Справа № 128/2059/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Ружицькій І.В.,
за участі представника заявника (відповідача) ОСОБА_1 - адвоката Шикунової А.О.,
представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Кучерявої І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шикунової А.О. про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року у цивільній справі №128/2059/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИВ:
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шикунова А.О. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року у цивільній справі №128/2059/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Заява обґрунтована наступним.
Про існування заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01.03.2023 у справі №128/2059/22 відповідачу стало відомо випадково, коли за адресою його місця проживання ( АДРЕСА_1 ) з'явилася державний виконавець Вінницького ВДВС та вручила йому постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2023, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №128/2059/22 від 11.04.2023. Дана обставина підтверджується змістом постанови про відкладення проведення виконавчих дій від 26.07.2023, якою встановлено, що ОСОБА_1 не отримував постанови про відкриття ВП №72242251. Відтак копію заочного рішення отримано адвокатом Шикуновою А.О. під час ознайомлення з матеріалами справи 18.08.2023. Під час розгляду справи суд належним чином не повідомив відповідача про день, час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи на а.с. 58, 59, 65 містяться конверти з відмітками про повернення у зв'язку із відсутністю адресата. Судові повістки судом направлялися за адресою вказаною позивачем, при цьому, позивач знала, що відповідач проживає у с. Щітки. Таким чином, представник відповідача вважає заочне рішення суду незаконним, ухваленим за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також судом не було з'ясовано усіх фактичних обставин справи. Вважає, що заочне рішення суду підлягає скасуванню, а справу слід призначити до розгляду в загальному порядку з огляду на те, що єдиною умовою для звернення до суду є наявність, як самого порушеного права так і наявність причинного зв'язку між порушеним правом однієї особи та винними діями іншої особи. Так, прийнявши до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 та ухваливши рішення про її задоволення, суд не звернув увагу на відсутність будь-яких правових підстав та норм матеріального права, які б давали хоч якийсь привід для фактично зобов'язання саме ОСОБА_1 демонтувати паркан. У позовній заяві позивачка вказала, що проживає по АДРЕСА_2 , навпроти неї, по сусідству, знаходиться домоволодіння відповідача. Восени 2021 року, біля земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідач самовільно зайняв частину земельної ділянки загального користування (проїзду) та розпочав встановлювати паркан. Як на доказ, позивач послалася на безліч звернень до різноманітних установ, в тому числі й до поліції щодо вжиття заходів відносно ОСОБА_1 .. Тобто, на ґрунті неприязних відносин між сторонами, які насправді виникли через сварку дружини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивач суб'єктивно визначила винною особою ОСОБА_1 і почала звертатися зі скаргами та вказувати прізвище ОСОБА_1 .. В свою чергу, жодна установа (селищна рада, Відділ поліції №1 Вінницького РУП, Департамент земельних ресурсів)не перевірили викладені ОСОБА_2 обставини та у своїх письмових відповідях формально вказували на те, що ніби то з ОСОБА_1 провели бесіди профілактичного характеру з вказівкою на усунення перешкод. Натомість, жодного доказу щодо спорудження спірного паркану саме ОСОБА_1 , а не будь-якою іншою особою, позивач не надала. У справі також відсутні документи, які б свідчили, що паркан та житловий будинок належать ОСОБА_1 , принаймні з осені 2021 року. Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 05.07.2022 ОСОБА_1 набув права власності на земельні ділянки: площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0520685200:02:002:028, та площею 0,0662 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0520685200:02:002:0284, які розташовані в АДРЕСА_1 . Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9900925172022 від 04.07.2022 відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не застосовані, експлікація угідь наступна: усього земель - 0,2500 га, в тому числі сади 0,0399 га, капітальна - 0,0073, капітальна - 0,0020 га, капітальна - 0,0114 га, прибудинкова територія 0,1894 га. Власником житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 став 08.07.2022, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 30459475. Відтак, ОСОБА_1 не міг фізично та й не встановлював спірного паркану, оскільки паркан було споруджено майже за рік до того часу, як ОСОБА_1 став власником земельних ділянок та житлового будинку, про що зазначається у позові. Матеріали справи містять лише саму позову заяву, в якій позивачка виклала свою позицію, однак вона не брала участі у судових засіданнях та не надавала особистих пояснень і не обґрунтовувала наявність саме її порушеного права та наявність фактичних протиправних дій з боку саме ОСОБА_1 .. На аркуші справи №67 міститься заява представника позивачки ОСОБА_2 , у якій вона просила проводити судове засідання, призначене на 01.03.2023 без її участі, повідомила, що позивач підтримує позов в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду. Відповідно до протоколу судового засідання від 01.03.2023 фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалося. За таких обставин вважає заочне рішення суду ухвалено без з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного, законного та справедливого розгляду, а тому просить його скасувати та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Представником позивачки ОСОБА_2 - адвокатом Кучерявою І.П. подано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення суду від 01.03.2023, у якому викладено наступну позицію.
