Справа №938/392/23
Провадження № 2/938/137/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Чекан Н.М.
з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Парфана Т.Д.
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача - адвоката Юрчук С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист особистих немайнових прав: честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про захист особистих немайнових прав: честі, гідності та ділової репутації шляхом визнання недостовірною та такою, що ганьбить та принижує честь, гідність, ділову репутацію позивача, інфрмацію у вигляді відео, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем у соціальній мережі «Фейсбук» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зобов'язання відповідача спростувати вказану інформацію, а також про стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є фізичною особою-підприємцем, який здійснює свою господарську діяльність з 2007 року, податкової заборгованості не має. Відповідно до умов договору оренди нерухомого майна від 01.12.2022 року № 5, дозвільних документів, а саме: 1) декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці - декларації на обслуговування верстатів та обробки деревини підвищеної небезпеки, 2) дозволу № 378.14.26, виданого територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області, експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, він здійснює виробництво щепи в приміщенні, яке належить МПМД № 2 (видом діяльності якої, є також лісопильне та стругальне виробництво, та яка здійснювала свою діяльність з 2003 року), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач, яка проживає поряд з МПМД № 2, 01.05.2023 року поширила неправдиву образливу інформацію щодо нього, тобто позивача, у соціальній мережі «Фейсбук», яка не підтверджується жодними доказами. Вказана інформація розміщена за посиланням:https://www.facebook.com/100025565091293/posts/bid02i3wAjakfAAu81 JiJxuFTR2FLbx7n CwLv Syjmv3pzXLXcYLoai3jcSouCH98vddGLI/. Зокрема, ОСОБА_2 висловилася під час відео-звернення у стверджувальній формі щодо його, тобто позивача, незаконності господарської діяльності та про підтримку цієї діяльності органами місцевої влади через «наближеність до неї» позивача. Відповідач могла i повинна була переконатися та перевірити образливі твердження, які фактично зводяться до обвинувачення у здійсненні ФОП ОСОБА_1 впливу на органи місцевої влади та правоохоронні органи для власного збагачення, на їх відповідність дійсності. Водночас, відповідач навмисне розповсюдила недостовірну інформацію про «нібито» взаємодію позивача із владою, про те, що ФОП ОСОБА_1 , користуючись «своїми зв?язками», здійснює « незаконну» підприємницьку діяльність. Результатом висловлювань відповідача стала дискредитація його, тобто позивача, серед оточуючих. Розповсюдження такої недостовірної інформації порушує його особисті немайнові права, принижує гідність, честь та ділову репутацію, а тому така інформація підлягає спростуванню відповідачем. Крім того, відповідач зловживаючи своїми конституційними правами перешкоджає йому, тобто позивачу, здійснювати господарську діяльність, 03.05.2023 року черговий раз викликала поліцію, пояснивши виклик незаконною діяльністю позивача та черговий раз вимагала перевірки.
Щодо обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди, на думку позивача, вона полягає, зокрема, у душевних стражданнях, які особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Враховуючи те, що відносно позивача була поширена інформація, яка принижує його ділову репутацію, а також те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, тому розмiр моральної шкоди в сумі 5000,00 грн позивач вважає достатнім та розумним.
Ухвалою суду від 26.06. 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Від відповідача до суду поступив відзив на позовну заяву (а.с.48 - 80), в якому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, у відзиві відповідач зазначила, що вона проживає поблизу Верховинської механізованої пересувної дільниці № 2 за адресою: присілок Грабовець села Ільці Верховинського району Івано-Франківської області. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює свою діяльність поблизу житлових будинків, не враховуючи санітарних стандартів та норм встановлення відповідного обладнання (щепорізки по переробці деревини), що спричиняє шум та викид пилової завіси, тому нею було написано загальне звернення від жителів громади до органів місцевого самоврядування. Мета звернення: скликати комісію по перевірці діяльності даного підприємця ( ОСОБА_1 ) на предмет законності розміщення даного пересувного механізму щодо санітарних норм розміщення та захисту навколишнього середовища. Крім цього, діяльність ОСОБА_1 приводить до забруднення навколишнього середовища відходами пиломатеріалів (тирсою та уламками деревини). Територія не огороджена, розташована впритул до їх дороги, на дорозі розміщений високовольтний електротрансформатор, який створює загрозу життю членам сім'ї відповідача, прилеглим садибам. Особливо її, тобто відповідача, турбує рівень шуму великої потужності, який уражає слуховий апарат, нервову систему, викликає болючі відчуття. А тривалий шум негативно впливає на орган слуху, знижує чутливість до звуку, викликаючи глухоту, розлад діяльності серця, приводить до виснаження нервових клітин. Шуми викликають розлади серцево-судинної системи, впливають на психічну сферу людини, уражають всі види інтелектуальної діяльності, погіршується настрій, виникає відчуття розгубленості, тривоги, страху, сильного нервового потрясіння. Все це особливо відчуває вона, як гіпертонік та інвалід III групи по онкозахворюванні та її малолітні онуки, у яких формується психіка. На основі неодноразових викликів поліції начальником Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області підполковником поліції Соколом Б.В. надіслано лист-відношення в Державну екологічну службу Карпатського округу для проведення перевірки. Опинившись у стані бездіяльності місцевого самоврядування (брала участь у слуханнях селищної ради обраних ними депутатів, одним із яких є і ОСОБА_1 ), вирішила привернути увагу більш ширшої громадськості і вийти до мережі «Фейсбук», що і дало певний резонанс. Однак вважає, що інформація поширена нею в мережі «Інтернет» не принижує честь та гідність та не порушує право на недоторканість ділової репутації позивача, оскільки оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи, надавши їм іншу оцінку.
