Справа № 128/3391/23
РІШЕННЯ
Іменем України
01 грудня 2023 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
секретаря судового засідання Літневської А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Вінницького районного суду вінницької області з позовною заявою до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 . Позивач є спадкоємцем першої черги за законом та прийняла спадщину, інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні. Також позивачем не було пропущено передбачений статтею 1270 ЦК шестимісячний строк на прийняття спадщини. Спадкове майно, визнання права власності на яке є предметом цього позову, складається з житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, загальною площею 96,4 кв.м., житловою площею 82,1 кв. м., 1986 року побудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Довідки Виконавчого комітету Сокиринецької сільської ради №491 від 06.11.2013: на момент смерті ОСОБА_2 , 1938 р.н , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно записів по господарських книг спадкоємцями першої черги були: - ОСОБА_1 , 1971 р.н - донька. Згідно № 124/2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведена у приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Білозарецької О.Ю., позивач - ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом майна померлої ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Таким чином, приватному нотаріусу Вінницького районного нотаріального округу Білозарецькою О.Ю., за оформленням спадщини до якої звернувся позивач, встановити з наданого ОСОБА_1 свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, яка частка зазначеного вище будинку належала ОСОБА_2 , не можливо. Саме ця обставина стала причиною винесення приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Білозарецькою О.Ю. Постанови від 22.05.2023 року № 181/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме про відмову у видачі позивачеві ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Викладені вище обставини стали підставою до звернення до суду із даною позовною заявою за захистом своїх спадкових прав після смерті матері.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Тишківський С.Л. подав суду заяву про слухання справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, змін та доповнень не мають, позов просять задоволити.
Відповідач в особі представника ОСОБА_3 подав суду заяву, також просить розгляд справи провести у їх відсутність, при вирішенні судового спору покладаються на розсуд суду.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку учасників провадження, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 7 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша статті 10 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (стаття 11 ЦПК України).
Доказами підтвердження та спростування обставин визначених у позові є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експерта ( ст.76 ЦПК України).
Цивільним процесуальним законодавством України встановлено, що докази у справі повинні бути належними та допустимими.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Судом є встановленим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть від 01.04.2007 року, серія НОМЕР_1 (а.с.10).
Факт родинних зв'язків між ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_2 (а.с.11).
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом та прийняла спадщину, інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні. Також ОСОБА_1 не було пропущено передбачений статтею 1270 ЦК шестимісячний строк на прийняття спадщини, доказом чого слугують матеріали спадкової справи № 124/2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведена у приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Білозарецької О.Ю. (а.с. 37-53).
Спадкове майно померлої ОСОБА_2 складається з житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, загальною площею 96,4 кв.м., житловою площею 82,1 кв. м., 1986 року побудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відповідно до Свідоцтва № НОМЕР_3 про право особистої власності на жилий будинок, видане виконкомом Сокиринецької сільської Ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області 22 травня 1989 року , технічний паспорт на будинок (а.с.12), а також на підставі Довідки КП «ВОО БТІ» №3 від 08.03.2023, відповідно до якої право власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , 22 травня 1989 року зареєстровано в цілому Комунальним підприємством «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» та записано в реєстрову книгу № 1, за реєстровим № 118, за колгоспним двором голова якого ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва № НОМЕР_3 про право особистої власності на домоволодіння, виданого виконавчим комітетом Сокиринецької сільської ради 22.05.1989 року згідно рішення виконавчого комітету Вінницької районної ради № 128 від 19.05.1988 року (а.с.11/зворіт).
Відповідно до Довідки Виконавчого комітету Сокиринецької сільської ради №491 від 06.11.2013: на момент смерті ОСОБА_2 , 1938 р.н , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно записів по господарських книг спадкоємцями першої черги були: - ОСОБА_1 , 1971 р.н - донька (а.с.10/зворіт).
Згідно спадкової справи № 124/2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведена у приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Білозарецької О.Ю., позивач - ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом майна померлої ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Постановою від 22.05.2023 року № 181/02-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмова у видачі позивачеві ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9). На зазначене у позовній заяві спадкове майно (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 державна реєстрація прав власності на нерухоме майно не здійснювалась, що підтверджується Інформаційною довідкою № 344579097 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна: « АДРЕСА_1 » права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження - в означених реєстрах «відомості відсутні» (а.с.6).
За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Згідно до ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування майна померлого громадянина може здійснюватися за законом чи за заповітом.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від спадкодавця до спадкоємців, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.
За 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку , встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Частинами 1-3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до вимог статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини .
Стаття 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Згідно статті 123 ч. 2 Цивільного кодексу Української РСР, розмір долі члена двору встановлюється виходячи з рівності долей всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Згідно Закону України „Про власність” від 15.04.1991 року (який діяв на момент смерті батька), пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності ” № 20 від 22.12.1995 року: „ Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору”.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України-перша черга спадкоємців за законом-у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.
Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачами спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 1216, 1218, 1264, 1266, 1268, 1276 ЦК України, ст. ст. 2,11,12,13,206,247,263,264,265,355,365 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право приватної власності в порядку спадкування за законом за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 96,4 кв.м., житловою площею 82,1 кв. м., 1986 року побудови, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО