Справа № 143/273/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.11.2023 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
з участю секретаря Левченко М.О.,
представника позивача - адвоката Воронцової О.В.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Горбатюка В.В.,
представника органу опіки та піклування Жмурчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Погребищенського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , за участю органу опіки і піклування - виконавчого комітету Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-
Встановив:
У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Позов мотивовано тим, що з народження дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком.
Весь цей час життям дитини мати не цікавиться, участі у його вихованні та догляді не брала, фізичним, духовним та моральним розвитком не займається, не виявляє бажання спілкуватись з дитиною.
Всі питання щодо виховання вирішуються батьком самостійно без участі та підтримки з боку відповідачки. Дитина знаходиться на повному його утриманні.
Відповідно до рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 09.06.2021 року у справі № 143/1467/21 шлюб між сторонами було розірвано та місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визначене разом із батьком ОСОБА_2 .
Перевіркою ССД Погребищенської міської ради від 20.03.2023 року встановлено, що батьком створені всі необхідні умови для здорового та всебічного розвитку.
Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст. 28, 150, 164-166, 184 СК України, просить:
-позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 31.03.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження та залучено Виконавчий комітет Погребищенської міської ради до участі у справі в якості органу опіки та піклування (а.с. 22-24).
02.05.2023 року до канцелярії суду від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Горбатюка В.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини (а.с. 37-53).
04.08.2023 року зі служби у справах дітей Погребищенської міської ради до канцелярії суду надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 15.06.2023 року № 219, затверджений рішенням виконавчого комітету Погребищенської міської ради від 15.06.2023 року № 219 (а.с. 79-81).
Ухвалою суду від 08.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.66-67).
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні 08.09.2023 року позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі. Також пояснив, що з відповідачкою вони перебували у шлюбі протягом 13 років, який розірвали у зв'язку з невиконанням обов'язків подружжя. Ініціатором розлучення була відповідачка. Відповідачка не займалась вихованням дитини, з дитиною не спілкувалась, рідко приділяла увагу синові. Крім того, зазначив, що коли працював у м. Вінниця, то дитина проживала з бабусею. Відповідачка інколи надає матеріальну допомогу сину, максимальний платіж матері на утримання дитини був у розмірі 1000 грн. 00 коп. Також відзначив, що один раз за три роки мати приїздила до сина. Підтвердив, що відповідачка придбала для сина телефон. Стверджував, що син не бажає проживати з матір'ю. Вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачки посприяє у покращенні її відношення до сина. Крім того, через деякий час відповідачка зможе поставити питання про поновлення батьківських прав.
В судовому засіданні 24.11.2023 року представник позивача - адвокат Воронцова О.В. позов підтримала та підтвердила викладені у ньому обставини. Також наполягала на стягненні аліментів з відповідачки та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, зауважила, що суду не надано доказів, що поведінка відповідачки змінилася на краще по відношенню до дитини, та що остання перестала зловживати алкогольними напоями. Вважає, що відповідачку слід позбавити батьківських прав, оскільки вона не займається вихованням сина.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову. Також пояснила, що з 1-го по 4-й клас навчання дитини в школі вона відвідувала навчальний заклад, спілкувалася з класним керівником. Стверджує, що вона любить сина, бажає приймати участь у вихованні дитини і після суду забере дитину у Вінницю. Також повідомила, що син відвідує її місце постійного проживання в м.Вінниця, на даний час вона цікавиться його навчанням та станом здоров'я, надає йому певну матеріальну допомогу, придбаваючи речі та перераховуючи кошти на банківську картку, хоча і в незначних розмірах. Звернула увагу суду на те, що вона заперечує проти позбавлення її батьківських прав, оскільки бажає приймати участь у фізичному, духовному та моральному розвитку сина.
Представник відповідачки - адвокат Горбатюк В.В. в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову. Також зазначив, що підстав для позбавлення батьківських прав відповідачки немає. У зв'язку з відсутністю фінансової спроможності відповідачки він також заперечує проти позову в частині стягнення аліментів.
Представник органу опіки та піклування - виконавчого комітету Погребищенської міської ради Жмурчук О.М. в судовому засіданні вважала необхідним позбавити відповідачку батьківських прав. Також пояснила, що дане питання вирішувалося на комісії з прав дитини, члени якої дійшли висновку, що ОСОБА_1 не приймає участі у вихованні дитини.