Доводи відповідача про неналежне його повідомлення про судове провадження спростовуються матеріалами справа, а саме: відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до ч.ч. 7, 8, 11 ст. 128 ЦПК України. У матеріалах справи на а.с. 63 міститься корінець до запиту щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .. Також матеріали справи містять докази направлення відповідачу виклику в кожне судове засідання за зареєстрованим його місцем проживання. Тобто, саме відповідач не забезпечив отримання судових повісток та процесуальних документів за своїм зареєстрованим місцем проживання. На а.с. 64 міститься оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України. Суд належним чином повідомив відповідача про судові засідання. Таким чином, про розгляд справи відповідач був належним чином повідомленим, однак, на власний ризик, не забезпечив отримання повісток за своїм зареєстрованим місцем проживання. Направлення судом судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача є належним його повідомленням. Суд не зобов'язаний з'ясовувати фактичне місце проживання особи, якщо воно є відмінним від зареєстрованого місця проживання. Таким чином, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відповідач не навів у заяві про перегляд заочного рішення жодних поважних причин неявки в судове засідання чи поважних причин неподання відзиву. Отже, це є підставою для відмови в задоволенні заяви. Доводи відповідача про те, що він фізично не міг спорудити паркан, оскільки власником нерухомого майна став після того, як паркан було споруджено та відсутність доказів того, що саме він спорудив паркан, спростовуються матеріалами справи. Відповідач вказує, що став власником земельної ділянки лише 08.07.2022. Проте, це не відповідає дійсності, оскільки з доданих відповідачем документів вбачається, що у 2022 році відбувалося оформлення спадкового майна, а саме 1/2 частки земельної ділянки після смерті ОСОБА_3 .. Інша 1/2 частка земельної ділянки по АДРЕСА_1 належить та належала відповідачу з 2014 року. Відповідно до наданого відповідачем Витягу з ДРРП вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 на підставі рішення суду №128/5245/17 від 19.11.2014 та технічного паспорту від 06.07.2022; земельна ділянка з кадастровим номером 052068522:02:002:0285 за вказаною адресою зареєстрована за ОСОБА_1 : 1/2 частка з датою державної реєстрації 15.09.2014 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.09.2014 та 1/2 частка з датою державної реєстрації 05.07.2022 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.07.2022. Як видно з доданих ОСОБА_1 доказів спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем є ОСОБА_1 .. Тобто, 1/2 частка земельної ділянки після смерті ОСОБА_3 належала спадкоємцеві ОСОБА_1 з 30.05.2020. Таким чином, до заяви про перегляд заочного рішення суду відповідачем подано докази переоформлення прав на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 .. В той же час, у 2021 році, коли було розпочато будівництво паркану, 1/2 частка земельної ділянки бела зареєстрована на праві власності за відповідачем ОСОБА_1 , а інші 1/2 частка цієї ж земельної ділянки належала йому як спадкоємцю. Окрім того, право власності на житловий будинок було визнано рішенням суду за відповідачем ще у 2014 році. Щодо твердження відповідача про відсутність доказів спорудження саме ним паркану, то такі твердження спростовуються матеріалами справи, а саме: відповідь ВП №1 Вінницького РП від 29.09.2021 № К-1279/201/054; акт обстеження земельної ділянки Вінницької міської ТГ №115 від 02.11.2021; повідомленням Департаменту АБК від 26.04.2022 №Кр/01/47953/-1-36; припис ОСОБА_1 . Департаменту АБК від 06.05.2022 №05/00/010/119798 про усунення порушень; акт про усунення порушень Вінницької міської ТГ №5 від 20.05.2022; постанова №762 від 17.12.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; та іншими доказами. Отже, матеріали справи містять достатньо доказів того, що саме відповідач спорудив спірний паркан і ці докази повністю спростовують доводи відповідача. Таким чином, надані відповідачем докази не спростовують позовних вимог та висновків суду, та у відповідності до ст. 288 ЦПК України, не є такими, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. З огляду на викладене просить заяву про перегляд заочного рішення суду залишити без задоволення.
В судовому засіданні представник заявника (відповідача) ОСОБА_1 - адвокат Шикунова А.О. підтримала заяву про перегляд заочного рішення суду за обставин, що в ній викладені та просила заяву задоволити, заочне рішення суду скасувати, а справу призначити до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Кучерява І.П. в судовому засіданні підтримала подані нею письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення суду та просила в задоволення заяви представника відповідача відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 01 березня 2023року у цивільній справі №128/2059/221 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою позов ОСОБА_2 задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні частиною вулиці загального користування та частиною проїзду загального користування, розташованих біля земельної ділянки кадастровий номер 0520685200:002:0285, по АДРЕСА_1 , шляхом демонтування ОСОБА_1 збудованого паркану з азбестоцементного листа на кам'яному фундаменті (висота 2 м, загальна довжина 9,5 м).
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем його проживання. Разом із тим, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Доводіи заяви про те, що матеріали справи не містять доказів спорудження ОСОБА_1 паркану та те, що він став власником житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 08.07.2022, відтак, не міг фізично та й не встановлював спірного паркану, оскільки паркан було споруджено майже за рік до того часу, як ОСОБА_1 став власником земельних ділянок та житлового будинку, спростовуються дослідженими судом під час ухвалення заочного рішення доказами. Будь-яких інших доказів, які б могли бути підставою для ухвалення іншого рішення суду, відповідачем не надано. А обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення зводиться до незгоди відповідача із прийнятим судом рішенням у справі. Тобто, заявник в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, не був врахований судом під час ухвалення заочного рішення 01.03.2023.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд немає законних підстав для скасування заочного рішення, отже, заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 285, 287, 288 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шикунової А.О. про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року у цивільній справі №128/2059/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 04 грудня 2023 року.
Суддя Л.П. Шевчук