Справа № 199/3786/20
(1-кп/199/31/23)
ВИРОК
іменем України
04 грудня 2023 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020040630000643, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Новомосковську, Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, судимого 12 квітня 2023 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 4 ст. 186 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України,
ВСТАНОВИВ:
25 квітня 2020 року, близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_7 знаходився біля зупинки громадського транспорту, в районі будинку № 72 по вул. Калинова у м. Дніпро, разом з раніше йому знайомим ОСОБА_4 , де побачив раніше незнайомого ОСОБА_8 , який в своїй правій руці тримав мобільний телефон марки «Нonor 7-А», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 .
В той же час та місці, ОСОБА_7 визначив вказаний мобільний телефон, як предмет свого злочинного посягання, та у останнього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно, а саме мобільного телефону марки «Нonor 7-А», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , який належав потерпілому ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно, 25 квітня 2020 року, близько 14 години 05 хвилин, у присутності ОСОБА_4 біля зупинки громадського транспорту, в районі будинку № 72 по вул. Калиновій у м. Дніпро, підійшов до потерпілого ОСОБА_8 , який стояв на зупинці громадського транспорту, та, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що його дії є очевидними для потерпілого та оточуючих, шляхом ривка вирвав із рук потерпілого мобільний телефон марки «Honor 7-А», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 .
В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину вчиненого раніше знайомою йому особою, ОСОБА_7 , відносно потерпілого ОСОБА_8 , а саме відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, що кваліфікується за ч. 2 ст. 186 КК України.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, спрямований на умисне заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину, розуміючи що потерпілий викличе на місце вчинення кримінального правопорушення працівників поліції, з метою приховування речового доказу і особи, яка вчинили кримінальне правопорушення, та для уникнення затримання працівниками поліції, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 залишив місце скоєння кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_4 будучи безпосереднім свідком вчинення ОСОБА_9 , злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, не перебуваючи членом сім'ї чи близьким родичем останнього, маючи реальну можливість повідомити правоохоронні органи про вчинення знайомою йому особою тяжкого злочину, не повідомив до правоохоронних органів про вчинений ОСОБА_7 відносно потерпілого ОСОБА_8 тяжкий злочин, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, що кваліфікується за ч. 2 ст. 186 КК України, а натомість вчинив активні дії, спрямовані на приховування вказаного злочину, зокрема: допоміг особі, яка в його присутності вчинила тяжкий злочин - ОСОБА_9 , покинути місце вчинення кримінального правопорушення та приховати викрадене у потерпілого майно.
Тобто, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, заздалегідь необіцяно приховав знайому йому особу, яка в його присутності вчинила тяжкий злочин, та приховав речовий доказ, чим створив перешкоду у своєчасному виявленні та розкритті тяжкого злочину, а також притягненні винної особи до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення за обставин, викладених вище, визнав повністю. Показав, що дійсно 25 квітня 2020 року в обідній час разом зі знайомим ОСОБА_10 підійшов до зупинки громадського транспорту «вул. Софії Ковалевської» по вул. Калиновій. На зупинці перебував хлопець, як пізніше з'ясувалося - ОСОБА_11 . Останній перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, блював та поливав голову водою з пляшки. Огли ОСОБА_12 підійшов до потерпілого і він зрозумів, що ОСОБА_13 провокує з останнім конфлікт. Не хотів приймати в цьому участь і відійшов вбік. Що саме ОСОБА_14 робив з потерпілим, він не бачив, а коли ОСОБА_14 відійшов від потерпілого, вони швидко звідти пішли. Після цього пішли до магазину мобільних телефонів, де ОСОБА_13 продав телефон, який забрав у потерпілого. За отримані гроші ОСОБА_14 купив для них двох розливного пива і шаурми, а решту забрав собі.
Крім повного визнання своєї вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні та підтвердження його фактичних обставин, винуватість ОСОБА_15 ОСОБА_16 повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
ОСОБА_8 показав суду, що перебував біля зупинки громадського транспорту по вул. Калиновій. До нього підійшло три людини. ОСОБА_7 заштовхав його в зупинку та відібрав у нього телефон. ОСОБА_7 був праворуч, інший чоловік ліворуч, а ОСОБА_4 десь за крок. Він намагався піти за нападниками, але ті пішли у двір і він не слідував далі. Обвинувачений ніяких насильницьких чи інших дій по відношенню до нього не вчиняв, все робив саме ОСОБА_7 . Йому навіть здалося, що ОСОБА_4 намагався відібрати в ОСОБА_7 телефон та припинити дії останнього. Навіщо ОСОБА_4 вдарив по зупинці, йому не відомо. Поліції описав лише куртку одного з чоловіків, яка була червоного кольору.
Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_7 показав, що обвинувачений ОСОБА_4 є його другом. Вони гуляли з ОСОБА_4 . Він підійшов на зупинці «вул. Софії Ковалевської» по вул. Калиновій до хлопця, який був явно в стані сп'яніння, і відібрав у останнього телефон. ОСОБА_4 штовхнув його і у нього зав'язався конфлікт з обвинуваченим, після чого він пішов та продав телефон. ОСОБА_4 ніяких погроз на адресу потерпілого не висловлював. Ніякої попередньої домовленості на вчинення злочину не було. У нього виник умисел забрати телефон у потерпілого, коли він побачив, що потерпілий в стані сп'яніння. ОСОБА_4 вдарив по зупинці та зробив зауваження йому: «Що ти робиш, пішли звідси!», після чого вони пішли й він продав цей телефон, виручивши за нього близько 400 грн. Потерпілий залишився на зупинці. Тілесних ушкоджень йому ніхто не спричиняв, той навіть не зрозумів, що відбулося. ОСОБА_4 штовхнув руку потерпілого одразу після того, як він вихопив телефон. Потерпілий на цей момент сидів на лавці, телефон тримав у руці, спротив він чинив, і саме цю руку відштовхнув ОСОБА_4 . Виручені гроші витратили на їжу. ОСОБА_4 не намагався умовити його повернути телефон.
Свідок ОСОБА_17 показав суду, що обвинувачений ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вдвох принесли і запропонували купити заблокований телефон на запчастини. Він купив цей телефон за 500 грн. Хто саме з них продавав той телефон, він точно не пам'ятає, здається ОСОБА_7 . Гроші він також передавав, здається, ОСОБА_7 . Десь через годину приїхала поліція і вилучила телефон.
ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що стояла на зупинці на вул. Калинова та бачила, як на відстані біля шести кроків від неї троє хлопців підійшли до іншого хлопця і затисли останнього в кут. Пізніше почула звук удару - один з хлопців, в якому вона впізнає обвинуваченого ОСОБА_4 , ударив по зупинці. Після цього вона сіла в маршрутку та поїхала. Момент, як потерпілого забирали телефон, вона не бачила.
За протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25 квітня 2020 року, ОСОБА_8 просить органи поліції вжити заходи до трьох незнайомих осіб, які 25 квітня 2020 року о 14:00 год. по вул. Калинова біля будинку № 72 вихопили у нього мобільний телефон марки «Honor» та побігли за магазин «Єва» по вул. Калинова.
У відповідності до протоколу огляду місця події, 25 квітня 2020 року в період часу з 17:00 год. до 17:20 год. слідчим поліції оглянуте місце події, яким є ділянка місцевості поблизу будинку № 72 по вул. Калинова м. Дніпро, де мається зупинка громадського транспорту.
Згідно протоколу огляду, 25 квітня 2020 року в період часу з 19:00 год. до 19:15 год. слідчим поліції оглянуто мобільний телефон марки «Нonor 7-А», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , який добровільно надав ОСОБА_17 , котрий працює в мобільному сервісі продавцем-консультантом.
Вилучений мобільний телефон визнаний речовим доказом та переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 .
У відповідності до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 квітня 2020 року, потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_7 як особу, котра вихопила його мобільний телефон.
За протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 квітня 2020 року, потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_4 як особу, котра штовхала його тілом та притискала до кута зупинки, а також била своєю ногою по зупинці по вул. Калинова, 72, 25 квітня 2020 року.
До матеріалів кримінального провадження долучено копії наданих потерпілим товарного чеку на придбання телефону, керівництва з експлуатації та коробки від нього.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 квітня 2020 року, свідок ОСОБА_17 впізнав ОСОБА_4 як чоловіка, що приходив з іншим чоловіком та закладав мобільний телефон 25 квітня 2020 року.
У відповідності до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 квітня 2020 року, свідок ОСОБА_17 впізнав ОСОБА_7 як чоловіка, який приніс йому мобільний телефон 25 квітня 2020 року, а він передав останньому грошові кошти в сумі 500 гривень.
За протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 квітня 2020 року, свідок ОСОБА_18 впізнала ОСОБА_4 як молодого чоловіка, який знаходився на зупинці громадського транспорту по вул. Калинова 25 квітня 2020 року приблизно о 14:00 год. . З ним було ще двоє. Вказаний хлопець вдарив ногою по зупинці, після чого усі втрьох пішли в бік дворів.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 квітня 2020 року, свідок ОСОБА_18 впізнала ОСОБА_7 як молодого чоловіка, котрий був ще з двома хлопцями та оглядався по боках, перебуваючи біля хлопця впритул. Після чого разом з іншими хлопцями швидко пішов в бік магазину «ЄВА» на вул. Калинова.
У відповідності до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 травня 2020 року, свідок ОСОБА_19 впізнала ОСОБА_7 як свого племінника ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 травня 2020 року, свідок ОСОБА_20 впізнала ОСОБА_7 як свого цивільного коловіка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідності до висновку судово-товарознавчої експертизи № 1793/20 від 05 травня 2020 року, ринкова вартість мобільного телефону «Нonor 7-А», чорного кольору, придбаного в 2019 році, станом на 25 квітня 2020 року становила 1679,20 грн., за умови, що станом на вказану дату об'єкт мав якісні споживчі характеристики.
Судом також досліджено копію вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 02 липня 2020 року, якою затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 02 липня 2020 року між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_21 та ОСОБА_7 . Останнього визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначено узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно вироки суду ОСОБА_7 вчинив злочин за наступних обставин:
ОСОБА_7 , будучи раніше засудженим за аналогічний умисний корисний злочин проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисний корисливий злочин.
Так, 25 квітня 2020 року, близько о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 знаходився біля зупинки громадського транспорту, в районі будинку № 72 по вул. Калинова у м. Дніпро, разом з раніше йому знайомою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, де побачив раніше незнайомого ОСОБА_8 , який в своїй правій руці тримав мобільний телефон марки «Honor 7-А», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 .
В той же час та місці, ОСОБА_7 , визначив вказаний мобільний телефон як предмет свого злочинного посягання, та у останнього виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, а саме мобільного телефону марки «Honor 7-А», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належав потерпілому ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, запропонував вчинити вказаний злочин особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, на що останній дав свою згоду. Таким чином ОСОБА_7 вступив з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження в попередню змову на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, 25 квітня 2020 року, близько 14:00 години 05 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, біля зупинки громадського транспорту, в районі будинку № 72 по вул. Калиновій у м. Дніпро, згідно відведеної йому ролі у вчиненні злочину, підійшов до потерпілого ОСОБА_8 , який стояв на зупинці громадського транспорту та діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що його дії є очевидними для потерпілого та оточуючих, шляхом ривка вирвав із рук потерпілого мобільний телефон марки «Honor 7-А», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 .
В свою чергу, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в той же час та місці, відповідно до відведеної йому ролі, діючи в групі з ОСОБА_7 , підійшов до ОСОБА_8 та штовхнув його долонями обох рук в область грудної клітини. Від вказаного поштовху ОСОБА_8 відчув фізичну біль та був вимушений відійти в лівий кут зупинки громадського транспорту.
Далі, ОСОБА_7 , доводячи спільний злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, залишив місце скоєння кримінального правопорушення утримуючи викрадене майно при собі, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 , згідно висновку судової-товарознавчої експертизи № 1793/20 від 05 травня 2020 року, спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 1679,20 гривень.
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_4 , визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Вищенаведені докази в їх сукупності та взаємозв'язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину в обсязі обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 396 КК України, як заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним закінченим нетяжким злочином, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості злочину, який був прихований ОСОБА_4 та ступінь його залучення до його приховання, відомості про особу обвинуваченого.
Останній на час вчинення вказаного злочину був не судимою особою, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щиросердне каяття.
На обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, сторони не посилаються і такі обставини судом не встановлені.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді арешту у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України, оскільки підстави для призначення більш суворих видів покарання судом не встановлені, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
До матеріалів кримінального провадження долучено копію вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року, яким ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 186 КК України засуджено до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавленні волі. Зазначене покарання ОСОБА_4 до цього часу не відбував.
Оскільки новий злочин вчинений обвинуваченим до ухвалення останнього вироку, остаточне покарання ОСОБА_4 підлягає призначенню за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Запобіжний захід обвинуваченому судом не обирався і відповідні клопотання стороною обвинувачення не заявлялися.
На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого, з урахуванням результату вирішення справи відносно ОСОБА_7 , на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта у 1/2 частці таких витрат (300 / 2 = 150 грн.).
Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_22 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України зазначене покарання поглинути більш суворим покаранням за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року та остаточно призначити ОСОБА_4 до відбування покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обраховувати згідно вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 150 (сто п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ - мобільний телефон «Honor 7-А», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою - з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.
Головуючий:
04.12.2023