Справа № 390/748/23
Провадження №2-п/390/5/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" грудня 2023 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Квітки О.О.,
при секретарі - Шульзі А.О.,
за участю відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький заяву ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 червня 2023 року по цивільній справі № 390/748/23 за позовом ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Колошкін Павло Ігорович, до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
встановив:
27.07.2023 до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області надійшла заява представника відповідача - адвоката Годун Д.В. про перегляд заочного рішення від 27 червня 2023 року по цивільній справі № 390/748/23, в якій вона просить: прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення та переглянути заочне рішення від 27 червня 2023 року; винести нове рішення про розірвання шлюбу між сторонами, в якому прийняти до уваги факт існування у сторін двох дітей.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 01.07.2023 відповідачу стало відомо, що Кіровоградським районним судом Кіровоградської області 27 червня 2023 року прийнято рішення про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_3 . Вказане рішення відповідачу електронною поштою 01.07.2023 прислав позивач. Про розгляд справи відповідач не знала, жодної інформації про час розгляду справи чи виклик в суд вона не отримувала, оскільки ховаючись від російської агресії на час розгляду справи та в цей час перебуває з двома дітьми за кордоном. Крім того, суд в описовій частини при винесенні рішення допустився грубої помилки, або позивач ввів в оману суд, а саме: в описовій частині рішення зазначено, що в період шлюбу народився один син, але у відповідача з позивачем в шлюбі народилося двоє синів. Оскільки і позивач, і відповідач зараз перебувають за кордоном, а рішення суду в будь-якій країні має найвищу силу, то така помилка, допущена в описовій частині рішення може створити серйозні проблеми з ідентифікацією відповідача як матері своєї другої молодшої малолітньої дитини, тому відповідач просить переглянути заочне рішення, прийнявши нове рішення про розірвання шлюбу, в якому зазначити правильно кількість дітей, які народилися в шлюбі.
На підтвердження вказаних обставин представником відповідача до заяви долучено ряд документів, зокрема, копії свідоцтв про народження двох дітей: ОСОБА_4 , 2010 року народження, та ОСОБА_5 , 2017 року народження; копії їх паспортів та довідку про те, що ОСОБА_6 з 19 квітня 2022 року отримує в Швейцарії соціальні виплати на двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 64-77).
В судовому засіданні відповідач заяву підтримала та просила скасувати заочне рішення, винести нове рішення про розірвання шлюбу, оскільки вона не заперечує щодо розірвання шлюбу та вказати в рішенні правильну кількість дітей, які народилися у шлюбі.
14.11.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, в якому просить розгляд справи про перегляд заочного рішення провести у відсутності позивача та його представника. Заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що сторона позивача вважає подану заяву безпідставною, оскільки невнесення інформації про двох дітей у шлюбі жодним чином не впливають на предмет спору, а саме: розірвання шлюбу та це питання можливо вирішити шляхом внесення виправлення до рішення суду, відповідно до ст.269 ЦПК України.
28.11.2023 від представника відповідача адвоката Годун Д.В. надійшов відзив на подане клопотання, в якому зазначено, що сторона відповідача підтримує подану заяву в повному обсязі. Відповідач не заперечує щодо розлучення, проте не згодна з неправдивою інформацією, що надана позивачем при написанні та поданні позову. В позові позивачем зазначено, що у шлюбі народився один син, проте в шлюбі народилося двоє синів. Оскільки відповідач зараз перебуває з дітьми за кордоном, ця обставина може створити серйозні проблеми з ідентифікацією її як матері другої дитини, а тому просить скасувати заочне рішення.
Дослідивши обґрунтування поданої заяви та матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заочним рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27.06.2023 позов ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Колошкін Павло Ігорович, до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задоволено. Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 02 липня 2010 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №255, - розірвано (а.с.75-78).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового засідання повідомлялася за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 ), яка зазначена в позові та встановлена відповідно до довідок УДМС та Первозванівської сільської ради (а.с.27, 28).
Оскільки з інформації, отриманої від Первозванівської сільської ради слідує, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована, але не проживає за вказаною адресою, виклик відповідача та повідомлення її про день, час та місце розгляду справи було здійснено за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання (перебування) та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження у справі (а.с.32).
Разом з цим, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого слідує, що особисто відповідачем «Мориконь-Ельхаварі» 13.06.2023 отримано копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позову та судову повістку (а.с.33). Жодних заяв від відповідача з приводу неможливості з'явитись в призначене судове засідання до суду не надходило, а тому справу було розглянуто в порядку заочного розгляду.
Під час розгляду поданої заяви стороною відповідача зазначено, що на час розгляду справи про розірвання шлюбу відповідач перебувала за кордоном, проте ця обставина не підтверджена відповідними доказами, які долучені до заяви про перегляд заочного рішення.
Крім того, під час розгляду поданої заяви встановлено, що відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу, а просить переглянути заочне рішення, прийнявши нове рішення про розірвання шлюбу, в якому зазначити правильно кількість дітей, які народилися в шлюбі.
Перевіряючи обґрунтованість вимог заяви в частині скасування заочного рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно із частиною другої, сьомої статті 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
Підстави для скасування заочного рішення визначені частиною першою статті 288 ЦПК України, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із положеннями частини першої, п'ятої, шостої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме, такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, а сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Судом у справі було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог на підставі аналізу доказів, які знаходились в матеріалах справи.
Так, закон визначає, що підставою для перегляду заочного рішення є наявність заперечень відповідача проти вимог позивача, та вимагає від відповідача надати докази на підтвердження цих заперечень. Відповідач вказує докази, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Достатніх та переконливих доказів безпідставності позовних вимог до заяви долучено не було, а судом не встановлено.
Навпаки відповідач та її представник у судових засіданнях та при поданні письмових заяв зазначають, що відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу.
Отже, зазначені відповідачем обставини в заяві не можуть бути підставою для скасування заочного рішення, при фактичній відсутності сукупності підстав, які зазначені в ч.1 ст.288 Цивільного процесуального кодексу України, а тому суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без задоволення.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 287- 288 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 червня 2023 року по цивільній справі № 390/748/23 за позовом ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Колошкін Павло Ігорович, до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала не оскаржується.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області О.О. Квітка