Справа № 211/5526/23
Провадження № 2/211/2407/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( заочне )
04 грудня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бірж Д.В.,
у відсутність сторін,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» (далі - ТОВ «Житлосервіс-КР») звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зазначивши, що позивачем з 01.07.2013 розпочато функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди та групи будинків та споруд, об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях Довгинцівського району м. Кривого Рогу, в тому числі по АДРЕСА_1 . Відповідачі є споживачами наданих позивачем послуг з утримання будинків та прибудинкових територій по АДРЕСА_2 . Відповідач ОСОБА_1 01.07.2013 уклала з позивачем відповідний договір за № 309 та зобов'язалася згідно умов договору оплачувати житлово-комунальні послуги не пізніше 20-го числа місця, що настає за розрахунковим. Боржники належним чином зобов'язання з оплати наданих послуг не виконували, в результаті чого за період з 01.08.2020 по 30.07.2023 утворилась заборгованість у сумі 11 666,80 грн. Тому позивач просить стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості, а також інфляційні витрати в сумі 457,10 грн. та 3% річних в сумі 123,20 грн.
Ухвалою суду від 04 вересня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 04 грудня 2023 року розгляд справи ухвалено проводити в заочному порядку.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.
Згідно поданої до суду заяви, представник позивача просить проводити розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає.
Відповідачі не повідомили причини неявки, відзиву на позов не подали.
Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом та не оспорюється учасниками процесу, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ТзОВ «Житлосервіс-КР» за вказаною адресою.
Відповідач ОСОБА_2 за відомостями Єдиного державного демографічного реєстру у період з 12.10.2016 по 20.07.2021 була зареєстрована по АДРЕСА_3 .
Згідно статті 162 Житлового кодексу України, плата за користування житловим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строк внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату ї плату за комунальні послуги.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктами 1, 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
01 липня 2013 року між ТОВ «Житосервіс-КР» та ОСОБА_1 було укладено договір № 309 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Матеріалами справи підтверджено, що в період 01.08.2020 по 31.07.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , позивачем надавалися житлово-комунальні послуги, плата за надання яких нараховувалася за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за вказаний період, сума заборгованості за житлово-комунальні послуги становить 11 666,80 грн., що не спростовано відповідачем.
Оскільки між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», тощо, відповідач має зобов'язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів.
Крім того, згідно з частиною другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги зазначене, правовідносини і зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 369/88/17, провадження № 61-4924св18).
Отже, вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Оскільки неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, який не спростовано відповідачем.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (часина перша сттаті 2 ЦПК України).
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частини першої статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суму боргу за житлово-комунальні послуги в заявленій сумі, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту користування послугами по АДРЕСА_2 відповідачем ОСОБА_2 з огляду на інформацію зареєстрованого її місця проживання у спірний період.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2 684,00 грн., сплачений ним при подачі заяви про видачу судового наказу та позовної заяви до суду, тому суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати.
Керуючись ст. 162 ЖК України, ст.ст. 257, 264, 267, 509, 525 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України,суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» - частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» (код ЄДРПОУ 38334911, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Спаська, буд. 17-А), заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, що виникла за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.08.2020 по 30.07.2023 у сумі 11 666 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 80 коп. та за період з 21.09.2020 по 21.02.2022 інфляційні втрати в сумі 457 (чотириста п'ятдесят сім) гривень 10 коп. і 3% річних у сумі 123 (сто двадцять три) гривні 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко