Справа № 134/1529/23
2/134/297/2023
РІШЕННЯ
Іменем України
25 жовтня 2023 року смт. Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю секретаря судового засідання Франко О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за законом,
встановив:
30 серпня 2023 року адвокат Глушкова О.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 93,3 кв. м, житловою площею 64,2 кв. м, до складу якого входять: житловий будинок - «А», прибудова - «а», літня кухня - «Б», погріб - «Б/П», сарай - «б», туалет - «В», гараж - «Г», огорожа - «1-2».
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Крижопіль Вінницької області померла матір позивачки - ОСОБА_3 .
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 93,3 кв. м, житловою площею 64,2 кв. м, вартість якого складає згідно з оцінкою 292 549,00 грн.
Вказаний житловий будинок було збудовано спадкодавцем на земельній ділянці, наданій їй у користування на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки від 05 жовтня 1988 року, посвідченого державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори Питель М.С. 14 жовтня 1988 року за р.№ 2117.
Так, рішенням виконкому Крижопільської районної Ради народних депутатів № 192 від 15 вересня 1988 року матері позивачки було надано дозвіл на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також нею було оформлено будівельний паспорт.
Однак, за життя ОСОБА_3 не отримувала свідоцтва про право власності на дане будинковолодіння.
Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом до майна померлої ОСОБА_3 . Окрім неї, спадкоємцем першої черги за законом є також відповідач ОСОБА_2 . Інших спадкоємців немає, чоловік ОСОБА_3 (батько позивачки) - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В зв'язку з тим, що право власності на спірне будинковолодіння за спадкодавцем не було зареєстровано, правовстановлюючі документи відсутні, позивачка не може оформити спадкові права на вказане майно.
31 серпня 2023 року ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання, а також вирішено питання про витребування доказів.
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 вересня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
В зв'язку з перебуванням головуючої судді у відпустці судове засідання, призначене на 10 жовтня 2023 року, було знято з розгляду.
В судове засідання 25 жовтня 2023 року сторони не з'явилися.
Представник позивачки - адвокат Глушкова О.І. подала до суду заяву, у якій просить розглянути справу у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 21.09.2023 року подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без його участі, при цьому вказав, що позов визнає, на спірний житловий будинок не претендує.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Крижопіль Вінницької області померла ОСОБА_3 , яка була матір'ю сторін.
До складу спадкового майна після її смерті увійшов житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 93,3 кв. м, житловою площею 64,2 кв. м., який належав їй на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки від 05 жовтня 1988 року, посвідченого державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори Питель М.С. 14 жовтня 1988 року за р.№ 2117.
Вказані обставини підтверджуються: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 15 червня 2015 року, копією свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 27 лютого 1987 року, де її матір'ю вказана ОСОБА_5 , копією свідоцтва про народження відповідача ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 22 травня 1984 року, де його матір'ю вказана ОСОБА_5 , копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 14 липня 1989 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 в зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 », копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 27 лютого 2007 року, з якого вбачається, що позивачка в зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », матеріалами будівельного паспорта на забудову земельної ділянки індивідуального забудовника ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 на будівництво житлового будинку, довідкою КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 06 березня 2023 року № 514-45, з якої слідує, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 року згідно архівних даних було зареєстровано 10.06.2002 року в Тульчинському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № ФЖ-19 під реєстровим № 2513 за ОСОБА_3 .
Згідно повідомлення Крижопільської державної нотаріальної контори від 15.09.2023 року № 73/01-16 спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилася.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
28 вересня 2023 року приватний нотаріус Тульчинського районного нотаріального округу Питель М.С. повідомила позивачці про відсутність можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне будинковолодіння після смерті її матері ОСОБА_3 через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно (довідка № 143/01-16 від 28.09.2023 року).
Разом з тим, судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Крижопільської районної Ради народних депутатів № 192 від 15 вересня 1988 року ОСОБА_9 отримала дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на 3 кімнати, житловою площею 65,50 кв. м, і господарських будівель для власного підсобного господарства, площею 60,0 кв. м, в АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,07 га, виділеній рішенням Крижопільської селищної Ради народних депутатів № 7 від 22 липня 1988 року.
На підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки від 05 жовтня 1988 року, посвідченого державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори Питель М.С. 14 жовтня 1988 року за р.№ 2117, ОСОБА_9 отримала земельну ділянку по АДРЕСА_2 в межах згідно плану для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності.
23 серпня 1988 року за № 207 було зареєстровано будівельний паспорт на забудову земельної ділянки індивідуального забудовника ОСОБА_9 в АДРЕСА_2 на будівництво житлового будинку.
Однак, за життя ОСОБА_3 правовстановлюючий документ на спірний житловий будинок на її ім'я не видавався й відповідно право власності на вказаний будинок у встановленому на той час порядку не реєструвалось.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
У відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту, виготовленого на замовлення позивачки ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_10 07 березня 2023 року за результатами технічної інвентаризації будинку садибного типу з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , будівництво житлового будинку «А» (загальна площа 93,3 кв. м, житлова площа 64,2 кв. м), прибудови «а», літньої кухні «Б», погрібу «Б/П», сараю «б», туалету «В», гаража «Г», огорожі «1-2» здійснено в 1987 році.
Таким чином, спірний житловий будинок побудовано до 05 серпня 1992 року, а отже, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула за життя право власності на вказане домоволодіння.
Судом встановлено, що позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що мотивовано нотаріусом відсутністю документа про право власності на дане нерухоме майно, оскільки за життя спадкодавець ОСОБА_3 не отримувала правовстановлюючого документу на спірний житловий будинок.
Оскільки спірне нерухоме майно набуто спадкодавцем у законний спосіб і належало їй за життя на праві власності, тому воно увійшло до складу спадщини після її смерті.
З огляду на викладене, суд вважає, що є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 93,3 кв. м, житловою площею 64,2 кв. м.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 93,3 кв. м, житловою площею 64,2 кв. м, до складу якого входять: житловий будинок - «А», прибудова - «а», літня кухня - «Б», погріб - «Б/П», сарай - «б», туалет - «В», гараж - «Г», огорожа - «1-2».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Суддя