Справа № 344/10821/23
Провадження № 33/4808/894/23
Категорія ч. 5 ст. 126 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.
Суддя-доповідач Повзло
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., ознайомившись з апеляційною скаргою особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 липня 2023 року щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять), без оплатного вилучення транспортного засобу та стягнуто судовий збір.
28 листопада 2023 року ОСОБА_1 повторно звертається з апеляційною скаргою на це судове рішення, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Поважність причини пропуску строку апелянт аргументує несвоєчасним отриманням копії судового рішення, а саме 24 жовтня 2023 року.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді враховую наступне.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року (пункт 22), суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року), не є абсолютним воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Попередньою постановою суду апеляційної інстанції від 13 листопада 2023 року було повернуто апеляційну скаргу, з підстав відсутності клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с. 27-27).
Враховуючи те, що оскаржену постанову винесено 20 липня 2023 року, цей день є початком перебігу десятиденного строку для подання до апеляційного суду скарги на неї, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, що триває до 31 липня 2023 року включно, оскільки десятий день припадає на вихідний.
Як вбачається зі штампу канцелярії суду, апеляційну скаргу апелянт ОСОБА_1 повторно подає апеляційну скаргу 28 листопада 2023 року - з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови судді.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, апелянт посилається лише на несвоєчасне отримання копії судового рішення, а саме 24 жовтня 2023 року.
В той же час, за правовим змістом зазначених КУпАП норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений апелянту тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об'єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
Перевіривши доводи ОСОБА_1 , доходжу висновку про те, що в клопотанні не наведено таких обставин, які є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді.
Так, справу розглянуто в суді першої інстанції 20 липня 2023 року без участі ОСОБА_1 (а.с. 12-13).
При цьому, ОСОБА_1 знав про складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 5 ст. 126 КУпАП, згідно з протоколом власноручним підписом підтвердив те, що з змістом ознайомився, копію протоколу отримав і його повідомлено про розгляд справи в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області (а.с. 1), ОСОБА_1 був належним чином повідомлений (а.с. 9, 11), подавав відповідні заяви про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.17, 18).
Приймаючи до уваги, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним, враховую позицію Верховного Суду України. Так, як вбачається з п. 7 Постанови від 24 березня 2016 року № 5-16кс16, судом при вирішенні аналогічного питання було враховано, що заявник достеменно знав і не міг не знати про те, що суддею у відповідний день буде прийняте рішення, у зв'язку з чим не погодився з тим, що початком перебігу строку для подання апеляційної скарги є день отримання копії судового рішення. Згідно з п. 17 постанови від 01 жовтня 2015 року № 5-103кс15 для особи, яка оспорює рішення, ухвалене за викликом цієї особи, але без її участі, початком (початковим моментом) перебігу строку для подання апеляційної скарги є момент проголошення такого рішення.
Аналізуючи зміст п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» враховую, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
При цьому, враховуючи те, що строк на оскарження постанови судді обчислюється з дня винесення постанови, посилання на час отримання копії постанови не має вирішального значення при перевірці під підстав для поновлення стоку на апеляційне оскарження.
За відсутності доказів існування обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість оскаржити постанову у встановлений законом строк особисто чи залучити для цього захисника, не залежали від волевиявлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та виникли протягом строку, який пропущено, не можливо дійти висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Звертаю увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, доводи щодо законності, обґрунтованості оскарженого рішення не перевіряються, оскільки така оцінка може бути дана тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
З огляду на наведене, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді належить відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити особі, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 20 липня 2023 року.
Апеляційну скаргу з додатками повернути - ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло