Справа № 352/2858/23
Провадження № 2-н/352/415/23
УХВАЛА
04 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Олійник М.Ю., ознайомившись із заявою ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
До Тисменицького районного суду надійшла заява ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 .
Ознайомившись з матеріалами заяви про видачу судового наказу, приходжу до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Так, у поданій заяві заявник зазначає, що боржник проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч.5 ст.165 ЦПК України у разі, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Згідно отриманої судом 01 грудня 2023 року на запит суду інформації щодо реєстрації місця проживання фізичної особи встановлено, що боржник ОСОБА_1 за вказаною у заяві про видачу судового наказу адресою зареєстрованим не значиться.
Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 160 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Так, згідно з п. 3 ч. 3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до ч. 3 ст.19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
З системного аналізу зазначених норм законодавства слідує, що судовий наказ може бути виданий за умови, що боржником є індивідуальний споживач фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, з яким повинен бути укладений договір про надання житлово-комунальної послуги; або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно приписів ч.8 ст.165 ЦПК України, у разі якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Таким чином, оскільки отриманою судом інформацією встановлено, що боржник ОСОБА_1 за вказаною у заяві про видачу судового наказу адресою зареєстрованим не значиться. До матеріалів заяви не долучено Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто відомостей, що боржник є власником нерухомого майна за адресою, за якою нараховано заборгованість, матеріали справи не містять.
Із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, тому суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до зазначеного суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 .
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Суддя Максим ОЛІЙНИК