Справа № 199/5380/23
(1-кп/199/506/23)
УХВАЛА
04.12.2023 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участі: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.
Дане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому, у разі визнання останнього винуватим у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Крім того, ОСОБА_3 було оголошено у розшук, а тому прокурор убачає, що перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є всі підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду. Також сторона обвинувачення вказує, що знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, обвинувачений ОСОБА_3 , володіючи відомостями щодо свідків, які не допитані, може вплинути на них з метою відмови від дачі показів чи зміни показів. На думку прокурора, враховуючи суть обвинувачення - вчинення тяжкого корисливого злочину проти власності, приймаючи до уваги відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який офіційно не працевлаштований та не має офіційно підтверджених джерел доходів, обвинувачується у вчиненні нового кримінального правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком, де він засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, існує ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 заперечували проти клопотання прокурора та просили змінити раніше обраний ОСОБА_3 запобіжний захід на домашній арешт.
Суд, вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком на 60 днів, а також клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку: ризик того, що особа не з'явиться до суду, ризик того, що обвинувачений, у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94. Рішення ЄСПЛ «Пірузян проти Вірменії», п. 119. Рішення ЄСПЛ «Трипедуш проти Республіки Молдова»).
Так, відповідно до змісту обвинувального акта раніше судимий ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні в умовах воєнного стану грабіжу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07.06.2023 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком дії до 15.07.2023, який було продовжено до 10.12.2023.
Враховуючи обсяг пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання останнього винуватим у вищевказаному кримінальному правопорушенні, ОСОБА_3 , перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду. Крім того, ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню 13.04.2023 ухвалою суду було оголошено у розшук, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, що, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Обвинувачений ОСОБА_3 , володіючи відомостями щодо осіб свідків сторони обвинувачення, які не допитані, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів чи відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3) ч. 1 ст.177 КПК України.
Враховуючи відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні грабіжу в період іспитового строку за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 22.11.2022, не має офіційного працевлаштування та офіційно-підтверджених джерел доходів, є підтвердженим ризик, передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість обвинуваченим вчинити інше кримінальне правопорушення.
При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_3 під вартою будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило, як і не надано суду відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків ОСОБА_3 чи іншого комплексу обставин, які би переважали ризики передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому, суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров'я обвинуваченого, відомості про його соціальні зв'язки, репутацію обвинуваченого, який за місцем проживання зарекомендував себе з негативного боку, враховуючи його майновий стан, вважає, що вказані відомості про особу ОСОБА_3 в сукупності із обсягом пред'явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчать про те, що підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу не вбачається.
Суд вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
З огляду на зазначене, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів та відмовити в клопотанні обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України, у сумі 161004 (сто шістдесят одну тисячу чотири) гривні 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 110, 369, 371, 372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01.02.2024 включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України, у сумі 161004 (сто шістдесят одну тисячу чотири) гривні 00 копійок.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будуть покладені обов'язки:
-не відлучатися з міста Дніпра без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-не відвідувати розважальні заклади.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, внесені кошти будуть звернені в дохід держави.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Термін обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 01.02.2024 включно.
Попередити обвинуваченого, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - відмовити.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, потерпілим, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя: ОСОБА_1