24.11.2023 року дитина ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що не може висловитися щодо спору. Також зазначив, що бажає проживати з батьком, так як звик до нього. Мати з ним не спілкувалася років три. Вона пішла з дому і не поверталася, де вона була йому не відомо. Коли вона жила з ними, то була добра, займалася домашнім господарством. Коли суд розпочав розгляд цієї справи, то мати почала з ним спілкуватися, але матеріально вона йому не допомагала. Мати лише поповнювала йому рахунок мобільного телефону і один раз здійснила переказ коштів до дня його народження. Також вказав, що мати не виконує функції, які вона має виконувати. Підтвердив, що мати запитує його про навчання у школі, а також про його здоров'я. Тижнів два тому вона забрала його у м. Вінницю, де він пробув два дні. Вони з мамою гуляли по місту, по дворі. Враження після перебування у м. Вінниці нормальні. Мати цікавилася його навчанням, казала, що буде частіше приїжджати. Він теж хоче, щоб мати частіше до нього приїздила. У нього залишилися почуття до відповідачки як до матері. Вважає, що рішення суду не вплине на її відношення до нього. Також повідомив, що мати пропонувала йому переїхати жити до неї на той час, поки батько перебуває у лавах Збройних Сил України.
У судовому засіданні 08.09.2023 року свідок ОСОБА_4 , яка є старостою с. Педоси Погребищенської ТГ, пояснила, що відповідачка раніше зловживала спиртними напоями, вихованням дитини займається на даний час бабуся та дідусь зі сторони батька, а також сам батько. Відповідачку останній раз бачила в селі років п'ять тому. Дитина розповідає, що мати не спілкується з ним. Коли відповідачка жила з позивачем, то періодично відлучалась з дому.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини, що мають значення для правильності вирішення спору, визначившись із нормами матеріального права, предметом правового регулювання яких є спірні правовідносини, суд встановив наступне.
Сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.02.2010 року (а.с. 6).
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 09.06.2021 року у справі №143/1467/20 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28.12.2008 року виконавчим комітетом Педосівської сільської ради Погребищенського району вінницької області за актовим записом № 6 - розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_5 змінено на дошлюбне « ОСОБА_6 ». Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_2 (а.с.8-10).
Згідно акту обстеження умов проживання від 20.03.2023 року комісією ССД Погребищенської міської ради на підставі заяви ОСОБА_2 проведено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. У будинку зроблений ремонт, наявні зручні меблі. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: облаштована кімната зі спальним та робочим місцем, одяг та взуття відповідно віку та сезону. Батько виховує сина один. ОСОБА_7 допомагає батькові по господарству. Між ними склалися дружні та довірливі стосунки. Близько трьох років мати з дитиною не проживає. Комісією проведено з батьком профілактичну бесіду щодо відповідального батьківства та недопущення насильства в сім'ї (а.с. 7).
Відповідно до довідки КЗ «Погребищенський ліцей № 1» Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області від 03.02.2023 року № 71 учень 7-В класу закладу ОСОБА_3 дійсно проживає з батьком ОСОБА_2 . Мати ОСОБА_5 за період навчання сина контакту із ліцеєм не підтримує, успішністю сина не цікавиться, з педагогічним колективом не спілкується, батьківські збори не відвідує, участі у виховних заходах не приймала. Сина до навчального закладу приводить і забирає батько. На виклики та батьківські збори приходить теж тільки батько (а.с. 11).
Згідно інформації про стан виховання та утримання дитини учня 7-В класу КЗ «Погребищенський ліцей № 1» ОСОБА_3 від 03.02.2023 року № 72 бабуся та батько хлопця приділяють належну увагу вихованню хлопчика, беруть активну участь у житті класу. Мати вихованням сина не займається, у житті класу участі не приймає (а.с. 12).
Рішенням виконавчого комітету Погребищенської міської ради від 15.06.2023 року № 219 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав», затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав, згідно з яким орган опіки та піклування міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав обґрунтовано тим, що протягом більше чотирьох років мати не проживає з сином. Син знаходиться на повному утриманні батька. Мати з дитиною іноді зустрічаються, іноді спілкуються в телефонному режимі, участі у його вихованні та догляді вона не бере, фізичним, духовним та моральним розвитком не займається. Дитина на запитання членів комісії, коли востаннє бачився чи спілкувався з матір'ю, не міг відповісти, тому що не пам'ятає (а.с. 79-81).
Визначаючись із обґрунтованістю позовної вимоги про позбавлення відповідачки батьківських прав, суд виходить із того, що відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).
Згідно частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Системний аналіз наведених норм міжнародного права та національного законодавства, з урахуванням прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, дозволяє стверджувати, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
В силу приписів частин 1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте, позивач не довів, у чому саме полягає свідоме та умисне ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов'язків, та не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження таких обставин. Крім того, він не навів переконливих доводів на підтвердження того, що позбавлення батьківських прав відповідачки щодо свого сина ОСОБА_7 як найкраще відповідатиме його інтересам та сприятиме в подальшому його фізичному, духовному та моральному розвитку.
