним, що у разі укладення договору у письмовій формі усі його умови повинні бути викладеними в договорі та підписаними сторонами.
В силу ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За нормою ст; 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як зазначено в ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Підстави для заміни кредитора в зобов'язанні перелічені в статті 512 ЦПК України, відповідно до якої до них (підстав) відносяться відступлення права вимоги, правонаступництво, виконання обов'язку боржника поручителем, виконання обов'язку боржника третьою особою.
В силу ст. 514 ЦПК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі заміни кредитора у зобов'язанні суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії цивільного процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, таким чином, суд вважає, що заявлена позовна вимога, щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 001-03768-210113 від 21 січня 2013 року року у ромірі 68293,58 гривень, підлягає задоволенню.
Вказаний висновок відповідає висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 336/887/18 (провадження № 61-11747св19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
6.Судові витрати.
Враховуючи прийняття рішення про задоволення позовних вимог, згідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі відповідачем, на користь позивача.
Згідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених позовних вимог, а враховуючи встановлених підстав для задоволення заявлених вимог у повному обсязі, підлягають покладенню на відповідача у повному обсязі.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат у розмірі 5000,00 грн. та в якості доказів понесених витрат на правничу допомогу надано лише Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1456162 від 08 вересня 2023 року. Вказаний доказ на відшкодування судових витрат пов'язаних зі сплатою правової допомоги не є достатнім.
Керуючись ст.ст.1, 2, 12,ч.2 ст.13,81, 141, 174,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 «про стягнення коштів» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на корись Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс», код ЄДРПОУ 43160452, юридична адреса реєстрації: місто Львів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 212, офіс 413, заборгованість у ромірі 68 293 (шістдесят вісім тисяч двісті дев'яносто три) гривні 58 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на корись Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс», код ЄДРПОУ 43160452, юридична адреса реєстрації: місто Львів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 212, офіс 413, витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Сторони по справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс», код ЄДРПОУ 43160452, юридична адреса реєстрації: місто Львів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 212, офіс 413;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Івченко Т. П.