Ухвалою суду від 08.08.2023 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 06.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Сторона позивача та відповідача в судовому засіданні надали пояснення аналогічні тому, що ними зазначено в позовній заяві та відзиві.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
За змістом ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих
Як вбачається з позовної заяви ФОП ОСОБА_1 , він просить визнати недостовірною інформацію та такою, що ганьбить та принижує честь, гідність та ділову репутацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі «Інтерет» за посиланням https://www.facebook.com/100025565091293/posts/pfbid02i3wAjakfAAu81JiJxuF TR2FLbx7n CwLvS yjmv3pzXLXcYLoai3jcSouCH98vddGLI/ в соціальній мережі «Фейсбук» у формі відеозапису під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Із дослідженого в судовому засіданні вищевказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_3 висловлюється з приводу того, що на її подвір'ї та біля будинку чути шум, який іде від «машини», яку розміщено ОСОБА_1 , та показує на камеру, де розміщено ту машину та звідки іде шум; вона говорить про те, що цей шум є нестерпним для внучка, який плаче від нього, навіть для собаки, яка починає гавкати від цього шуму; вона стверджує, що зверталася до поліції, до влади на ОСОБА_4 , але ніхто не реагує, бо їм все можна, бо вони «біля влади» так би мовити «біля корита», тому «роблять, що хотять», не звертають увагу на простих людей, які живуть та хочуть спокою; також вона, тобто відповідач, просить резонансу, щоб зробити щось з цим ОСОБА_5 , щоб поважав людей та відсунув ту «машину»; говорить про те, що не знає куди звертатися, бо влада та поліція є бездієві, а також повідомляє, що буде боротися до кінця, бо, якщо їх не почують в Верховині, то може почують в Франківську, в Києві; а як ні, то буде викликати журналістів.
Таким чином, вищезазначений відеозапис стосується виключно шуму від обладання, яке позивач використовує в своїй господарській діяльності та яке розміщене неподалік місця проживання відповідача. Про здійснення позивачем незаконної підприємницької діяльності не зазначається відповідачем у цьому відеозаписі, тому суд, не виходячи за межі позовних вимог, не надає оцінки твердженням та доказам сторін, які стосуються іншої господарської діяльності ОСОБА_1 ( щодо додержання податкового законодавства, законодавства про охорону праці, оренди тощо).
Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації
За змістом ст.ст. 277, 299 ЦК України, ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
У п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно ч. ч.. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до п. 2 ст. 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України від 06.10.2015 року).
Як зазначено в рішеннях ЄСПЛ (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
Крім того, у п. 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2013 року в справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.
У справі «Бразільє проти Франції» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що для розрізняння тверджень щодо фактів та оціночних суджень необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань. Так, оціночними судженнями є інформація, яка, з урахуванням характеру вжитих висловлювань, відображає особисте ставлення автора до змісту висловленої ним думки.
Суд вважає, що метою інформації відповідача у формі відеозапису, поширеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальній мережі «Фейсбук» на особистій сторінці під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було повідомити та показати про шум, який створюється на її подвір'ї під роботи устаткування, яке встановлено позивачем біля її дому, та те, як цей шум створює дискомфорт, що з ним робити, а тому не може бути розцінено як порушення особистих немайнових прав позивача, честі, гідності і завдавати шкоди його діловій репутації, оскільки є оціночним судженням.
З приводу тверджень відповідача, які стосуються представників влади (їм все можна, бо вони «біля влади», так би мовити «біля корита», тому «роблять, що хотять», не звертають увагу на простих людей, які живуть та хочуть спокою), суд звертає увагу, що вимога про визнання його недостовірною інформацією та такою, що ганьбить та принижує честь, гідність, ділову репутацію позивача повинна розглядатися в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, за позовом суб'єкта владних повноважень, в тому числі за позовом ОСОБА_1 , як представника такого суб'єкта, а не як фізичної особи-підприємця.
Враховуючи вищевказане, слід відмовити в задоволенні позовної вимоги щодо визнання недостовірною та такою, що ганьбить та принижує честь, гідність, ділову репутацію позивача, інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем у соціальній мережі «Фейсбук» під назвою «Просимо допомоги та людського розголосу» в формі відеозапису.
Оскільки, суд відмовляє у задоволення основної позовної вимоги, то слід відмовити у задоволенні й позовних вимог позивача прозобов'язання відповідача спростувати вказану інформацію, а також про стягнення моральної шкоди, які є похідними позовними вимогами.
З урахуванням того, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати в частині сплати судового збору необхідно віднести за його рахунок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист особистих немайнових прав: честі, гідності та ділової репутації шляхом визнання недостовірною та такою, що ганьбить та принижує честь, гідність, ділову репутацію позивача, інфрмацію у вигляді відео, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем у соціальній мережі «Фейсбук» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зобов'язання відповідача спростувати вказану інформацію, а також про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 04.12.2023 року в зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці та в зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю.
Суддя Наталія ЧЕКАН