УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 486/1496/23
Провадження № 1-кп/486/199/2023
04 грудня 2023 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області матеріали кримінального провадження внесеного 27.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152120000276, на підставі обвинувального акту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Василівка, Миколаївського району, Одеської області, громадянина України, не працюючого, що має середню спеціальну освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимого: 10.10.2019 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; ??06.10.2020 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі, звільнений 20.04.2022 року у зв'язку з відбуттям строку покарання,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження внесене 27.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152120000276 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 26.07.2023 року близько 10:00 год., тобто під час дії в Україні воєнного стану, маючи не погашену і не зняту судимість за вчинення злочину проти чужого майна, проходячи повз перший під'їзд буд. АДРЕСА_2 , помітив дитячий велобіг «CORSO SPRINT» блакитного кольору, який знаходився поруч із комірним приміщенням вказаного будинку, після чого у нього виник умисел на таємне викрадення зазначеного майна, що належало ОСОБА_6 . З метою реалізації свого злочинного умислу, переслідуючи корисливу мету та ціль незаконного збагачення, діючи умисно, повторно та таємно від сторонніх осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , 26.07.2023 року близько 10:00 год., переконавшись, що його протиправні дії непомітні для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу викрав дитячий вело біг «CORSO SPRINT» блакитного кольору, вартістю 800 грн., з яким зник з місця події, розпорядившись викраденим на власний розсуд. 22.09.2023 року, 27.09.2023 року та 09.10.2023 року ОСОБА_4 тричі не з'явився у підготовче судове засідання, про причини неявки суду не повідомив, причому, якщо перші два рази встановити його місцезнаходження та вручити повістку про виклик у судове засідання не вдалося у зв'язку з тим, що останній не має постійного місця проживання, то щодо дати та часу третього судового засідання, яке мало відбутися 09.10.2023 року, він був обізнаний, оскільки завчасно (29.09.2023 року) отримав судову повістку про виклик. Доказами зазначеного ризику є те, що ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, відповідних висновків не зробив та вчинив новий умисний злочин проти власності, причому трохи більше, ніж через рік після останнього звільнення з місць позбавлення волі, офіційно не працевлаштований та не має постійного заробітку, не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, що є підставою вважати, що у майбутньому він зможе продовжити свою злочинну діяльність і надалі буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, буде переховуватися від суду, враховуючи, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Це свідчить про те, що, окрім ізоляції останнього для припинення вчинення ним кримінальних правопорушень, інші заходи не дадуть результату, окрім як застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 поклалися на розсуд суду.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження стосовно клопотання прокурора, вважає, що клопотання підлягає задоволенню на підставі наступного.
У судовому засіданні встановлено, що кримінальне провадження №12023152120000276 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України було призначено до підготовчого судового засідання на 22.09.2023 року (а.с. 13).
Ухвалою суду від 02.11.2023 року було оголошено розшук останнього.
У зв'язку з неналежним виконанням обвинуваченим ОСОБА_4 своїх процесуальних обов'язків, прокурор просив про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, а саме, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в останній раз 06.10.2020 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі, звільнений 20.04.2022 року у зв'язку з відбуттям строку покарання; не має стійких соціальних зв'язків; офіційно не працює; може продовжити переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а це свідчить про обґрунтованість і доведеність прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Приписами п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Таким чином, з'ясувавши позиції сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає що ризики та обставини відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України, на які посилається прокурор у клопотанні, дійсно існують. Окрім того, не зважаючи на те, що тримання під вартою є найбільш суворим із передбачених КПК України запобіжних заходів, суд приходить до висновку, що саме такий вид запобіжного заходу забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
За такого, враховуючи всі обставини справи, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах: від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць складає 2684 грн.
Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, суддя вважає, що заставу останньому слід визначити у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становитиме 80520 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 331 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Василівка, Миколаївського району, Одеської області, громадянину України, не працюючому, що має середню спеціальну освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимому, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», строком на шістдесят днів, тобто до 01.02.2024 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 80520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до Южноукраїнського міського суду Миколаївській області за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Южноукраїнська Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Визначити місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора або суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання копії ухвали суду.
Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1