Водночас, суд ураховує, що відповідачка довела той факт, що вона не втратила бажання налагодити спілкування з сином, який, зокрема, відвідує її місце постійного проживання, на даний час цікавиться його навчанням та станом здоров'я, надає йому певну матеріальну допомогу, придбаваючи речі та перераховуючи кошти на банківську картку, хоча і в незначних розмірах, та заперечує проти позбавлення її батьківських прав, оскільки бажає приймати участь у фізичному, духовному та моральному розвитку сина.
Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Відповідно до частини п'ятої статті 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодиться з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
Суд не погоджується із висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, оскільки він суперечить інтересам малолітньої дитини, є недостатньо обґрунтованим та прийнятий без урахування встановлених під час розгляду справи обставин. Зокрема, органом опіки та піклування не було надано оцінки тим обставинам, що вчинювані відповідачкою останнім часом дії свідчать про її зацікавленість у подальшій долі свого сина та бажання останньої займатися його вихованням. Також поза увагою органу опіки та піклування залишилися ті обставини, що у малолітнього ОСОБА_8 збереглися почуття до відповідачки, як до своєї матері, та він бажає частіше із нею спілкуватися.
Крім того, суд бере до уваги, що альтернативні заходи реагування держави до відповідачки не вживалися, а позбавлення батьківських прав тягне за собою серйозні правові наслідки, як для матері так і для дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
На переконання суду відповідачка під час розгляду справи, займаючи активну позицію по відстоюванню своїх прав та інтересів, продемонструвала своє бажання виконувати батьківські обов'язки та налагодити процес її подальшої участі у вихованні дитини, що само по собі свідчить про відсутність підстав для позбавлення її батьківських прав.
Такі висновки суду відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 року у справі №713/63/17 та від 23.11.2021 року у справі №592/17972/19.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи по суті позовну вимогу про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, суд виходить з наступного.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку батьки або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Частинами 1, 2 ст. 141 СК України предбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Зміст глави 15 Сімейного кодексу України вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Відповідно до положень статей 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно із довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виконавчого комітету Погребищенської міської ради від 03.02.2023 року № 1359 дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.13).
Із матеріалів справи слідує, що рішенням суду місце проживання дитини визначено із позивачем. Оскільки спосіб виконання відповідачкою її обов'язку утримувати дитину за домовленістю сторін визначений не був, то позивач, не зважаючи на матеріальне становище відповідачки та надання нею періодичної матеріальної допомоги дитині, вправі домагатися в судовому порядку стягнення із неї аліментів на утримання сина у твердій грошовій сумі.
Згідно із ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).
При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, суд приймає до уваги, що розмір прожиткового мінімуму протягом 2023 року залишається на рівні 1 грудня 2022 року і, відповідно, для дітей віком від 6 до 18 років становить 2833 грн. 00 коп. Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів у 2023 році становить для дітей віком від 6 до 18 років - 1416 грн. 50 коп. (2833 грн х 50 %).
Разом із цим, суд ураховує, що відповідачка працездатна, офіційно не працює, отримує соціальні виплати (а.с. 51), має малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 44).
З урахуванням принципів розумності та справедливості, дослідивши докази, долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості та оцінивши їх в сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що стягнення із відповідачки аліментів в розмірі 1500 грн. 00 коп. не є заздалегідь непомірною для нею та буде в достатній мірі відповідати заявленим позивачем потребам на утримання дитини.
За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині та стягувати з відповідачки на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, суд роз'яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів, вправі в порядку ст. 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.
Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України.
Відповідно до частин 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В ч.1 ст.1 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом частин 1, 3 ст.9 ЗУ «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Зважаючи на те, що внаслідок розгляду даної справи державою Україна понесено певні матеріальні витрати, які полягають у неодержаному судовому зборі, який мав би бути спрямований на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, то держава Україна є особою, яка понесла судові витрати, в розумінні норми ч.6 ст.141 ЦПК України.
Пунктом 1 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Отже, позов про стягнення аліментів за своєю правовою процесуальною природою є позовом майнового характеру.
За змістом підпункту 1 пункту 1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана до суду фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, із відповідачки на користь держави слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263, 268, 279, 284, 351, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, з проведенням їх щорічної індексації відповідно до закону, починаючи із 21.03.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три ) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Орган опіки і піклування - Виконавчий комітет Погребищенської міської ради, 22200, Вінницька область, Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77, код ЄДРПОУ 03772654.
Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено 01.12.2023 року.
Суддя