490/10525/23 від30.11.2023
нп 3/490/4061/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Спінчевській Н.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
11 жовтня 2023 року о 06 годині 00 хвилин, громадянин ОСОБА_1 в м. Миколаєві, на річці Південний Буг, мікрорайон Матвіївка, здійснював вилов водних біоресурсів з берега забороненим знаряддям лову, а саме: сіткою мисиновою, в кількості 1 одиниці, висотою 1,5 м, довжиною 25 м, чим порушив вимоги розділу IV пункту 1 підпункту 1 «Правил любительського та спортивного рибальства» затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року №700, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», також виловив рибу карась у кількості 2 одиниць, чим завдав збитки державі Україна на суму 3162 (три тисячі сто шістдесят дві) гривні 00 копійок, відповідно до Постанови КМУ від 29 вересня 2023 року №1042, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, просив про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.268 КупАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України.
Вина ОСОБА_1 у скоєні вказаного адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення №000124 від 11.10.2023 року, яким встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 грубого порушення правил рибальства;
- описом №000124 від 11.10.2023 знарядь незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів, плавучих, транспортних засобів, зброї та боєприпасів, природних ресурсів або продукції, що з них вироблена, спеціальних документів, вилучених у ОСОБА_1 , згідно якого було вилучено: сітку мисинову білого кольору, висотою 1,5 м, довжиною 25 м, в кількості 1 одиниці; карась сріблястий в кількості 2 одиниць;
- розпискою про передачу на відповідальне зберігання ОСОБА_1 сітки мисинової білого кольору, висотою 1,5 м, довжиною 25 м; карасі сріблясті у кількості 2 одиниць;
- поясненнями ОСОБА_1 від 11.10.2023 року, згідно яких пояснив, що ловив рибу сіткою з берега, з правопорушенням згоден.
Відповідно до диспозиції частини 4 статті 85 КУпАП адміністративним правопорушенням є грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Підпунктом 1 пункту 1 розділу ІV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700, забороняється добування (вилов) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів
Згідно ч.1 ст.29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Відповідно до опису знарядь незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів, плавучих, транспортних засобів, зброї та боєприпасів, природних ресурсів або продукції, що з них вироблена, спеціальних документів у ОСОБА_1 вилучено: сітку мисинову білого кольору, висотою 1,5 м, довжиною 25 м, в кількості 1 одиниці, карась сріблястий в кількості 2 одиниць.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КУпАП, тобто грубе порушення правил рибальства (вилов водних живих ресурсів забороненим знаряддям лову), тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 85 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП), необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП, в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та без конфіскації незаконно добутих водних живих ресурсів, оскільки вказані водні живі ресурси відносяться до швидкопсувних.
Разом з тим, право власності на об'єкти тваринного світу набувається та реалізується відповідно до Конституції України, Закону України «Про тваринний світ» та інших законів України.
Так, згідно ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про тваринний світ», об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника об'єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
З протоколу не вбачається, якому саме органу державної влади заподіяна майнова шкода. Таким чином, відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства, згідно ч.4 ст. 40 КУпАП.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності з цією статтею, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - Миколаївське ГУК/Централ. р н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37992030, банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA088999980314030542000014483, Код класифікації доходів бюджету -21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536.80 грн. (п'ятсот тридцять шість грн. вісімдесят коп.) на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - судовий збір (ДСА 050).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя В.Л.Лященко