Справа № 610/2483/21
№ 1-кп/183/1300/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року Дніпропетровська обл.,
м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
представника потерпілої - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021221080000149 від 06.06.2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. П'ятигірське, Балаклійського р-ну, Харківської обл., громадянина України, зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в лютому 2021 року познайомився з неповнолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не досягла шістнадцятирічного віку та в квітні 2021 року під час спілкування ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , у ОСОБА_5 , який є повнолітньою особою, виник злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_6 , яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.
Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 19.04.2021 в вечірній час доби, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, будучі повнолітньою особою, знаходячись в приміщення в кабінету, який знаходиться за його місцем роботи - ТОВ «Локальна мережа ВЕБ», за адресою: Харківська область. Ізюмський район (кол. Балаклійський район), с. П'ятигірське, вул. Шкільна 3, разом з неповнолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , достовірно знаючи, що остання не досягла шістнадцятирічного віку, маючи прямий умисел спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, за взаємною згодою з останньою, без застосування фізичного, психологічного насилля, а також погрози застосування до неї такого насилля, вступив із ОСОБА_6 у добровільні природні статеві зносини, тобто вчинив дії сексуального характеру пов'язані із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.
Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України - вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованих йому діянь та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 ..
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_5 та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 155 КК України, як вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.
При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України,враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, обвинувачений вчинив нетяжкий злочини.
Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимий.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із положень ст.ст.50,65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючої обставини та відсутність обтяжуючої обставини, дані про особу обвинуваченого, думку сторони обвинувачення у зв'язку з чим, суд вважає, що обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, необхідно призначити покарання у виді обмеження волі, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім цього, суд, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, вважає за можливе на підставі статті 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання у місцях позбавлення волі.
У кримінальному провадженні законним представником потерпілого ОСОБА_7 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Цим позовом ОСОБА_7 просить стягнути на її користь з обвинуваченого 15000 грн. в рахунок завданої їй моральної шкоди злочинним діями обвинуваченого.
При вирішенні питання щодо цивільного позову суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до вимоги ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
В судовому засіданні обвинувачений цивільний позов визнав повністю. Враховуючи положення ст. 1167, ст. 23 ЦК України, визнання обвинуваченим позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався та підстав для його обрання не має.
Арешт, накладений ухвалою від 08 червня 2021 р. слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області на: кофту жовтого кольору, штани джинсові синього кольору, бюстгальтер чорного кольору, труси жіночі чорного кольору, що належать неповнолітній потерпілій ОСОБА_6 ; фрагмент з дивану мембранного покриття для покрівлі даху, яким користувався ОСОБА_5 ; мобільний телефон «XIAOMI Redmi 9», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 , - слід скасувати.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п. 1 та п. 2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн..
Арешт, накладений ухвалою від 08 червня 2021 р. слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області (справа № 610/1637/21, провадження № 1-кс/610/421/2021) на: кофту жовтого кольору, штани джинсові синього кольору, бюстгальтер чорного кольору, труси жіночі чорного кольору, що належать неповнолітній потерпілій ОСОБА_6 ; фрагмент з дивану мембранного покриття для покрівлі даху, яким користувався ОСОБА_5 ; мобільний телефон «XIAOMI Redmi 9», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 , - скасувати.
Речові докази:
-кофту жовтого кольору, штани джинсові синього кольору, бюстгальтер чорного кольору, труси жіночі чорного кольору - повернути потерпілій ОСОБА_6 ;
-фрагмент з дивану мембранного покриття для покрівлі даху - знищити;
-мобільний телефон «XIAOMI Redmi 9», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 - повернути обвинуваченому ОСОБА_5 ;
-зразок букального епітелію (слюни) ОСОБА_5 , зразок крові ОСОБА_5 зразок букального епітелію (слюни) ОСОБА_6 , зразок крові ОСОБА_6 - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1