Справа №127/21079/20
Провадження №1-кп/127/843/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Вінниці об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 серпня 2020 року за №12020020020001398, 12 лютого 2022 року за №12022020020000122 та 17 лютого 2022 року за №12022020010000240,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив суд продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , мотивуючи зазначене тим, що останні обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за який, вразі доведеності їх вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк. Окрім того ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання останнім запобіжного заходу не зникли та продовжують існувати, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, переховуватись від суду таіншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки потерпілий ОСОБА_8 під час його допиту у судовому засіданні повідомив, що ні він ( ОСОБА_4 ), ні ОСОБА_5 не забирали у потерпілого майно, яке зазначене в обвинувальному акті. У зв'язку з чим, потерпілий ОСОБА_8 будь-яких претензій до нього не має. Вказані покази потерпілого ОСОБА_8 доводять його невинуватість в інкримінованому злочині.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку обвинуваченого ОСОБА_4 , зазначаючи посилаючись на покази потерпілого ОСОБА_8 щодо своєї невинуватості в пред'явленому обвинуваченні, а тому заперечив щодо задоволення клопотання прокурора. Оскільки злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, він не вчиняв.
Захисник ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора. Оскільки вищевказане клопотання прокурора не обґрунтоване, а зазначенні в ньому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджено жодними належними доказами. Окрім того, потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначив, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_5 не забирали у потерпілого ОСОБА_8 майно, яке зазначене в обвинувальному акті. А відтак, відсутня подія і склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке інкримінується обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволені клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обвинувачені його не грабували та не відбирали в нього незаконним шляхом майно, яке належить йому.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.
З наявних в матеріалах провадження документів вбачається, що ухвалами суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до класифікації злочинів, передбачених ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, які відповідно до класифікації злочинів, передбачених ст. 12 КК України, відноситься до категорії, як тяжких злочинів (ч. 2 ст. 186 КК), так і нетяжких злочинів (ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185), за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання ( АДРЕСА_1 ), являється інвалідом 3 групи, що підтверджено документально. Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні зобов'язувався з'являтись в наступні судові засідання за першим викликом суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 має постійне місце проживання, на утриманні останнього перебувають батьків пенсійного віку. Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні зобов'язувався з'являтись в наступні судові засідання за першим викликом суду.
Суд приймає до уваги надані у судовому засіданні потерпілим ОСОБА_8 покази. Зокрема, потерпілий ОСОБА_8 зазначив, а саме, що: ОСОБА_8 з ОСОБА_4 знайомий на протязі тривалого часу, та по факту підтримують товариські відносини. Між ОСОБА_8 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відбулась лише сутичка (бійка). У зв'язку з чим, ОСОБА_8 і звертався до органів поліції з приводу хуліганських дій обвинувачених. Разом з тим, ні, ОСОБА_5 , ні ОСОБА_4 в ОСОБА_8 не відчужували будь-яке майно, а відтак ОСОБА_8 не зрозуміло чому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 інкримінується злочин (ч. 2 ст. 186 КК), які останні не вчиняли.
Крім того, суд враховує думку потерпілого ОСОБА_8 щодо клопотання прокурора, який в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотань прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно положень ч.ч. 1-2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Аналізуючи ризики, передбачені статтею 177 КПК України, в контексті практики Європейського суду з прав людини, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо того, що тримання під вартою не повинно бути продовжене лише через очікуване покарання у вигляді позбавлення волі (Leteliier v. France (Летельєр проти Франції), §51; LA, v. France (LA. проти Франції), § 104; Prencipe v. Monaco (Прансип проти Монако), §79; Tiron V. Romania (Тирон проти Румунії), §§ 41-42).
Також, в контексті практики Європейського суду з прав людини, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov v. Russia (Ідалов проти Росії). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії); Lelievre v. Belgium (Лельевр проти Бельгії); Shabani v. Switzerland (Шабані проти Швейцарії).
Враховуючи викладене, на думку суду, наявні підстави вважати, що інший (більш м'який) запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, а саме, домашній арешт в певний період доби з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 їх процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За таких обставин суд вважає, що стороною обвинувачення не було обґрунтовано доведено існування таких ризиків для кримінального провадження, уникнути яких неможливо без застосуванням до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, а тому приходить до переконання, що продовження застосування до останніх запобіжного заходу у виді тримання під вартою є занадто суровим та не співмірним існуючим ризикам для даного кримінального провадження. Однак, враховуючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, для забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, суд вважає за можливе змінити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжний захід, а саме.
Обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на особисте зобов'язання, із покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до Вінницького міського суду Вінницької області; - повідомляти суд про зміну місяця свого проживання або роботи.
Обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби за місцем проживання останніх, із покладенням на них обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до Вінницького міського суду Вінницької області; - не відлучатися із населеного пункту, в якому кожен з обвинувачених проживає, без дозволу суду, у нічний період доби, з 22.00 години до 06.00 години наступної доби; - повідомляти суд про зміну місяця свого проживання або роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю.
Обвинуваченому ОСОБА_4 слід роз'яснити, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Керуючись, ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт, задовольнити.
Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби, за місцем проживання, на 60 діб, починаючи з 30.11.2023 року по 28.01.2024 року включно, звільнивши його з-під варти із зали суду негайно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до Вінницького міського суду Вінницької області;
- не відлучатися із населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він проживає, без дозволу суду, у нічний період доби, з 22.00 години до 06.00 години наступної доби;
- повідомляти суд про зміну місяця свого проживання або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
У задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відмовити.
Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти із зали суду негайно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до Вінницького міського суду Вінницької області;
- повідомляти суд про зміну місяця свого проживання або роботи.
Строк дії ухвали суду, 60 діб, тобто до 28.01.2024 року включно.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області та ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: