ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №477/3079/23
Провадження №3/477/1600/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року місто Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Саукова А. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
13 листопада 2023 року на адресу суду надійшла справа про адміністративне правопорушення № 477/3079/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 20 жовтня 2023 року серії ВАВ № 820579, 20 жовтня 2023 року о 08:25 годині ОСОБА_1 знаходячись за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини гр. ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, принижував, намагався вдарити, погрожував фізичною розправою, чим спричинив емоційну невпевненість та міг завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що вину він не визнає, з протоколом не згоден, просив закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення, тому що це була сімейна сварка.
Відповідно до статті 268 КУпАП, присутність особи під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене положеннями статті 173-2 КУпАП, не є обов'язковою.
Зважаючи на викладені обставини, суд відповідно до вимог частини першої статті 268КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтями 1, 245КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені статтею 38 КУпАП.
Судом були досліджені матеріали справи, а саме: рапорт інспектора-чергового ЧЧ ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області від 20 жовтня 2023 року; заява ОСОБА_1 від 20.10.2023 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.10.2023 року; письмові пояснення ОСОБА_2 від 20.10.2023 року; письмові пояснення ОСОБА_3 від 20.10.2023 року; рапорт поліцейського ВП Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області Дениса Фільєва від 20.10.2023 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 викликав працівників поліції зателефонувавши до служби 102 та повідомив, що донька із зятем виганяють його з будинку та написав заяву, в якій просить прийняти міри до його доньки ОСОБА_4 з якою виник конфлікт на ґрунті неприязних відносин, в ході якого дочка кидалася до нього битися, подряпала йому лице та виганяла з будинку. В своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 про домашнє насильство нічого не зазначила, тільки пояснила, що у них з чоловіком на протязі тривалого часу тривають неприязні відносини.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна бо необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок,власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і заяку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 252 КУпАП України визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність повторюваності; системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Систематичність як ознака злочину домашнього насильства визначається як вчинення трьох або більше діянь, які пов'язані однаковими або подібними об'єктами, вчиняються в межах однієї й тієї самої форми вини та спрямовані на досягнення загального результату.
З огляду на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 545/744/19 (провадження № 61-13514св19) факт сварок і непорозумінь на побутовому ґрунті свідчить про наявність конфлікту між подружжям та не підтверджує факту вчинення особою, яка притягується до відповідальності, домашнього насильства.
Матеріали справи, крім письмових пояснень потерпілої в яких особа зазначила, що між ними виникла сварка на побутовому ґрунті та письмових пояснень ОСОБА_4 , в яких вона пояснила, що бачила як батько свариться з її мамою, будь-яких інших доказів не містить, відповідно до оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейським уповноваженого підрозділу визначено рівень небезпеки, як низький.
Також, матеріали справи не містять доказів системності вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності домашнього насильства щодо потерпілої.
Отже, докази, які підтверджують вчинення дій, передбачених диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 суду не надані.
Згідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В зв'язку з чим суд дійшов до висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного порушення, передбаченого частиною 1 статтею 173-2 КУпАП, оскільки доказів, які підтверджують вчинення ним домашнього насилля фізичного та психологічного характеру суду не надані.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись статтями 247, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Жовтневий районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. А. Саукова